Незмінювані іменнники, їх граматичні значення

1. Загальні та влсні назви ішомовного походження: - а(-я) амплуа, боа, Золя;

-о: бароко, кіно але пальто (сер.р.); - у(-ю): авеню, фрау, Гете; - е(-є): алое, резюме; -і: візаві, журі, Нагасакі.

2. складноскорочені слова на зразок: завкафедри, комполку, комроти;

3. російські прізвища на – их, -ово, -аго: Живаго, Черних, Бємоло;

4. українські жіночі прізвища на – о чи на приголосний: Денисенко Марія, Хропко Василина, Вікторія Нейман, Олена Бауер але чоловічі прізвища відмінюються: до Остапенка Сергія, з Остапчуком Валерієм.

5. абревіатури: ООН, НАН (національна академія наук України), заввіділу, обленерго.

46.Прикметник як частина мови. Семантичні групи прикметників. Взаємоперехід у групах

Прикметник –це повнозначна частина мови, яка вираєжає ознаку або властивість предмета. Який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє?

Ознака предмета – це певні узагальнення властивостей предметів і явищ, що їх передає іменник, з яким граматично й за змістом тісно пов'язаний прикметник. Тільки прикм. може виражати ознаку: - безпосередньо: велике місто, ніжний погляд; - опосередковано (через відношення предмета до інших предметів): материні руки.

Морфологічні ознаки: має словозмінні морфологічні ознаки роду, числа і відмінка. Ці категорії не є самостійні, оскільки вони залежать, наприклад, вік форм іменника, з яким стоять поруч, узгоджуються: широке поле, широку гора, широкий лан.

Початкова форма: чоловічий рід однини Н.в.

Синтаксична роль: узгоджене означення (бузкова ніч прийшла) і іменна частина складеного присудка: (навіть погляд твій солодкий і коханий)

Словотворчі особливості: 1. Суфікси: чорн еньк ий, срібл яст ий, холод н ий, говір к ий, доне цьк ий, косм ічн ий, соб ач ий. 2. Префіксальний: не свідомий, пре милий, а моральний, за великий. 3. Суфіксально-префіксальний: над мір н ий, при двор н ий. 4. Основоскладання: шеститомний, трамвайно-тролейбусний, червоно-зелений. 5. Морфолого –синтаксичний задоволений, змарнілий. 6. Лексико-синтаксичний: заяча (душа), вовчий (апетит).

Розряди: за здатністю виражати ознаки предмета безпосередньо або серез відношення його до іншого предмета чи особи роділяються на три розряди(семантико-грамит гр.):

Якісні: виражають ознаку ознаку безпосередньо, яка може виявлятися в більшій чи меншій мірі: кислий-кисліший-найкисліший; виражають ознаки за: 1. Кольором: червоний, зенений; 2. Смаком: гіркий, солоний; 3. Запахом: духмяний; 4. Вагою важкий, легкий; 5. Віком: старий, молодий; 6. Формою: прямий, вузикий; 7. зовн. і внутр. властивостями: стрункий поганий.

Лексико-синтаксичні особливості: Творять ступені порівняння(вищий і найвищий), від них творяться похідні прикметники: чистесенький, здоровенний; багато якісних утворють антонімічні пари: високий-низький; від них можна утворити іменники з абстрактним значенням (новий-новизна) та прислівники (гарячий-гаряче); можутьт приєднуват прислівники зі значенням міри або ступеня вияву ознаки (трохи, занадто, зовсім) та займенники (такий, який); деякі можуть мати скорочену форму (зелен, ясен); бувають непохідні (дикий, скупий) та похідні (головний. рухливий)

Відносні: виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі. Немають ступенів порівняння, зменшено-пестливих та згрубілих форм. Не мають антонімічних пра, не можуть сполучатись з прислівниками, усі похідні. Найчастіше утворюються від іменників: житловий, батьківський народний. У зв'язку з цим вступають у синонімічні відношення: яблучний сік- сік з яблук.

Виражають ознаки за відношенням до:

1. До матеріалу: дерев»яний, цегляний; 2. До часу і місця: лісовий, степовий, денний; 3. До призначення: шкільний, столярний; 4. До конкретного предмета чи явища природи: фруктовий, журнальний, сніговий; 5. До абстрактнного поняття: античний, науковий; 6. До різних вимірів предметів: кілометровий, п»ятирічний, триповерховий7. Національності: польський.

Присвійні: називають ознаку, що виражає належність предмета людині або тварині. Утворені від назв людей, у Н.в. та Зн.в. мають коротку форму (дончин, тітчин), а прикметники похідні від назв тварин мають повну форму (орлиний, ведмежий).

Не вважають присвійними частини фразеологізмів: ахілесова п»ята, адамове яблуко. Всі похідні, найчастіше вживаються в усно-розмовному стилі, художній дітературі та у фольку.

Проміжні розряди: якісні, відносні і присвійні можуть втрачати своє пряме значення і вживатися в переносному. Відбуваються переходи: якісно-відносні: якісні втрачають свої характерні особливості й починають позначати постійну властивість предмета. У термінологічних та фразеологічних сполученнях: важка промисловість, кислі грунти;

Порівняй: золотий перстень- золоті руки (умілі), також відносять: кам'яне серце, шовкова трава, лимонний колір; присвій-якісні якщ о прикметник виражає не належність предмета людині чи тварині, а позначає загальну родову віднесеність: журавлине крило – журавлиний ключ, він назв людей присв-відн.прикм. утворюються за допомогою –ськ (ий): учительська нарада, материнська земля.!!! до присвійних ставимо питання ЧИЙ? До присвійно-відносних ЯКИЙ?; присвійно-якісні присвійні набувають ознак якісних: вовчий апетит, левова частка, ведмежа послуга, собачий холод, Прометеїв вогонь, лебедина пісня.

---

Дата добавления: 2015-11-14