Первісна культура

Первісна епоха властива всім без винятку формам людської спільноти. Звичайно, кожній з них притаманний свій історичний шлях розвитку. Однак доцільно виходити з того, що первісна історія людства, його культура мають узагальнюючий характер.

Важливими джерелами для вивчення культури первісного суспільства є археологічні, етнографічні й антропологічні матеріали, а також фольклорні пам’ятки, здобутки лінгвістики, геології, палеоботаніки. Саме на їх основі розроблена періодизація первісного суспільства, його культура.

Культура прадавньої людини у різних регіонах земної кулі складає одноманітність і постійність явищ. Це ілюструють експонати етнографічних музеїв (молоти, ножі, шила, наконечники стріл). Відрізняються лише окремі деталі. Те саме спостерігалося і щодо занять: способів добування вогню, приготування їжі тощо.

Така подібність притаманна і духовним процесам (міфам, легендам, звичаям, забобонам). У первісному суспільстві все спиралося на кровно-родинні відносини. І світ, що оточує людину, це теж одна велика родина, яка живе за тими самими звичаями і законами, що й люди.

На початку свого існування для первісної людини був властивий синкретизм свідомості. Ще однією характерною рисою свідомості первісних людей було одухотворення природи (анімізм). Люди думали, що душа є у всього сущого. З вірою в духів пов’язані обряди вшанування небіжчиків, виникнення культу предків. До світосприймання первісної людини належать також тотемізм і фетишизм. Якщо світ одухотворений і все в ньому живе, то природно впливати на нього чародійством, чаклуванням. Так виникають магія, ритуал, міф.

У досліджені первісності важливу роль відіграє археологічна культура.

Археологічна культура це – матеріальні пам’ятки, що розміщені на певній території і належать до одного часу. Археологи називають культуру за місцем знахідок або характерних ознак. Археологічну культуру розподіляють на три великих періоди:

- ранній палеоліт - 3млн. – 100 тис. рр. тому;

- середній палеоліт - 100 – 30 тис. рр. тому;

- пізній палеоліт - 30 – 8 тис. рр. тому.

Для кожного періоду характерні свої знахідки і знаряддя праці, поховання, печерний живопис.

Археологічна періодизація історії первісного ладу заснована на дослідженні знарядь виробництва, що постійно вдосконалювалися. За матеріалами, з яких робили знаряддя праці, археологи поділили історію первісного суспільства на такі епохи: кам’яну, мідну, бронзову і залізну.

У первісний період формувалася культура. Люди згодом навчилися прясти і ткати, використовуючи вовну, коноплі, кропиву, льон, виготовляти керамічний посуд. Змінювалося житло; велике значення для розвитку людства мало зародження металургії. Завдяки розвитку виробничих відносин упорядковувалися соціальні й сімейні відносини. Полігамну сім’ю витіснила моногамна. До культури родоплемінного ладу відносять і соціальну пам’ять.

Дата добавления: 2015-07-25