Детермінанти й етапи процесу вибору закордонних ринків

Фактори, що впливають на рішення про вибір закордонних ринків, можуть бути поділені на дві групи: характеристики компанії (company factors) і характеристики навколишнього середовища (environmental factors) (рис. 4.1.).[7]

Логіка процесу вибору закордонних ринків (market selection process) полягає в наступному: компанія визначає критерії оцінки закордонних ринків (критерії міжнародної сегментації (segmentation criteria)), а потім за допомогою цих критеріїв оцінює і вибирає найбільш перспективні закордонні ринки.

Критерії сегментації міжнародних ринків можуть бути класифіковані по широті охоплення: загальні критерії, що відносяться до ринку країни в цілому, і спеціальні критерії, що відносяться до конкретної компанії і продукту [2, с. 93]. На першому етапі проводиться сегментація і відбір ринків згідно загальних критеріїв (мова, релігійні переконання, кліматичні умови, економічні обмеження тощо), описані в другому розділі як елементи міжнародного маркетингового середовища.

Для більш детальної сегментації закордонних ринків використовуються спеціальні критерії, які відображають як вплив попиту, так і вплив пропозиції на продукцію компанії. З боку попиту істотними є такі фактори, як стиль життя, структура споживання, способи споживання продукції, прихильність покупців до торгових марок. З боку пропозиції увага повинна приділятись оцінці конкурентів, каналів розподілу і просування продукції.

Рис. 4.1. Детермінанти й етапи процесу вибору закордонних ринків

Дані, зібрані на двох перших етапах, дозволяють визначити коло національних ринків, що заслуговують особливої уваги менеджерів компанії при виборі напрямку для міжнародного розвитку. На третьому етапі необхідно оцінити потенціал відібраних ринків, тобто можливу частку ринку й обсяг продажів компанії на кожному з них. Оцінюючи прибутковість виходу на той чи інший ринок, менеджери компанії здійснюють остаточний вибір ринків міжнародної експансії.

Дата добавления: 2015-11-16