Читайте также:
|
Лев Семенович Виготський 1896 - 1934
— білоруський і радянс психолог, засновник культурно-іст школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності.
- праці: «Розвиток вищих психічних функцій» 1931, «Проблема розвитку та розпадання вищих психічних функцій» 1934, «Мислення і мова» 1934
- учні: Лурія, Леонтьєв
- один з основоположників та розробників когнітивної психології. Особливо важливими є його здобутки у вивченні вищих психічних функцій, психології мовного мислення та його генези, теорії навчання.
- розрізняв нижчі/натуральні/природні (НПФ) та вищі/психічні/культурні (ВПФ) психічні функції.
- у тварин – лише нижчі, у людей – і нижчі, і вищі.
- ВПФ (сприйняття, пам'ять, мислення, мова) – виникають на основі нижчих за рахунок опосередкування їх психологічними знаряддями, наприклад, знаками.
- Поняття «ВПФ» введено в науковий обіг Вундтом у сер 19ст.
- нижчі психічні процеси не піддаються регуляції, на відміну від вищих. Свідома регуляція пов'язана з опосередкованим характером ВПФ. Між стимулом та реакцією виникає додатковий зв'язок у формі стимулу-знаку. Такі знаки виконують функцію знаряддя перетворення внутр дійсності, зокрема — формування образів пам'яті. Слово — засіб довільного спрямування уваги, абстрагування властивостей та синтезу їх в значення, тобто формування понять.
- ВПФ розвиваються у спілкуванні.
Відмінності між НПФ і ВПФ:
1. Будова:
- НПФ – безпосередні, відбуваються без втручання культурних засобів
- ВПФ – опосередковані, тобто у процес їх перебігу втручаються культурні засоби
2. Походження:
- НПФ – природне, це продукт природного розвитку
- ВПФ – соціальне, формуються за активної участі інших людей, членів суспільства
3. Керування:
- НПФ – невимушене: неможливо обдумано втручатися в цей процес
- ВПФ – можна довільно, цілеспрямовано керувати процесом
Специфіка людської психіки і поведінки полягає в тому, що вони опосередковані культурно-історичним досвідом. У психічні процеси та поведінкові функції вклинюються елементи суспільно-історичного досвіду, тим самим, перетворюючи їх. Вони стають ВПФ. Природна форма поведінки перетворюється в культурну.
Всі ВПФ - інтеріоризовані відносини соціального порядку. Їх склад, генетична структура, спосіб дії - вся їх природа соціальна.
Культура нічого не створює, вона тільки видозмінює природні дані згідно з цілями людини. ВПФ походять від природних функцій.
Витворення ВПФ полягає не у природному розвитку, а у функціональному, під впливом:
- Біологічного фактору – розвиток самого мозку;
- Соціального фактору – наявність культурного середовища.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Мова як критерій інтелекту в психологічних та експериментально-тестологічних теоріях | | | СТРУКТУРА ВПФ |