Завдання 4.1.

Провідна діяльність раннього віку це:

а) ігрова;

б) предметна;

в) діяльність спілкування.

Дати розгорнуту характеристику відповіді.

Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки

Гра - це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин. З.В. Огороднійчук

Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.

Перші прояви дитячих ігор виникають ще в ранньому віці, маючи сенсомоторний характер ("наздоганялки", гра-вовтузіння тощо). На рубежі раннього і дошкільного віку виникає режисерська гра (використання іграшок як предметів-замінників, символічне виконання певної дії). Згодом дитина стає спроможною організовувати образно-рольову гру, в якій уявляє себе в певному образі (людини чи предмету) і відповідно діє. Необхідною умовою такої гри є яскраві, інтенсивні переживання: дитину вразила побачена нею ситуація, і пережиті емоції, враження відтворюються в ігрових діях.

Завдання 4.2. Визначити основні ознаки кризи 3 років та надати їхню характеристику.

1. Негативізм

В даному випадку всі пропозиції від батьків, дитина каже категоричне «ні». Дитина діє наперекір батькам. Насправді, вона хоче робити все цікаве, що їй пропонують. Однак подібна ідея слідує від батьків, а не від самої дитини, саме тому вона і противиться.

2. Упертість

Тут все з точністю до навпаки. Малюк любить наполягати на тому, що сам пропонує: в істериці просить купити йому кульку, а коли йому її купують, кидає цю кульку і просить щось інше.

В даному випадку малюкові не так цікаві іграшки, речі, які він просить купити, як те, щоб відстояти своє «я». Проте в даному випадку впертість слід відрізняти від наполегливості. У другому випадку дитина дійсно мріє про подібної іграшки і буде довго нею бавитися.

3. Норовистість

В один прекрасний момент малюк наперекір всьому відмовляється робити те, що було для нього повсякденним заняттям - вмиватися, чистити зуби, їсти, йти в садочок.

4. Свавілля

Тут панує відома фраза «я сам!» - явна ознака кризи 3 років і бунту. Причому самостійно дитина намагається робити те, що знає і не знає. Природно, дитині потрібно звернутися за допомогою до батьків, але, в силу гордості, він цього не робить. Підсумок один - конфлікт, істерика, трагедія.
5. Протест, бунт

Малюк свідомо конфліктує. Батькам в такий момент часто здається, що дитина над ними злісно знущається. Наприклад, дитина може кинути іграшку на підлогу і демонстративно змусити маму її підняти. Однак коли отримує від мами відмову, заливається плачем.

6. Знецінення

Тут все побудовано на демонстрації. Дитина може на увазі ламати іграшки, мамину косметику, малювати помадою по стінах, навіть вживати ненормативні слова, десь підслухані. Таким образів трилітка хоче показати, що він у домі головний.

7. Деспотизм і ревнощі

Якщо в будинку з'явився маленький дитина, більш дорослий малюк буде намагатися всіляко придушити. Якщо ж дитину ні, така поведінка перейде на батьків. Наприклад, дитина може наказати татові чи мамі сісти в конкретному місці, зробити конкретне завдання.

Завдання 4.3. Визначити основні принципи психологічного дослідження дитини раннього віку

Поведінка психологічного дослідження підпорядковується ряду принципів:

• Принцип ненанесения шкоди випробуваному вимагає від психолога такої організації своєї роботи, щоб ниее процес, ні її результати не завдавали випробуваному шкоди його здоров'ю.

• Принцип компетентності вимагає від психолога братися за рішення тільки тих питань, з яких він професійно обізнаний і для рішення яких володіє практичними методами роботи і наділений правами і повноваженнями, стану чи соціальному становищу.

• Принцип неупередженості недопускає упередженого ставлення до випробуваного.

• Принцип конфіденційності означає, що матеріал, отриманий психологом в процесі його роботи з іспитуємим на основі довірчих відносин, не підлягає свідомому або випадковому розголошенню поза узгоджених умов

• Принцип інформованої згоди вимагає, щоб психолог, замовник і випробуваний були сповіщені про этичні принципи і правила психологічної діяльності, цілях, засобах і результати психологічної діяльності і брали в ній добровільну участь.

ТЕМА № 5

Розвиток психікидитини в дошкільномувіці

Питання:

1. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці.

2. Гра як ведуча діяльність дошкільнят.

3. Розвиток психічних функцій в дошкільному віці.

4. Особливості особистості дошкільнят.

5. Готовність дитини до шкільного навчання.

Завдання № 5.1.Провести аналіз продуктів трудової діяльності дошкільнят: подивіться уважно на всі зразки аплікації. Складіть схему аналізу продуктів діяльності дошкільнят, виділіть групу критеріїв, які дозволять описати індивідуальні особливості вирізання аплікації кожною дитиною.

Аналіз продуктів трудової діяльності дошкільнят:
Розрізнення одних переживань від інших, розсуд між ними схожості, зв'язків і т. п. - в рівній мірі вимагає для свого здійснення програми інтроспективного методу самосприйняття. Як сліпому не можна усвідомити, що таке гарний, червоний колір, так і об'єктивними методами не можна прийти до пізнання якісного світу переживань.
Адже якщо кожному суб'єктивному переживанню відповідає об'єктивний процес, то, знаючи перші, нам легше може бути (а в інших ситуаціях стає вперше можливо) реконструювати і ці останні.

Вже було відмічено, що такі об'єктивні джерела пізнання, як спостереження над іншими людьми, дітьми, тваринами, патопсихологічні спостереження, дані психології народів, нарешті, можуть мати психологічне значення лише через тлумачення їх интроспекцій. Саме поняття експерименту говорить лише про довільному викликанні підлягає спостереженню процесу і про зміні його умов і тим самим зовсім не уявляє того, як буде дано сам процес, - об'єктивно чи для зовнішніх почуттів або суб'єктивно - самоспостереженню.

Фундаментально значення інтроспекції, по-перше, як необхідного засобу для придбання матеріалу і якісних понять психології. По-друге, як незамінного інтерпретатора всіх об'єктивних даних спостереження та експерименту.

У психології дуже часто експериментатору доводиться замислюватися над тим, якою технічний метод вибрати, як організувати експеримент, яку інструкцію дати випробуваному, причому вирішити справу одними логічними міркуваннями буває досить складно. Тут і приходить йому на допомогу «уявний експеримент». Вважаючи себе то ту, то іншу обстановку, щоб викликати відповідне їй переживання, він вчувствуется в неї і як би приміряється до неї. Интроспективное сприйняття різних, таким шляхом викликаних переживань часто і буде в кінці кінців визначати його вибір. Завдяки «уявного експерименту» інтроспекція набуває ще до того ж важливе евристичне значення при плануванні нових дослідів і при самій постановці психологічних проблем, спочатку народжуються у свідомості психолога у вигляді спроб до такого «уявного експериментування».
Інтроспекція, як спеціальний метод психології, як специфічний метод психології - особливий рід спостереження або сприйняття.

Якщо рефлексія - це результат дії розмірковує з логічним законам розуму над вже отриманим матеріалом... Бачачи в інтроспекції специфічний, відмінний від зовнішнього досвіду джерело пізнання, вважаємо, що під интроспекцией не слід розуміти того, що відноситься власне до рефлексії, відкриває закони і співвідношення, але лише самий спосіб одержання сирого матеріалу як такої. Інтроспекція може бути порівнянна з наглядом над яким-небудь зовнішнім почуттям, скажімо, зором... інтроспекція, оскільки залишається лише своєрідним сприйняттям переживань в їх даності, не може сама по собі встановити закони асоціацій або наростання відчуттів... Ми намагаємося обмежити поняття інтроспекції як методу психологічного дослідження, з одного боку, від рефлексії, в якій знання про психічної дійсності даються не прямим відображенням фактичних переживань, але як результат логічної роботи над ними, як висновки, з іншого - від оцінного ставлення до переживань, в якому останні цікавлять спостерігача не заради їх самих, а заради їх ставлення до тих чи інших цінностей. В оціночному самонаблюдении вже має місце не просте сприйняття, але також рефлексія - нормативного лише характеру.

Інтроспекція - не більш ніж особливе психологічне сприйняття дійсності, лише сирий матеріал для науки як системи.
Предмет психологічного интроспективного опису. Потрібен особливий акт для його сприйняття і які властивості цього акта?

Переживання в нашій свідомості є пов'язаними з переживаннями або «смислами», які повинні бути від них отличаемы Ці «смисли» є інакше «предмети» або «що» переживань. Що в нашому досвіді дійсно існує така подвійність переживань, з одного боку, і «предмети» або «смисли» з ними пов'язані та на які вони направляються, з іншого, - говорить насамперед факт їх взаємної незалежності при зміні... в той час, як переживання суть в моїй свідомості, - предмети, речі та смисли, які не перебувають у моїй свідомості, складаючи його реальну частину, але «попереду» йому.
Ми стаємо на точку зору психологічного реалізму в тому сенсі, що визнаємо за переживаннями існування незалежно від того, усвідомлюються вони нами чи ні.

Особливість нашого интроспективного сприйняття в тому, що интендируемым предметом интроспективного сприйняття є самі переживання як такі, а не щось трансцендентне їм.
Специфічність цього акта интроспективного сприйняття дається имманентностью його інтенції.

Роль інтроспекції в психологічній науці зводиться до сприйняття нами наших переживань в їх якісній фарбуванні, іншими словами, до доставки описового матеріалу для науки як системи.

Інтроспекція є загальний у всіх емпіричних наук метод спостереження, здійснюваний лише з особливої точки зору і по відношенню до особливого предмету. Тому як до всякого спостереження, так і до интроспективному пізнання може бути докладено одне загальне основна нормативна умова для досягнення найкращих результатів. Цією умовою буде уважне сприйняття і простежування явищ, а також фіксування їх тим чи іншим способом. Чим концентрованіше буде нашу увагу на готівковому об'єкті спостереження і чим неразрывней воно буде супроводжувати цей об'єкт зі всіма змінами, які в ньому відбуваються, - тим повніше і достоверней буде наше знання.
У интроспективно-описової психології питання про здійснення апперцепирования готівки переживань виявляється, ми сказали б, центральним в її методології. В якому ж вигляді интроспективное апперцепирова-ня переживань виявляється можливим, раз воно неможливе? Розподіл уваги як перша умова можливості интроспективного сприйняття.

Дата добавления: 2015-08-10