Читайте также:
|
Ця категорія суть граматична. Нею виражається те чи інше відношення (часове, просторове, об»єктне) іменника до іншох слів у слпвоспол.чи речені.
Є 7 відмінків:
Називний хто? що?
Родовий кого? чого?
Давальний кому? чому?
Знахідний кого? що?
Орудний ким? чим?
Місцевий (на) кому? чому?
Кличний
Тільки звертання, яке не є членом речення, стоїть в кличному відмінку
Форми: І відміна: тв.гр.- -о мамо, школо, Ніно; м»яка гр. –е(-є): земле, Маріє;
Пестливі жіночі імена ф назви жінок –ю бабусю, Ганусю;
ІІ відміна: тверда гр., зокрема з суфіксами –ик-, -ок-, -к- - -у: батьку, хлопчику; іншомовні з основою на –г, к, х- -у: Генріху, Джеку;
Мішана гр.-у товаришу, читачу; тверда гр., безсуфіксні іменники -е вітре, козаче; м»яка гр.: -ю краю, гаю.
ІІІ відміна: імена по батькові жін.р. –е: радосте, Любове, ноче; на –о: ГалиноМиколаївно; імена по батькові чол.р. –у: Іване Петровичу.
Перша колонка питання для відмінків – для істот, друга- неістот.
Назиний відмінок – прямий і в однині вважається початковою формою іменника, інші – непрямі.
Основні засби вираження: 1. Закінчення: рік-а, рік-и, рік-ою; 2. Закінчення+прийменник: без води, під водою, на воді. 3. Синтаксичний зв. З іншими словами: прочита цікаве інтер»ю (Зн.в.), задоволений своїм інтерв»ю (Ор.в.)
Іменники в називному і кличному відмінках вживається без прийменників, у місцевому – завжди. Решта можуть вжиатись з і без.
Принципи поділу іменників на відміни та групи. Іменники що стоять поза відмінами.
Зміу іменників за відмінками називають відмінюванням. За належністю до певного роду та відмінковими закінченнями всі змінювані іменники подіяляються на чотири типи відмінювання, або відміни.
І відміна: іменники жіночого і чоловічого (спільного) роду із закінченням –а (-я):книжка, ластівка, пісян
ІІ відміна:
· Чоловічого роду з нульовим закінченням: явір, снігур, степ;
· Чоловічого роду із закінчеенням –о: батько, Дніпро, Петро;
· Середнього роду із закінченням –о,-е,-я: слово, марево, листя.
ІІІ відміна: жіночий рід з нульовим закінченням і мати: ніч,любов, молодь.
ІV відміна: середній рід із закінченням –а,-я, з»являються суфікси –ат-, -ят-,-ен-:
Лоша, курча, вовченя, плем»я
Поза відмінами:
Ø Незмінювані імен: какаду, ООН, візаві, бюро, рагу;
Ø Множинні: окуляри, фінанси, ліки, іменини;
Ø Субстантивовані, що мають прикметникову фору: вартовий, колискова, Багряний, майбутнє
В залежності від кінцевого приголосного основи іменники поділяються на три групи: тверду (основа закінчується на твердий приголосний, крім шиплячого), м»яку (з кінцевим м»яким приголосним) та мішану (основа закінчується на шиплячий)
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 264 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Категорія роду іменників | | | Незмінювані іменнники, їх граматичні значення |