Демографічне середовище міжнародного маркетингу

Демографічне середовище представляє собою особливий інтерес для маркетологів, оскільки його вивчення дає інформацію про людей, з яких, власне, і складаються ринки. Демографія вивчає населення з точки зору його чисельності, щільності, віку, статевого співвідношення, рас, роду занять, освіти тощо.

Основні питання, на які слід відповісти маркетологу стосовно демографічного середовища тієї чи іншої країни (потенційного партнера), представлені на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Основні питання демографічного середовища

Чисельність населення та тенденції росту. Працюючи на ринку будь-якої країни, необхідно знати чисельність населення, яке проживає у даному регіоні, тенденції його росту. Це необхідно для оцінки потенціалу ринку, виявлення перспективних потреб. На сьогоднішній день США, Японія і Європа є найбільш ємними ринками. Іноді їх називають “тріадою ринків”.

Населення Європейського Союзу разом з членами Європейської асоціації вільної торгівлі становить близько 370 млн. чол. Якщо до них додати 120 млн. чол., що проживають у країнах Східної Європи та 280 млн. чол., що проживають на теренах колишнього СРСР, то загальний європейський ринок буде значно більшим, ніж Північноамериканська зона вільної торгівлі – США, Канада, Мексика – з населенням близько 370 млн. чол., а також Японія – з населенням 120 млн. чол. [67, стор. 156]. Маркетологи розглядають Китай з населенням 1,2 млрд. чол. як потенційно вигідний ринок, що розвивається.

Тенденції росту населення також дуже важливі, оскільки вони забезпечують інформацією щодо попиту на певні товари та послуги.

Зміни вікової структури населення. Найбільш значною демографічною зміною у Європі, США та країнах Азії є зміна вікової структури населення. У всіх трьох групах корінне населення стає старшим. Очікується, що дана тенденція збережеться у наступні 50 років. Старіння населення пояснюється двома причинами: тривалий спад рівня народжуваності та зростання тривалості життя.

Для країн Західної Європи, за виключенням Ірландії, характерним є найнижчий рівень народжуваності. Світовий рівень народжуваності становить 3,3 дитини на одну жінку, у США він становить 2,1 дитини на жінку, для країн Західної Європи – 1,7. Найнижчий рівень народжуваності серед країн Західної Європи спостерігається в Італії – 1,3 дитини на жінку [67, стор. 157]. Рівень народжуваності в Японії, Сінгапурі, Південній Кореї та Гонконзі протягом останніх двох десятиліть постійно зменшується і сьогодні поступається американському. Такий “дитячий голод” пов’язаний із зменшенням розміру сім’ї, бажанням жінок працювати, прагненням покращити матеріальне становище та широкодоступним і ефективним контролем за народжуваністю.

Стосовно старіння населення можна навести наступні яскраві приклади.

За прогнозами до 2031 року населення Великобританії на 38% становитимуть люди віком за 50 років (для порівняння у 1991 році даний показник становив 32%, а у 1952 році – 28%) [67, стор. 158]. Очікується, що у Німеччині співвідношення населення старше 65 та людей працездатного віку перевищить рівень 1:1 до 2031 року. Ситуація є подібною і у розвинених азіатських країнах. Так, швидке старіння японської нації – одна з найбільш актуальних проблем держави.

Тенденції до старіння населення є характерними не лише для розвинених країн світу. Так, в країнах Латинської Америки та більшості азіатських країн, що розвиваються число тих, кому за 60 збільшиться вдвічі до 2030 року порівняно із сьогоднішнім рівнем і становитиме 14%. В Китаї воно зросте з 10% до 22% у 2030 році.

Зміни у структурі сім’ї. Образ ідеальної сім’ї з мамою, татом та двома дітьми на сьогоднішній день стає все менш актуальним. Люди одружуються значно пізніше, мають менше дітей. Специфічні особливості проявляються у різних країнах, однак простежується одна загальна тенденція – зменшення кількості сімейних пар з дітьми. Більшу частину сімей складають сімейні пари без дітей віком до 18 років. Крім того, значно збільшилась кількість матерів, які працюють. В результаті зміни традиційних ролей та цінностей у сім’ях чоловіки беруть на себе більше домашніх функцій, покупок та виховання дітей (звичайно не у мусульманських країнах). Збільшується також кількість неодружених пар. Зростає кількість одноосібних домогосподарств.

Ріст кількості освічених людей. Оскільки економіка країн Східної Європи та Азії розвивається, можна передбачити збільшення затрат на освіту. Доля населення, яке отримало освіту, збільшиться. У багатьох розвинених та індустріальних країнах збільшиться число службовців. Найбільший ріст можна простежити у таких напрямках, як комп’ютерні технології, наука, соціальні служби, торгівля, будівництво, охорона здоров’я, сервіс та служби охорони [67, стор. 159].

Дата добавления: 2015-11-16