Стан економічного і соціального розвитку України у 2008 році та на початку 2009 року.

Економіка України у 2008 році розвивалась під впливом складних світових процесів. До липня в цілому розвиток економіки характеризувався позитивними тенденціями, що формувались в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури. Так, за підсумками січня-липня реальне зростання ВВП становило 6,5 %, промислового виробництва 7,3 %.

Високими темпами зростало виробництво у видах діяльності, продукція яких має інвестиційне спрямування. Лідером росту залишалось машинобудування – 28,7 %. При цьому основні експорто - орієнтовані галузі демонстрували висхідні тренди. Обсяги металургійноговиробництва збільшились на 3,5 %, хімічного – на 5,2 %.

Відбулось розширення інвестиційних процесів. У І півріччі інвестиції в основний капітал реально збільшились на 8,2 %, а приріст іноземного капіталу у 2,7 раза перевищив показники відповідного періоду попереднього року.

Найвагомішим стимулом розвитку залишалась висока споживча активність домогосподарств під впливом дії прискореного зростання реальних доходів населення (на 13,7 % у січні-липні 2008 року).

Розширення внутрішнього попиту було доповнене посиленням експортної складової завдяки сприятливій кон’юнктурі, що спостерігалася до липня 2008 року. За січень-липень 2008 року експорт товарів збільшився на 46,6 %.

Поряд із значним притоком капіталу це забезпечило формування позитивного сальдо платіжного балансу і, відповідно, надлишок пропозиції валюти. Тому у травні відбулась ревальвація офіційного курсу гривнівідносно долара США на 3,96 % і на кінець липня він становив 4,85 грн. за дол. США. Міжнародні валютні резерви зросли протягом 7 місяців на 5,4 млрд. дол. США до 37,9 млрд. дол. США.

Звичайно, українська економіка навіть в умовах економічного росту не залишилась осторонь світових процесів. Існували і певні проблеми, оскільки започатковане ще у 2007 році порушення макростабільності на зовнішніх ринках впливало на внутрішні процеси в Україні.

Так, український фондовий ринок, продемонструвавши разом з Китаєм у 2007 році найбільші у світі темпи зростання, у 2008 році - звужувався. Протягом січня-липня фондовий ринок демонстрував поступове "просідання", втративши за 7 місяців 43,5 % своїх позицій.

З початку року відбувалось скорочення обсягів будівельних робіт. Причини такої динаміки знаходились як у площині кредитування, в тому числі іпотечного, так і були пов’язані із постійним зростанням цін на енергоносії, подорожчанням вартості металоконструкцій.

Довідково: За 7 місяців скорочення обсягів будівельних робіт становило 2,1 %.

Тривала тенденція прискореного зростання імпорту товарів – в 1,6 рази, що було пов’язано із постійно зростаючим споживчим попитом населення, збільшенням ціни на імпортований природний газ та світових цін на нафту, а також із зростанням інвестицій в оновлення основних фондів та впровадження енергозберігаючих технологій.

Але найбільшим викликом для країни була висока інфляція. Прискорення інфляційних процесів на початку року було зумовлено співпадінням у часі дії ряду негативних факторів:

вплив від значного зростання цін на харчові продукти у IV кварталі 2007 року;

подальше розкручування продовольчої інфляції у І кварталі через скорочення виробництва у сільському господарстві внаслідок неврожаю у 2007 році;

підвищення цін виробників промислової продукції;

зростання доходів та споживчого кредитування населення;

високі інфляційні очікування у суспільстві.

Всі ці фактори визначили динаміку споживчих цін на початку року.

Крім того, наслідком сплеску спекулятивного попиту на сировинні активи у світі стало посилення енергетичної та агроінфляції.

Зважаючи на проходження Україною об’єктивного процесу конвергенції внутрішніх та загальносвітових цін, високу залежність від імпорту енергоносіїв, це також суттєво посилювало ціновий тиск в економіці.

За підсумками січня-липня споживчі ціни зросли на 14,9 %, а ціни виробників промислової продукції – на 34,1 %.

Слід зазначити, що з метою зниження інфляційного тиску Урядом разом з Національним банком було прийнято та реалізовано план антиінфляційних заходів. Завдяки здійсненим заходам вдалось значно знизити динаміку цін на споживчому ринку. Так, вже у ІІІ кварталі спостерігався найнижчий рівень інфляції за останні 4 роки.

Отже такі тенденції і проблеми ми мали у першій половині року. Починаючи з серпня відбулась різка зміна тенденцій розвитку української економіки у відповідь на поширення світової фінансової кризи.

Варто зазначити, що такого стрімкого негативного розвитку подій, який ми спостерігали наприкінці 2008 року в Україні, не очікували більшість з експертів.

Як розвивались події в Україні у ІІ півріччі 2008 року?

По-перше, внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках основні українські експортери фактично втратили зовнішні ринки збуту.

Довідково: Лише за останні 5 місяців року – серпень-грудень - ціна на метал в середньому за 8 регіонами світу впала на 51,3 %, а ціни на нафту знизились на 67,4 %.

Відповідно, починаючи з серпня 2008 року простежується тенденція до зниження обсягів як експорту, так і імпорту товарів.

Так, за даними Держкомстату за липень-листопад вартісні обсяги експорту товарів скоротились з 7,7 млрд. дол. США у липні 2008 року до 3,7 млрд. дол. США у листопаді, імпорту – з 8,8 млрд. дол. США до 5,3 млрд. дол. США відповідно. При цьому динаміка падіння імпорту була вищою за динаміку скорочення експорту.

У грудні експорт товарів збільшився порівняно з листопадом 2008 року (на 0,3 млрд. дол. США, або на 9,1 %), тоді як імпорт продовжував скорочуватись (на 0,5 млрд. дол. США, або на 9,3 %). Це призвело до зменшення майже удвічі від’ємного сальдо товарного балансу (718,3 млн. дол. США проти 1,5 млрд. дол. США у листопаді). Порівняно з груднем 2007 року експорт товарів зменшився на 15,5 %, імпорт – на 27,3 %.

В цілому за 2008 рік експорт товарів та послуг збільшився на 34,9 % до 2007 року, тоді як імпорт зріс на 40,5 %. Від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами за рік становило 13,5 млрд. дол. США проти 11,3 млрд. дол. США за 2007 рік.

Як наслідок, у серпні-грудні вперше, починаючи з жовтня 2002 року, відбулось різке скорочення обсягів виробництва в екпортоорієнтованих галузях.

Так, у вересні 2008 року до відповідного періоду 2007 року падіння в металургії становило 17 %, у жовтні – 35,6 %, а вже у листопаді – 48,8 %, хімічній та нафтохімічній промисловості – відповідно 2,1 %, 19,2 % та 35,2 %. В цілому обсяги виробництва у промисловості скоротились у вересні на 4,5 %, у жовтні – на 19,8 %, у листопаді – на 28,6 %.

У грудні 2008 року відбулось деяке призупинення поглиблення падіння у промисловості, що може свідчити про започаткування тенденцій до стабілізації ситуації в промисловому комплексі.

Так, у грудні 2008 року проти листопада 2008 року обсяг випуску продукції збільшився у добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних на 48,3 %, металургії – на 16,3 %, машинобудуванні – на 12,6 % (у листопаді до жовтня в даних видах промислової діяльності спостерігалось зменшення виробництва на 51,4 %, 23,5 %, 32,5 % відповідно).

Як наслідок, в цілому обсяг промислового виробництва у грудні 2008 року до грудня 2007 року зменшився на 26,6 % (у листопаді до листопада 2007 року на 28,6 %), а до листопада 2008 року – зріс на 3,2 % (у листопаді до жовтня падіння виробництва становило 15,2 %).

Певне покращення динаміки промисловості в грудні вплинуло на уповільнення падіння обсягів ВВП (на 9,9 % порівняно з груднем 2007 року проти "мінус" 14,4 % у листопаді). Враховуючи динаміку протягом року, за підсумками 2008 року було зафіксовано падіння кумулятивного показника обсягів промислового виробництва на 3,1 % (до 2007 року).

За оперативними даними Держкомстату приріст реального ВВП в цілому за 2008 рік становив 2,1 %.

По-друге, у відповідь на погіршення ситуації у експортерів та промисловості в цілому продемонстрував обвал і фондовий ринок. Якщо протягом січня-липня відбувалось поступове ”просідання” ринку, то лише за 3 місяці – серпень-жовтень – індекс ПФТС втратив 61,48 % своїх позицій. Не в останню чергу це було пов’язано із негативними новинами від гірничо-металургійного комплексу.

У листопаді-грудні спостерігалась вже деяка стабілізація на фондовому ринку: індексПФТС за листопад-грудень зріс на 21 %.

По-третє, у відповідь на відтік валюти через канал фондового ринку в економіці розпочались девальваційні процеси (за вересень-грудень офіційний обмінний курс гривні відносно долара США девальвував на 58,9 %, а в цілому за рік - на 52,5 %). Національний банк підтримував національну валюту за допомогою проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти у значних обсягах, причому пікові від’ємні інтервенції були зафіксовані у жовтні – на рівні 4,1 млрд. дол. США (загалом у вересні-грудні від’ємне сальдо інтервенцій становило 10,4 млрд. дол. США проти 6,6 млрд. дол. США додатного сальдо інтервенцій у січні-серпні).

Незважаючи на зростання резервів на початку листопада враховуючи перший транш позики МВФ до рівня 35,2 млрд. дол. США, рівень резервів скоротився до 31,54 млрд. дол. США (станом на 1 січня 2009 року).

По-четверте, в умовах валютної дестабілізації, погіршилася ситуація на ринку банківських послуг.

Якщо у серпні-вересні спостерігалась тенденція одночасного зростання обсягів залучених депозитів від населення (які складають понад 60 % загального обсягу депозитів) та наданих кредитів, то у жовтні ситуація дещо змінилась:

депозити фізичних осіб у серпні зросли на 1,9 %, у вересні – на 1,2 %, а у жовтні зменшились на 4,1 % (без врахування курсового фактора – на 10,5 %);

кредити в цілому зросли у серпні – на 3,1 %, у вересні – на 3,3 %, а у жовтні – відразу на 9,3 %. Проте таке зростання є лише ефектом курсової переоцінки валютних позичок. Реально відбулось скорочення обсягів кредитування на 0,4 %.

Хоча у листопаді та грудні зафіксовано номінальне зростання як депозитів, так і кредитів фізичних осіб, однак зазначена зміна, як і у жовтні, носить технічний характер, оскільки значною мірою відображає курсову переоцінку частки валютного кредитування (59,1 % у структурі кредитів), яка відбулась у зв’язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США.

Довідково: У листопаді та у грудні: збільшення номінального обсягу депозитів фізичних осіб становило 5,5 % та 4,3 % відповідно, однак без врахування курсової різниці їх обсяг, як і в попередньому місяці, реально зменшився (на 2,5 % та 1,4 %);

обсяги кредитування економіки номінально зросли на 8,6 % та 9,3 % відповідно. На тлі зростання обсягів гривневого кредитування (на 1,2 % та 7,2 % відповідно), обсяги валютного (обліковані за курсом 5,05 грн.за дол. США) зменшились на 3,5 % та на 1,1 %. Внаслідок цього загальний обсяг кредитування, без врахування курсової переоцінки раніше виданих кредитів, у листопаді знизився на 1,3 %, а у грудні показав зростання на 3 %.

Дефіцит власних та позичкових ресурсів позначився на уповільненні темпів зростання інвестицій в основний капітал (з 8,2 % за І півріччя до 4,7 % за січень-вересень). За попередніми даними Національного банку, чистий приріст прямих іноземний інвестицій за 2008 рік становив 9,9 млрд. дол. США, що на 7,5 % більше приросту 2007 року. Але якщо окремо розглядати динаміку за ІІ півріччя 2008 року то відбулось падіння притоку інвестицій на 20 % порівняно з І півріччям 2008 року та на 21,4 % порівняно з ІІ півріччям 2007 року.

По-п’яте, до пригнічення ринку банківських послуг слід додати і ускладнення ситуації у соціальній сфері.

Зважаючи на скорочення або уповільнення обсягів виробництва, нарощування залишків нереалізованої готової продукції, що фактично ”заморожує” обігові кошти у запасах, товаровиробники обмежують соціальні виплати найманим працівникам.

Так у жовтні-листопаді відбулось зростання заборгованості із заробітної плати (у 2 рази порівняно з початком жовтня). Хоча у грудні спостерігалось деяке покращення ситуації (заборгованість із виплати заробітної плати скоротилась на 35,3 % до 1123 млн. грн. станом на 1 січня 2009 року). Поряд з цим, у листопаді та грудні було зафіксовано падіння реальної заробітної плати на 0,2 % та 3 % відповідно порівняно з аналогічними місяцями 2007 року. За 2008 рік реальні темпи приросту середньомісячної заробітної плати становили 6,3 % (12,5 % за 2007 рік), реальних наявних доходів населення – 10,3 % (14,8 % у 2007 році).

По-шосте, наприкінці 2008 року посилилась тенденція до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту:відбулось збільшення попиту населення на іноземну валюту на тлі різкого зменшення її пропозиції. В результаті у листопаді на готівковому валютному ринку сформувалося найбільше за роки спостереження від’ємне місячне сальдо продажу-купівлі населенням іноземної валюти – 2,3 млрд. дол. США. І хоча у грудні, на тлі зростання витрат населення на святкування новорічних та різдвяних свят, було зафіксовано формування незначного за обсягами негативного сальдо купівлі-продажу готівкової валюти (49 млн. дол. США), динаміка його формування протягом року (у вересні-грудні 4,7 млрд. дол. США проти 1,5 млрд. дол. США у січні-серпні) засвідчила про посилення негативних інфляційних очікувань.

Як результат, інфляціястановила 1,1 % за вересень, 1,7 % за жовтень, 1,5 % за листопад та 2,1 % за грудень. В цілому за рік індекс споживчих цін становив 122,3 %.

Довідково: У листопаді-грудні зростання ІСЦ забезпечили також непродовольчі товари за рахунок курсового фактора (ефект подорожчання через різке знецінення національної валюти), в той час як динаміка росту цін на продукти харчування залишалась низькою (101 % у грудні 2008 року проти 103 % у грудні 2007 року).

В цілому у останні місяці року, в тому числі у грудні, інфляційні процеси посилились через прояви фінансової кризи: високі негативні інфляційні очікування населення на тлі девальваційних процесів; уповільнення темпів зростання депозитів фізичних осіб, їх зниження у жовтні (вперше з 2004 року) - грудні (без врахування курсової переоцінки). Водночас стримуванню інфляції сприяло звуження грошової пропозиції; обмеження кредитування населення; зниження цін на світовому ринку нафти та, відповідно, на пальне на внутрішньому ринку; продовження тенденції зниження внутрішніх цін на пшеницю; реалізація антиінфляційних заходів. Крім того, сповільненню зростання споживчих цін сприяло отримання рекордно високого врожаю зернових та зернобобових культур. Господарствами усіх категорій у 2008 році одержано 53,3 млн. т зерна, включаючи кукурудзу (рекордний показник починаючи з 1990 року), з них зерна продовольчих культур – 27,5 млн. т (52 %), фуражних зернових – 25,8 млн. т (48 %). Порівняно з 2007 роком виробництво зерна збільшилось у 1,8 раза, що зумовлено зростанням урожайності зернових культур (на 12,9 ц з 1 га, або в 1,6 раза) та площі їх збирання (на 1,9 млн. га, або на 14,4 %). Виробництво соняшнику збільшилось порівняно з 2007 роком на 56,2 % і склало 6,5 млн. т. Зростання показника було забезпечено як збільшенням площ збирання (на 866,5 тис. га, або на 25,4 %), так і підвищенням урожайності (на 3,0 ц з 1 га, або майже на чверть).В цілому виробництво сільського господарства за 2008 рік зросло на 17,5 %.

Отже, світова фінансова криза стала каталізатором виявлення слабких ланок (розкриття накопичених проблем) в українській економіці, що сформувало комплекс негативних тенденцій в країні: затяжне падіння фондового ринку, глибоке знецінення курсу гривні, стагнація в низці галузей промисловості та зниження ресурсної бази в комерційних банках, уповільнення зростання доходів населення та збільшення кількості безробітних.

Платіжний баланс

За даними НБУ у 2008 році розвиток зовнішньоекономічного сектору України зазнав значних змін. Так, у січні-серпні продовжились і навіть посилились тенденції минулих років: надвисокі темпи зростання вартісних обсягів експорту та імпорту насамперед внаслідок стрімкого підвищення цін на світових товарних ринках, розширення дефіциту товарного балансу через розігрітий внутрішній попит та укріплення реального обмінного курсу, значні обсяги надходжень за фінансовим рахунком, в першу чергу прямих іноземних інвестицій та довгострокових кредитів, що дозволяли не тільки фінансувати зростаючий дефіцит поточного рахунку, а й збільшувати міжнародні резерви. Однак розгортання світової фінансової кризи та поширення її ефектів на Україну з вересня зумовило уповільнення притоків довгострокового капіталу, значний відтік короткострокових фінансових ресурсів та падіння експортних надходжень, і як наслідок, суттєве послаблення обмінного курсу гривні. Внаслідок девальвації та скорочення внутрішнього попиту тренд розширення від’ємного сальдо поточного рахунку уповільнився, і в грудні відбулось суттєве зниження дефіциту порівняно з попередніми місяцями (до 0.4 млрд. дол. США).

У 2008 році сальдофінансового рахунку сформувалось додатнім у розмірі 8.8 млрд. дол. США, що на 40,1 % менше, ніж у 2007 році (14,7 млрд. дол. США). Таке скорочення сальдо відбулось за рахунок відтоку в IV кварталі 2008 року (5,7 млрд. дол. США), який сформувався вперше за останні 2,5 роки і зумовлений впливом фінансової кризи на економіку України. Дефіцит “довіри” на світових фінансових ринках в цілому, та навіть в більшій мірі до України, обумовив зменшення притоку довгострокових ресурсів та високі обсяги відтоку короткострокового капіталу.

Прямі інвестиції. Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій в Україну за 2008 рік оцінено в 9,9 млрд. дол. США, що на 7,5 % більше, ніж у 2007 році (9,2 млрд. дол. США). Світова фінансова криза позначилась, насамперед, саме на обсягах надходжень прямих іноземних інвестицій. Так, у IV кварталі 2008 року чистий притік прямих іноземних інвестицій склав всього 1,2 млрд. дол. США, що в 2,7 раза менше ніж в середньому за три попередні квартали.

У 2008 році привабливість банківського сектору для іноземних інвесторів продовжувала зростати порівняно з іншими секторами: частка цього сектору оцінено в 42,7 % від загальної суми надходжень (за 2007 рік – 37,9 %), а самі вкладення зросли на 44,9 % порівняно з 2007 роком. В умовах кризи банківський сектор також залишився головним реципієнтом прямих іноземних інвестицій, в основному через рекапіталізацію банків з іноземним капіталом: у IV кварталі частка вкладень до нього оцінена в 56,6 %.

Скорочення обсягів зовнішніх надходжень при високих виплатах за раніше залученими ресурсами сприяли покращенню стану приватного зовнішнього боргу. Так, за жовтень-грудень 2008 року приватний зовнішній борг1 скоротився на 1,5 млрд. дол. США (або на 1,6 %) і станом на 1 січня 2009 року оцінений в 89,7 млрд. дол. США. З них борг банківської системи скоротився на 2,3 млрд. дол. США (на 5,5 %) і станом на 01.01.2009 оцінений в 39,8 млрд. дол. США. Також покращилась структура заборгованості банківської системи: частка короткострокової заборгованості знизилась на 7,2 в. п., а її обсяги станом на 01.01.2009 оцінені в 9,3 млрд. дол. США.

Фінансові ринки. Банківська система України розвивалася у 2003-2007 роках випереджаючими темпами в порівнянні зі зростанням ВВП та ростом інших секторів економіки. Так, загальні активи банківської системи за цей період зросли більш ніж у 5,8 рази, а їх частка у ВВП збільшилася з 40 % до рівня майже 90 %, що притаманно країнам, які мають більш розвинену фінансову систему ніж Україна. Банки стали більшу увагу приділяти своїй основній функції –кредитуванню реального сектору економіки України, що підтверджується більш високими темпами зростання (у 6,3 рази) за цей час суми кредитів, виданих в економіку України в порівнянні зі зростанням загальних банківських активів. Так, якщо частка кредитів, наданих в економіку вітчизняними банками, у ВВП у 2003 році становила лише 25 %, що свідчило про незначний вплив банківського фінансування на забезпечення економічного зростання, то наприкінці 2007 року вона зросла майже до 60 %.

Це свідчить про формування у державі банко-орієнтованої континентальної моделі побудови фінансової системи, яка несе в себе менше ризиків, ніж англо-саксонська модель, орієнтована на ринок капіталів, якому притаманна циклічність та кризові явища на сучасному етапі. Балансовий капітал українських банків зростав меншими темпами ніж загальні активи, що спричинило зниження показника відношення балансового капіталу до загальних активів з 12,4 % до 11,3 %.

Стан справ у банківській системі України у 2008 році свідчить про наявність системних ризиків швидкого зростання –незбалансованість активів та пасивів за строками та валютами, певні перекоси у переорієнтації у кредитуванні з юридичних на фізичних осіб, швидкий та частково нераціональний розвиток банківських мереж, що призводить до непропорційного зростання банківських витрат, недостатній рівень контролю за кредитними ризиками.

Існують і суттєві зовнішні ризики, які впливатимуть на фінансову систему України протягом 2008-2009 років. Насамперед, це сформована протягом 2005-2008 років залежність українських банків та корпорацій від зовнішніх запозичень, яка в умовах світової фінансової та банківської кризи може призвести до проблем з ліквідністю у банківській системі та призупиненню зростання в реальному секторі. Також негативно на фінансову систему впливає прискорення інфляційних процесів як всередині країни, так і у світовому масштабі, що призводить до зростання процентних ставок за депозитами, та відповідно до подорожчання кредитів.

У січні 2009 року на валютному ринку офіційний обмінний курс гривні відносно долара США був стабільним та залишився на рівні грудня 2008 року (7,7 грн. за дол. США), в той час як, більшість валют світу продовжили знецінення кінця 2008 року і у січні (зокрема російський рубль, ісландська крона, угорський форинт, білоруський рубль та ін.). На вітчизняному міжбанківському валютному ринку відбулось зниження дефіциту іноземної валюти, що дозволило Національному банку скоротити обсяг від’ємних інтервенції (з 2,8 млрд. дол. США у грудні 2008 року до 1,6 млрд. дол. США у січні 2009 року). Міжнародні валютні резерви зменшились на 2,7 млрд. дол. США до 28,8 млрд. дол. США.

Поширення світової фінансової кризи та девальваційні тенденції на вітчизняному валютному ринку наприкінці 2008 року сформували показник цінового індексу на споживчому ринку у січні на рівні 2,9 % (2,9 % у січні та 2,1 % у грудні 2008 року). Після чотирьох місяців падіння ціни виробників промислової продукції збільшились на 0,2 % (на 2,3 % та ”мінус” 0,4 % відповідно).

Потужним каталізатором зростання став ”ефект переносу” валютного курсу на внутрішні ціни і більшою мірою на імпортні товари (питома вага імпортної складової у споживчому кошику розрахунково становить більш ніж 30 %). Через підвищену еластичність за обмінним курсом ефект переносу виявився найбільш вагомим у формуванні цінової динаміки. Крім того, ступінь впливу динаміки обмінного курсу на індекс споживчих цін посилився інфляційними очікуваннями населення.

Довідково: Інфляційні очікування українців в цілому у 2008 році залишались на високому рівні – значення відповідного індексу (ІІО)[16] змінювалось від 190,1 у лютому до 183,7 у грудні.

За товарною структурою у січні рівень інфляції був сформований, переважно, за рахунок подорожчання продуктів харчування (на 3,1 %, внесок 1,6 в.п.) темпами, що перевищили динаміку останнього місяця 2008 року (1 %, 0,5 в.п.). Крім того, зростання цін забезпечили послуги внаслідок підвищення комунальних тарифів (зростання на 2 %, внесок 0,3 в.п.).

У січні відбулось скорочення як обсягу монетарної бази (на 3,6 %), так і грошової маси (на 4,6 %). Зміни носили сезонний характер (зменшення монетарної бази у січні 2008 року становили 4 %, грошової маси – 1,2 %), однак вони були посилені зниженням ресурсної бази банківської системи (обсяг депозитів знизився на 5,1 % у січні проти зростання на 5,6 % у грудні та на 0,3 % у січні 2008 року). Це відобразилось і на обсягах кредитної підтримки економіки: обсяг кредитів за січень скоротився на 1,6 % проти зростання на 9,3 % та 2,2 % відповідно.

Слід зазначити, що підсумки січня 2009 року свідчать про збереження низки ризиків для стабілізації та відновлення економічного зростання, зокрема:

затримка у часі відновлення позитивної динаміки попиту та цін на світових ринках. Якщо експортні галузі тривалий період не матимуть можливості повернутись на зовнішні ринки (у січні світові ціни на чорні метали за 8 регіонами світу знизились на 4,4 %), враховуючи значну частку експорту у ВВП, це стримуватиме зростання економіки України в цілому;

не відновлення стабільного функціонування банківської системи. Якщо не буде розширюватись кредитна діяльність, підтримуватись ліквідність банківської системи, не відновиться довіра до неї, зросте проблема обмеження виробництва, згортання внутрішнього попиту у зв’язку з обмеженістю кредитів, замороженням власних ресурсів у запасах готової продукції, погашенням кредитів за відсутності можливості їх рефінансування тощо, стимулювання розвитку тіньового сектору, що обмежуватиме надходження до бюджету та загострюватиме соціальну ситуацію в країні.

Розвиток економіки у 2009 році в основному буде залежати від оздоровлення внутрішніх фінансових ринків, стабілізації курсу національної валюти, підвищення конкурентоспроможності української економіки та зростання світової економіки. Також з огляду на існування проблем та ризиків для стабілізації та відновлення економічного зростання, а також з метою запобігання продовження негативних тенденцій в країні, досить важливим є повноцінне впровадження системи антикризових заходів.

Урядом схвалено програму діяльності Кабінету Міністрів України ”Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток”, що містить як антикризові кроки, так і кроки по розвитку і реформуванню економіки у посткризовий період, реалізація яких дає підстави сподіватись на вихід України зі складних процесів, що сьогодні спостерігаються в усіх економіках світу, з незначними втратами.

Робота, яка проводилась Урядом та НБУ у 2008 році у напрямку забезпечення цінової стабільності шляхом виконання антиінфляційних заходів буде продовжена і надалі, адже більшість заходів, які діяли у 2008 році, будуть мати свій вплив і у 2009 році, оскільки вони носять не тільки короткостроковий характер, а і розраховані на середньострокову перспективу.

---

Дата добавления: 2015-11-14