Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фізичні якості та їх розвиток

Спортивний відбір і орієнтація у процесі багаторічної підготовки | Організація і методика відбору у системі багаторічної підготовки | Модель молодого спринтера | ВІДБІР , ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА СПОСОБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДО швидкісному бігу | Динаміка спортивних результатів найсильніших спринтерів як критерій відбору та прогнозування здібностей | Індивідуальні відмінності нервової системи | ВИСНОВОК |


Читайте также:
  1. Quot;14 принципів" - основа філософії якості за Е. Демінг.
  2. Аналіз якості продукції
  3. блік і контроль якості.
  4. Блок змістових модулів НПП 05.03 (Розділ 3). Розвиток фізичних якостей легкоатлетів.
  5. Виникнення та розвиток іудаїзму
  6. Вплив західноєвропейських культурних течій на розвиток чеської літератури ХІХ ст.
  7. ема 1. Завдання та система курсу. Становлення і розвиток світової та української адвокатури.

Значне місце в тренувальному процесі бігунів на короткі дистанції відводиться фізичній підготовці. Високий рівень розвитку швидкості, сили, швидкісно- силових якостей, спеціальної витривалості спринтерів у величезній мірі зумовлює досягнення ними високих, спортивних результатів. У спортивній практиці відбір майбутніх спринтерів здійснюється, як правило, на підставі результатів, показаних в спеціальних тестах на прийомних випробуваннях. У тренувальні групи зараховуються ті, хто показав найкращі результати серед екзаменованих. Але багаторічний досвід переконує нас в тому, що найчастіше відібрані за таким принципом хлопці через 2-3 роки виявляються далеко не такими перспективними, як це здавалося спочатку, нерідко поступаються тим одноліткам, яких свого часу не прийняли. Це відбувається тому, що не існує диференційований підхіду до оцінки перспективності.

У спеціальному експерименті протягом 4 років тренера стежили за динамікою фізичної підготовленості 23 юнаків 13-17 років. Причому серед випробуваних були підлітки з різним початковим рівнем розвитку фізичних якостей - від високого до низького (для даної вікової групи). У ході експерименту було встановлено, що фізична підготовленість юних спринтерів розвивається нерівномірно. Встановлено, що рівень всіх фізичних якостей в найбільшій мірі зростає в перші півтора року швидкості і швидкісними якостями. За перші півтора року тренування найбільшого розвитку досягають фізичні якості юних спринтерів в такій послідовності: швидкісні, витривалість, силові, швидкісно- силові (табл. 24).

Таблиця 24

Відносні величини приросту (у% до вихідного рівня) фізичних якостей юних спринтерів за періодами тренування

На основі отриманих матеріалів було розроблено схему визначення потенційних можливостей спринтера (табл. 25), в якій в якості критеріїв оцінки використовуються два показники: вихідний рівень розвитку фізичних якостей (сьогоднішня готовність) і темпи приросту цих якостей за перші півтора року занять. Темпи приросту розраховували за формулою

W = 100 * (V2 - V1) / 0.5 * (V1 + V2) %

де W - темпи приросту, числа «100» і «0,5» є константами (постійними величинами), а V1 і V2 - вихідний і кінцевий результат в конкретному контрольному вправі.

Таблиця 25

Схема визначення потенційних можливостей спринтера

 

І у вихідному рівні, і у темпах приросту умовно виділений високий, середній і низький показники. Залежно від цього потенційні можливості бігунів на короткі дистанції також умовно позначені терміном «здатність». Великий статистичний матеріал, накопичений в ході цілого ряду експериментів і в процесі багаторічної тренерської практики, дозволяє рекомендувати номінальні значення величин вихідного рівня і темпів приросту фізичних якостей для юних спринтерів 13-14,5 року. Ці дані дозволять тренерам порівняно об'єктивно судити про перспективність обраного контингенту в бігу на короткі дистанції (табл. 26).

Достатній інтерес представляють експериментальні дані радянського фахівця А. Шпокаса (1980), що свідчать про можливість і ефективності використання в процесі відбору спринтерів результатів регресійного аналізу. На основі даних власного дослідження А. Шпокас відібрав комплекс тестів, що характеризують рухові якості, біодинамічні особливості і ступінь статевого дозрівання, які мали найбільш тісний кореляційний зв'язок з результатами в бігу на 100 м, показаними юними спортсменами через два роки тренування. У комплекс тестів для спринтерів увійшли: тривалість часу відштовхування при бігу на 30 м з ходу (Х1), результат у бігу на 30 м з ходу (Х2), частота кроків при бігу на місці протягом 10 секунд (X3), ступінь відхилення статевого дозрівання від паспортного віку (Х4). У такому випадку рівняння множинної регресії має наступний вигляд:

Y = В0 + В1X1 + В2Х2 + В3Х3 + В4Х4,

де Y - прогнозований спортивний результат через два роки, а В0, B1, B2, В3, B4 - обчислені коефіцієнти рівняння множинної регресії (табл. 27). Такий математичний метод дозволив прогнозувати спортивні результати юнаків та дівчат 15-16 років на найближчі два роки, після закінчення яких прогнозовані результати порівнювалися з фактично показаними (табл. 28). У ході експерименту А. Шпокас встановив, що різниця між прогнозованими і фактично показаними результатами в бігу на 100 м коливалася у дівчат в межах 0-0,15 с, а у юнаків - 0-0,08 с. Така порівняно мала величина відхилення прогнозованих результатів від дійсних говорить про можливість використання результатів регресійного аналізу при відборі бігунів на короткі дистанції.

 

Таблиця 26

Вихідний рівень і темпи приросту фізичних якостей за перші 1,5 року тренування у юних спринтерів 13-14,5 року

 

Таблиця 27

Коефіцієнти рівняння множинної регресії Примітка. Знак «+» характеризує позитивна зміна, а знак «-» - негативне.

 

Таблиця 28

Прогнозування і фактичне показання результати в бігу на 100 м у дівчат і у хлопців 15-16 років через 2 роки тренування

Біодинамічні особливості

Для видатних бігунів на короткі дистанції характерна певна ритміка рухів, що відрізняється швидким відштовхуванням від опори і відносно тривалої фазою польоту. У той же час зустрічаються і такі хлопці, які з координації нервово- м'язових зусиль, специфічних для спринтерського бігу, помітно відрізняються від своїх однолітків і демонструють час відштовхування, рівне 80-90 мс. Такі діти з найважливішого критерію правильності та раціональності спортивної техніки - ритму бігу - мало чим поступаються кращим спринтерам і, отже, мають важливі передумови для успішної спеціалізації в цьому виді легкої атлетики (табл. 29). Реєстрація опорного часу у юних спортсменів використовувалася в якості додаткового критерію оцінки їх потенційних можливостей, тим більше що час опорної реакції відноситься до мало змінним в тренуванні показниками. Після того як був здійснений умовний відбір спортсменів на підставі даних про темпи приросту фізичних якостей в першу 1,5 роки занять, у всіх юнаків за допомогою телеметричної апаратури було визначено час відштовхування при максимально швидкому бігу на 10 м з ходу. Повторно таке ж тестування було проведено наприкінці четвертого року тренування, коли спортсменам виповнилося 17 років. При цьому було розраховано середній час відштовхування як для всієї групи (23 особи), так і для тих 10 кращих, які умовно були зараховані в тренувальну групу за результатами інших тестів. Середній час відштовхування для 23 спринтерів у віці 14,5 і 17 років склало відповідно 125 і 121 мс, а середній час 10 кращих в тому ж віці дорівнювало 101 і 100 мс.

Важливо відзначити, що після перших півтора років і після чотирьох років занять показники темпів приросту фізичних якостей, так само як результати в бігу на 100 м, були дуже тісно пов'язані з показниками часу відштовхування.

Керуючись наведеними даними в поєднанні з показниками темпів приросту фізичних якостей і результатами в бігу на 100 м, тренери зможуть об'єктивніше і ефективніше відбирати бігунів на короткі дистанції.

Таблиця 29

Середні показники часу відштовхування у юних спринтерів

Вік,роки Час відштовхування,мсек.
Відмінне Хороше Посереднє
       

 

При аналізі залежності спортивного результату спринтер від росту, ваги і ваго- ростових показників виявився чіткий взаємозв'язок індивідуальних морфологічних особливостей і переважної схильності спортсменів до однієї з дистанцій. Бігуни, успішно виступають у бігу на 100 м і мають відносно низькі показники в бігу на 200 м, характеризуються в середньому невеликим зростанням (174,4 см) і вагою (73,2 кг), а ваго- ростовий індекс становить у них в середньому 419,7 г / см. Бігуни, відмінно виступають у бігу на 200 м, значно відрізняються від спортсменів попередньої групи: їх середній зріст - 182,9 см, вага - 71,8 кг, а ваго- ростовий індекс - 392.6 г / см. Цікаво відзначити, що група спортсменів з різницею в результатах бігу на 100 і 200 м 0,5-0,6 с, яких ми віднесли до більш схильним до бігу на 100 м, має і морфологічні показники, близькі до аналогічних показників спеціалізуються в бігу на 100 м: зріст - 176,2 см, вага - 72,3 кг, ваго- ростовий індекс - 410,3 г / см. Точно так само і група спортсменів, більш розташована до бігу на двухсотметровій дистанції, має і відповідні морфологічні показники: зріст - 182,2 см, вага - 76,2 кг, ваго- ростовий індекс - 418,2 г / см.

Бігуни з різними, морфологічними даними по -різному приходять до досягнення максимальної швидкості. У спринтерів високого зросту зареєстрована велика довжина кроків і менша їх частота порівняно з бігунами середнього та низького зросту. Вчений з НДР К. Хоффман (1974) встановив, що зростання майже прямо пропорційний середній довжині кроку в бігу і ця залежність зростає з класом спринтера. Спринтери високого зросту пробігають стометрівку, як правило, за 44-46 кроків. Саме таким спортсменам вдається добре пробігати дистанцію довгого спринту - 200 і 400 м. У той же час спринтери середнього та низького зросту, що пробігають 100 м за 48-53 кроку, досить повно реалізують свої можливості лише в короткому спринті - на дистанціях 60 і 100 м (табл. 30).

Таблиця 30

Кількісні характеристики бігового кроку в залежності від зростання спринтерів


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 450 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Фактори, що обумовлюють спортивний результат, та їх використання в процесі відбору Антропометричні особливості.| Особливості прояви працездатності і стомлення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)