Культура Месопотамії

Серед країн Передньої Азії найбільш придатною для розвитку землеробства була країна між р. Тигр, Євфрат - Міжріччя, яку греки називали Месопотамією. В південній частині Міжріччя жили шумери, які вперше створили іригаційну систему. Наприкінці IV тис. до н.е. на півдні Дворіччя існувало 20 дрібних міст – держав. Шумер став основою і джерелом вавилонської культури.

У центральній і північній частині Міжріччя проживали семітські племена, що прийшли з Аравії – аккадці. Вони створили сильну державу зі столицею у Вавилоні, який перетворився на найбільший торговельний і культурний центр Азії.

Найвидатнішим культурним досягненням шумерів було винайдення писемності, яка виникла з малюнка. Необхідність нанесення знаків на глиняних табличках приводить до схематизації знаків і до вироблення системи клинопису. Шумерський клинопис був запозичений вавилонянами, ассирійцями, персами та став міжнародним.

З появою деспотичної держави стародавній культ природи змінюється. Боги, що були уособленням сил природи, стають втіленням сили, небесними суддями, могутніми повелителями. Мардук, давній землеробський бог, перетворився у «володаря неба і землі», верховного бога Вавилона.

Усі галузі культурного життя - від літератури до науки – знаходилися під сильним впливом релігії. Релігійна ідеологія наскрізь пронизувала всю літературу. Більшість літературних творів були художнім оформленням із міфів, легенд, догматів. Значного місця у вавилонській літературі займав епос, виникнення якого сягало шумерської доби. Сюжети шумерських епічних поем тісно пов’язані з міфами, в яких описаний «золотий вік» давнини, створення богів, світу, людини. Найбільш видатним твором вавилонської літератури є поема про Гільгамеша, в якій з великою художньою силою поставлене вічне питання про сенс життя і неминучості смерті людини, навіть такого уславленого героя як Гільгамеш.

У Вавилоні було зроблено першу у світі спробу кодифікації законів. Цар Хаммураппі уславився не лише як завойовник. При ньому був розроблений звід законів.

З господарських потреб виникли давні ростки науки, особливо математика і астрономія. Необхідність підраховувати кількість і вагу продуктів, товарів, визначати обсяг будівель, обчислювати поверхню ділянок землі привели до зародження арифметики і геометрії. Ще в шумерську епоху існувала шестидесяткова система числення. До наших днів залишився поділ кола на 360 градусів. Були відомі чотири правила арифметики, прості дроби, піднесення у квадрат, куб. Значними були астрономічні знання вавилонян. Жерці – астрономи спостерігали за небом з висоти своїх обсерваторій, що розміщувалися у храмових баштах - зіккуратах.

Мистецтво. Зображення звіра домінує у мистецтві Месопотамії. Наприклад, на мідному рельєфі (шумерський храм в аль-Обейді) зображений орел, що мав левову голову, з широко розпластаними крилами, пазурами втримуючи двох оленів з величезними рогами. У царських гробницях Ура була знайдена пластинка з перламутровою інкрустацією по чорній емалі, що прикрашала арфу. На ній звірі, як у байках, наділені людськими якостями: осел грає на арфі, ведмідь танцює. Для палацової архітектури є типовим палац Саргона ІІ (V ст. до н.е.). Палацовий комплекс поєднував близько двохсот приміщень – житлових, приймальних, господарських. У ньому був
храм-зіккурат. Перед входом до свого палацу Саргон ІІ поставив скульптурні фігури шеду – зображення богів-охоронців палацу – у вигляді крилатих левів та биків з людськими обличчями масою 21 тонна кожний. У розписах палаців переважав не культовий, а світський сюжет, який мав підкреслювати міць царя. Цар тут – не небожитель, а всемогутній земний повелитель. Обличчя у нього величне, суворе, без певних індивідуальних рис; зображено надзвичайну розкіш царських прикрас та одягу.

Отже, культура Месопотамії досягла свого високого рівня. Вона мала широке розповсюдження серед народів Передньої Азії.

Дата добавления: 2015-07-25