Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Концепція мови як досвіду світу Гадамера

Ідеї дослідження мовної картини світу в контексті еволюції вербалізації свідомості. | Філософія мови та її лінгвотеоретичний аспект | Теорія вищих психічних функцій Виготського. | СТРУКТУРА ВПФ | Теорія вищих психічних функцій Л. Виготського | Специфіка теорії генетичної епістемології Ж. Піаже | Концепція психології інтелекту М. Холодної | Культурно-психологічна теорія вищих психічних функцій Л. Виготського та місце в ній аргумента щодо узагальнюючої ролі слова | Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці | Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці |


Читайте также:
  1. Арістотелізуючий креаціонізм Аквіната і його картина світу.
  2. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ СВІТУ.
  3. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б.Хмельницького.
  4. Давньогрецькі міфи про створення світу та богів Олімпу.
  5. Дидактична концепція навчання на основі комп'ютерних технологій
  6. Еволюція моделі економічного розвитку країн світу і України
  7. Етична концепція І.Канта.

Ганс-Георг Гадамер (1900-2002) «Істина і метод»

- Нім філософ. Представник філос герменевтики XX ст. Учень Гайдегера.

- Г. вбачає в герменевтиці універсальну філософію суч доби, яка має знайти власну відповідь на основоположне філос питання: як можливе розуміння навкол світу і як у цьому розумінні втілюється істинне буття?

- «Мова як досвід світу»: основу іст пізнання складає попереднє розуміння, задане традицією. Розуміння є засобом буття людини в світі. Носієм традиції і розуміння є мова.

- Попередня філософія обмежена, бо має гносеологічну орієнтацію. Справжня філософія повинна мати онтологічну орієнтацію, тобто починати дослідження зі з’ясування умов існування людини. Існування людини пов’язане з переживанням нею свого буття, яке виражається в наявності досвіду світу. Основні механізми формування досвіду світу закладено в мові. Мова є те, що конструює світ людини, що визначає спосіб людського буття-в-світі. «Буття людини є буття у мові», тобто висловити себе у мові означає отримати перше існування. Мова – горизонт герменевтичної онтології.

- світ – це те ціле, з яким співвідноситься схематизований мовою досвід (він не від’ємний від тих відображень, у яких він нам ввижається)

- Мова як гра: «грає сама гра, втягуючи в себе гравців» - у книзі «Істина і метод». Історія схожа на твір мистецтва, це свого роду гра у стихії мови. Естетично-ігрове ставлення до істини, естетична необов'язковість служить джерелом суб'єктивізму в герменевтиці. Між тим герменевтика, з точки зору Гадамера, найбільш прийнятний засіб, якщо не осягнення гри в стихії мови, то участі в ній.

- мовна форма не може бути відділена від змісту, що дійшов до нас у подібній формі. Коли кожна мова є світобаченням, то вона зобов'язана цим не тому, що вона є певним різновидом мови, а тому, що говориться/передається цією мовою.

- як Гумбольдт: опанування іноз мов – завоювання нових позицій в колишньому баченні світу. Ми переносимо на іноз мову власне світобачення, власне уявлення про мову. Але це не недолік, це застосування герменевтичного методу. Вивчення іноз мови є розширенням сфери всього того, що ми взагалі можемо вивчити. Мовний світ рідної мови не є межею для пізнання буття-в-собі.

- як Гумбольдт: сумнів щодо існування колись світу без мови. На мові побудовано і набуло вираження те, що для людини взагалі є світом. Світ світом, бо він має мовне вираження

- ми розуміємо сказане – воно зазіхає на нас самих. Відповідно, мова є відносно самостійною системою.

- ставлення людини до світу характеризується свободою від навколишнього світу. Протистояти натискові речей = мати мову і мати світ. Людина підіймається над натиском світу – вона вільна давати імена речам.

- мова варіативна: не лише тим, що наявні різні мови, але й сама собою, бо надає людині різні можливості для висловлення одного й того самого. Напр, мова глухонімих – певна заміна, що відображає артикульовану мову голосу артикуляцією жестів. Тварини не знають такої варіативності.

- продовжує Хайдеггера: мова набуває справжнього буття лише у розмові (коли здійснюється взаєморозуміння)

- Можливість нескінченного удосконалення досвіду: у будь-якій мові ми рухаємось до понять ширших, до бачення світу.

- У різних мовних картинах світ набуває різних відтінків. Потенційно вони здатні розширюватись і вбирати в себе інші відтінки.

- Долання забобонів та обмежень власного світу не означає, що ми його покидаємо чи заперечуємо – ми отримуємо новий досвід (ми однаково сприймаємо захід Сонця і після ознайомленнч з теорією Коперника). Про когнітивний дисонанс - вн психічний конфлікт, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливихзнань, ідей, переконань або поведінкових установок стосовно деякого об'єкта чи явища, за якого з існув одного елемента виникає заперечення іншого.

- У мові не лише зберігається стабільне, а й набуває вираження мінливе: занепад слів свідчить про зміни у звичаях, традиціях; вірш пробуджує нове життя у буденних, затертих словах

- Мова спроможна все це, бо вона є не продуктом рефлексії, мислення, а бере участь у реалізації його ставлення до світу, у межах якого ми живемо.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Понятійне поле "інтелектуалізму" і "мовної свідомості" в концепції Ф. Гегеля| Мова як критерій інтелекту в психологічних та експериментально-тестологічних теоріях

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)