Екологічне середовище

До основних змін у глобальних масштабах стосовно екологічного середовища слід віднести наступні:

- дефіцит сировини;

- подорожчання енергії;

- забруднення довкілля;

- держане регулювання використання природних ресурсів.

За останні два десятиліття люди стали більше усвідомлювати проблеми довкілля. В багатьох містах рівень забруднення повітря та водних ресурсів є надзвичайно загрозливим. Окрім того світову громадськість турбує проблема зменшення озонового шару та виникнення “парникового ефекту”.

Дефіцит сировини. Повітря та вода здаються невичерпними природними ресурсами, але багато дослідників передбачають у майбутньому їх вичерпання. Вони застерігають від широкого використання аерозольних упаковок, які несуть в собі загрозу озоновому шару. Деякі регіони світу вже стикнулись із нестачею питної води. Відновні ресурси, такі як ліс та продукти харчування, також слід використовувати розумно. Так, компанії, які використовують деревину у своєму виробництві, повинні відновити лісонасадження, щоб захистити ґрунти та забезпечити лісом майбутні покоління. Проблема харчування стоїть особливо гостро, оскільки промислові та житлові райони займають все більше площ, призначених для сільськогосподарських робіт.

Запаси не відновлюваних природних ресурсів, таких як вугілля, нафта та деякі мінерали, є не настільки значними, як розраховували. Компанії, виробництво який залежить від цих дефіцитних ресурсів, стикаються з різким збільшенням витрат, навіть, якщо наявність певного природного ресурсу ще достатня. В таких умовах виробники намагаються покращати свій стан за рахунок досліджень, пошуку і використання нових джерел сировини та матеріалів.

Подорожчання енергії. Серйозна проблема майбутнього розвитку економіки пов’язана з нафтою – одним з не відновлюваних природних ресурсів. Економіка провідних індустріальних країн значно залежить від поставок нафти. Багато виробників зайнялись пошуком та застосуванням альтеративних джерел енергії – сонячної, повітряної, водної тощо. На сьогодні багато фірм пропонує товари, які використовують сонячну енергію. Також виробники автомобілів розробляють нові автомобілі, які використовують значно менше палива.

Забруднення довкілля. Майже будь-яке виробництво наносить шкоду довкіллю. Світова громадськість стурбована проблемою знищення хімічних та ядерних відходів, небезпечним рівнем вмісту ртуті у водах світового океану, забруднення ґрунтів та продуктів харчування хімічними речовинами, попаданням у довкілля пластмасових виробів та інших матеріалів, які не підлягають розпаду. Багато компаній, які мають значний рівень відходів, скаржаться на високу вартість виконання зобов’язань екологічності та необхідність переобладнання виробництва з урахуванням вимог охорони довкілля. Однак, більш пільні керівники адаптувались до підвищеної уваги громадськості до стану довкілля, що створило нові маркетингові можливості для фірм. Більшість компаній реагує на стурбованість громадськості стосовно стану довкілля виробництвом більш екологічно чистих товарів, пакувальних матеріалів, які піддаються переробці та біохімічному розпаду, модернізацією очисних споруд та раціональним використанням природних ресурсів, в тому числі енергетичних.

Державне регулювання використання природних ресурсів. Екологічне законодавство за останній час стало більш жорстким і ділові кола очікують більш жорстких стандартів гранично допустимих рівнів забруднення довкілля. Спад в економіках провідних країн світу у 90-х роках примусив уряди задуматись над тим, як допомогти підприємствам дотримуватись стандартів захисту довкілля з найменшими затратами.

В більшості економічно розвинених західних країнах з такими добре організованими галузями як добування та переробка нафти, хімічна промисловість, фармацевтика та виробництво продуктів харчування, можна досягти спільних угод та реалізувати плани урядів щодо контролю за станом довкілля на практиці. Важче укласти договори з підприємствами малого бізнесу та найменш організованим сектором – приватними господарствами. Для промислових та комерційних організацій навряд чи зникнуть проблеми охорони довкілля та втручання держави у даний аспект діяльності. Отже, маркетологам слід бути надзвичайно активними в пошуку нових рішень світових дилем стосовно охорони довкілля та використанню природних ресурсів. Замість протистояння екологічному законодавству, спеціалістам з маркетингу необхідно сприяти рішенню світових ресурсних та енергетичних проблем.

Дата добавления: 2015-11-16