Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Культура Давньої Греції

Культура Месопотамії | Культура Єгипту | Культура Ірану | Культура Індії | Культура Китаю | Лекція 3: Культура та цивілізація | Лінійна теорія | Концепція локальних цивілізацій | Географічний підхід до цивілізації | Етнічна і світова культура |


Читайте также:
  1. I Блок: Общая культура
  2. II. Культура В Аграрном Обществе
  3. II. Культура Востока.
  4. III Блок: Культура нравственного саморазвития
  5. III. Педагогическая культура родителей. Условия успешного воспитания в семье
  6. XII. КОНФЕССИОНАЛЬНАЯ КУЛЬТУРА КРАЯ.
  7. XVI. КУЛЬТУРА

Давньогрецька міфологія та релігія.

Давньогрецька міфологія – це сукупність сказань давніх греків про богів, титанів, героїв. Вона являла собою спробу людини осмислити оточуючу дійсність. Давньогрецька міфологія не являла собою застиглої картини і має розглядатися в постійному розвиткові.

У межах первіснообщинного ладу, поки давньогрецька міфологія була наївною ідеологією, безпосередньою вірою в богів і демонів, основними періодами її розвитку були матріархат з його тотемізмом, фетишизмом, магією і стихійним анімізмом та патріархат з його антропоморфізмом, художньо розробленим політеїзмом (багатобожжям) і прагненням до гармонійних форм. У межах Античної цивілізації давньогрецька міфологія пройшла період класики, коли вона була носієм полісної ідеології, і елліністично-римський період, коли вона перетворилась у літературний і мистецький прийом, в алегорію або сюжет.


Перехід від матріархату до патріархату на о. Крит відбувся у ІІІ тис. до н.е.

Можна говорити про існування в Греції у ІІ тис. до н.е. в крито-мікенський період олімпійської міфології. Колишні володарі світу: Уран (небо) і Гея (земля), титани на чолі з Кроносом, а також все жахливе – відтісняється на другий план. У VIII ст. до н.е. давньогрецька міфологія і релігія набули повністю розвинутої форми. Їхньою характерною рисою був антропоморфізм, коли першу роль відіграє людина, її боротьба з давніми чудовиськами.

Головним верховним богом, батьком богів, громовержцем стає Зевс Олімпійський (від назви гори Олімп на кордоні Фессалії і Македонії). Його дружиною стала Гера – покровителька шлюбу. Посейдон був богом моря, Деметра – богинею родючості, Гестія – богинею домашнього вогнища,
Аїд – богом підземного світу.

Антропоморфізм у греків – це обожнення людини, уявлення про богів як про людей – безсмертних і вічно молодих. У Зевса було багато дітей – богів. Афіна – богиня мудрості і законної війни, покровителька Аттики; Аполлон – бог світла і мистецтва; Гефест – бог вогню і ковальської справи; Артеміда – богиня полювання; Арес – бог війни; Афродіта – богиня краси і кохання. Особливо вшановували бога виноградарства і виноробства Діоніса. Його уявляли прекрасним юнаком. На його честь греки влаштовували свята – Діонісії.

Для давньогрецької міфології притаманна також поява у ній напівбогів – напівлюдей, героїв, що походили, на думку греків, від шлюбу богів і людей. Герої творять волю Зевса на Землі, очищують Землю від колишніх чудовиськ і ставлять перед собою завдання правильної організації людського життя. Такими є загальногрецькі герої – Геракл і Тесей. Особливо підносили Геракла, який здійснив 12 подвигів. Геракл був образом благородства, що бореться із злом і перемагає його. Нащадок титанів – Прометей також стає покровителем цивілізації. Він забирає небесний вогонь і передає його людям.

Давньогрецька релігія на ранніх етапах розвитку була тісно пов’язана з міфологічними уявленнями стародавніх греків. Міфи пояснювали встановлення культу різних богів. В гомерівський період олімпійська релігія продовжувала розвиватись як система. В час розквіту рабовласницької демократії полісна релігія об’єднувала всіх вільних громадян. Рабів не допускали до участі в загальнополісних обрядах і культах. У повсякденному житті релігія мала форму культу богів. Святилища, де здійснювався культ, знаходилися у найбільш важливих місцях міст – держав. З розвитком антропоморфізму в священних місцях почали споруджувати храми, які вважалися житлом бога. Найбільш важливі грецькі святилища знаходилися на о. Делос, в Дельфах, Олімпії, Епідаврі.

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Періодизація Античності| Давньогрецькі свята і Олімпійські ігри

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)