Читайте также:
|
Аналіз зовнішнього ринку неможливий без об'єктивної інформації. В даний час, використовуючи можливості телекомунікаційних систем, великі фірми можуть одержати необхідні дані про зміну факторів зовнішнього середовища. Виникає проблема систематизації цих даних. Для рішення цієї проблеми може бути використаний досвід ТНК у скануванні середовища бізнесу.
Сканування середовища бізнесу – систематизована оцінка зовнішніх умов, що впливають на міжнародні операції фірми. В процесі сканування фірми прагнуть одержати інформацію про стан економіки і гостроту конкуренції, зміні попиту і кон'юнктури ринку.
У якості змінних, що впливають на вибір місця зосередження виробництва і збуту, частіше обирають наступні: ємність ринку; простота ведення справи і сумісність; бюрократизм; відповідність можливостям і політиці фірми; витрати і приступність ресурсів; рівень доходу на капітал (ROI); ризики конкуренції; валютні ризики; політичні ризики.
Саме згідно цих змінних здійснюється збір даних і вибір товарного і країнного ринків (табл. 4.3).
Таблиця 4.3.
Спрощена сітка параметрів порівняння країн за ознакою доцільності проникнення на їх ринок[8]
| Змінні | Статистична вагомість | Країни | ||
| I | II | III | ||
| 1. Прийнятні (П) | – | Н | П | – |
| 2. Неприйнятні: (Н) | – | |||
| – допускається 100 %-е володіння власністю; | Н | П | П | |
| – допускається ліцензування | П | Н | П | |
| 3. Доход інвестицій | ||||
| – величина необхідних інвестицій; | 0 – 5 | |||
| – прямі витрати; | 0 – 3 | – | ||
| – податкова ставка; | 0 – 2 | – | ||
| – місткість ринку поточна; | 0 – 4 | – | ||
| – прогноз на найближчі 2 роки | 0 – 2 | – | ||
| Разом | ||||
| 4. Рівень ризику | ||||
| – втрата ринку в найближчі 3 – 10 років; | 0 – 4 | – | ||
| – валютні проблеми; | 0 – 3 | – | ||
| – політична нестабільність; | 0 – 3 | – | ||
| – закони, що стосуються бізнесу в даний час; | 0 – 3 | – | ||
| – прогноз на найближчі роки | 0 – 2 | – | ||
| Разом |
Сітку параметрів використовують для порівняння країн за будь-якими факторами важливими для керівників фірми. Статистична вага параметрів також визначається керівництвом, виходячи з його оцінки важливості даного параметра. Нижче наведена спрощена сітка параметрів порівняння країн за ознакою доцільності проникнення на їх ринки. При цьому можуть використовуватися найрізноманітніші фактори для побудови сітки параметрів вибору країни.
Країну I відразу варто виключити з розгляду, оскільки фірму цікавлять лише ті країни, де допускається 100 % володіння власністю. Країни II і III мають високу прибутковість інвестицій, але країна III – це зона з високим ризиком.
Значення параметрів і самі параметри можуть змінюватись залежно від продукції компанії, від стану справ усередині фірми, цілей на майбутнє. Варто врахувати, що число параметрів не повинно бути великим, оскільки губиться взаємозв'язок між країнами, а сама сітка стає громіздкою.
Існує кілька методів порівняння країн для вибору найбільш привабливого ринку. Частіше використовують сітки параметрів, метод Борга-Уорнера і матрицю “привабливість країни – конкурентноздатність компанії”[9].
Для наочного відображення даних, що входять у сітку показників, використовується метод Борга-Уорнера. Будується діаграма з рівнем ризику на одній осі й операційними можливостями на іншій (рис. 4.3.).
Рис. 4.3. Матриця “можливості – ризик”
– у даній країні фірма не веде операцій;
– фірма веде операції в даній країні (розмір прямокутника відображає розмах операцій);
О – стан країни у майбутньому;
– поточне середньосвітове значення показників;
– середньосвітове значення показників у майбутньому.
Побудова матриці передбачає:
1) вибір факторів, що визначають ризик і можливості компанії;
2) кожному фактору призначається вагове значення для відображення ступеня його важливості;
3) кожну країну ранжують в балах від 1 до 10 по кожній змінній;
4) бал по кожній змінній множать на вагу, приписану змінній;
5) підсумкові бали по всіх змінних ризику (можливості) сумують для країни, що визначає її позицію на осі ризиків (можливостей);
6) визначення балів по кожній країні, дає можливість розрахувати середнє значення для осі ризиків і осі можливостей і розбити матрицю на квадрати.
Напрямок стрілок показує, як буде змінюватись позиція країни щодо ризиків і можливостей компанії, що працює на ринку даної країни або лише розглядає можливість проникнення на ринок даної країни.
Для виявлення переваг фірми по конкретному товару в різних країнах застосовується матриця “привабливість країни – конкурентноздатність компанії” (рис. 4.4.). Процедура побудови даної матриці аналогічна побудові матриці “можливості – ризик”. Привабливість країни оцінюється такими змінними, як ємність ринку, потенціал його росту, ступінь контролю над ним, рівень інфляції й ін. Конкурентноздатність компанії в країні визначається з урахуванням її частки ринку, відповідності продукції, що випускається, вимогам споживачів, абсолютного прибутку на одиницю продукції, якості розподілу товару.
Привабливими для фірми є країни, що знаходяться у верхньому лівому куті матриці. Варто збільшити обсяг інвестицій у ці країни, тому що вони є найбільш привабливими, а фірма має високу конкурентноздатність. Привабливість країн, що знаходяться у верхньому правому куті матриці, також висока, але конкурентноздатність фірми у них є невеликою. Причина може полягати в неправильно обраному товарі. При невисоких витратах компанії можна спробувати збільшити частку ринку за рахунок підвищення конкурентноздатності. Якщо це неможливо, то варто вилучити капіталовкладення або створити спільне підприємство з метою збільшення активів і зміцнення положення на ринку.
Найменш перспективним є нижній правий кут матриці. Варто вилучити вкладення з країн, хоча припустимим є продаж ліцензій.
Інші визначені сегменти матриці вимагають селективного підходу, тобто вивчення й аналізу конкретної ситуації у кожній країні.
Рис. 4.3. Матриця “привабливість країни – конкурентноздатність компанії” [10]
Також для визначення привабливості іноземного ринку можна скористатись системою показників, які використовуються для оцінки економічної безпеки країни (табл. 4.4.).
Таблиця 4.4.
Основні оціночні показники привабливості іноземного ринку
| Назва оціночного показника | Світовий досвід рівня оціночного показника |
| Валовий внутрішній продукт (ВВП) | Загрозливий стан – спад більше 30% |
| Рівень споживання імпортних продуктів харчування | Загрозливий стан – більше 30% |
| Частка продукція оборонної промисловості в експорті країни (у загальному обсязі) | Не менше 40% |
| Частка інвестицій у ВВП на науку | Не менше 20% |
| Рівень безробіття від усіх працездатних громадян держави | Не більше 10% |
| Різниця рівня життя багатих та бідних | Не більше десятикратної розбіжності |
| Кількість населення, що проживає на межі бідності (малозабезпеченості) | Не більше 10% |
| Рівень тіньової економіки | Не більше 5-10% |
| Рівень інфляції | В межах від 2,5% до 5% |
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Аналіз умов і оцінка потенціалу зовнішнього ринку | | | Класифікація та суть основних моделей проникнення і розвитку на закордонні ринки |