Морфологічні парадигми, їх типи.

Термін парадигма – означає об’єднання повних одиниць в певні класи. Парадигма, словозмінна парадигма – в лінгвістиці це список слоформ, які належать одній лексемі і мають різні граматичні значення. Слово парадигма – з гр..означає «приклад, модель, взірець». Словозмінна парадигма виступає взірцем того, яким чином будуються словозмінні форми для цілих класів лексем (іменників, дієслів ітд.).

Побудова парадигм – одне з перших лінгвістичних досягнень людства.

Зазвичай парадигми стоять в певному традиційному порядку морфем, наприклад парадигма української мови записується в порядку відмінків: Н. – Р. – Д. – З. – О. – М.

Н.в. рука

Р.в. руку

Д.в. руці

З.в. руку

О.в. рукою

М.в. на (в) руці.

Морфологічна парадигма – це закрита система форм, пов’язаних опозитивними відношеннями.

Бувають:

Повні – парадигма охоплює усі форми певної лексики. Повна парадигма іменника – це 14 форм.

Часткові (неповні) – є частиною повної парадигми.

Нормальні – такі, у яких кожне граматичне значення має одну граматичну форму (в укр.. мові – це рідко. Н.в.3ос.однин і 3 ос.множини).

Недостатні – такі, які мають не всі форми певної лексеми. Наприклад: юнь - немає множини, недостатня парадигма.

Надлишкові – ті, в яких те саме граматичне значення виражене різними граматичними формами.

Наприклад: двері – О.в.мн. – дверми, дверима; п’ять – Р.в. – п’яти, п’ятьох.

Іменник як частина мови. Семантичні групи іменників

Імен. – це повнозначна част. м., яка має значення предметності й відповідає на питання Хто? Що?

Під поняттям предметності розуміємо:

ü Назви конктретних предметів – дуб, птах, стіл;

ü Опредмечені назви – зелень, білизна, вічність;

ü Дії та стани – читання, розуміння, біг;

ü Абстрактні поняття – краса, слова, романтизм.

Граматичні категорії та граматичне значення:

рід, число, відмінок, власний-загальний, істота-неістота, конкретний-абстрактний, одиничність, збірність, речовинність, особа.

Синтаксична роль:

· Підмет: айстри марили сном.

· Іменна частина складеного присудка: поезія –це завжди неповторність.

· Додаток: я книжку дала сестрі

· Означення: поринала в глибину снів

· Обставина: сьогодні на площі концерт.

Спосіб творення:

Морфологічні

- Суфіксальний: козацтво, хлопчисько;

- Префіксальний: прадід, недоля, співрозмовник

- Префікс.-суфіксальний: запічок, підберезовик;

- Безафіксний: велич, блиск, стук;

- Складання (основ, слів): лісостеп, хлібороб, друг-приятель;

- Абревіація: неп, міськрада, ООН.

Морфолого-синтаксичний: (перехід з одної част.мови в іншу) будівничий, майбутнє, вчений. Лексико-синтаксичний: (злиття в одне ціле синтаксично оформленго словосполучення): вишгород, перекотиполе Лексико- семантичний (переосмислення слів): супутний, піонер, «Запорожець».Найпродуктивнішими є морфологічні способи.

Семантичні групи:

Конкретні – абстрактні:

Конкретні називають предмети, явища дійсності, що пізнаються безпосередньо через органи чуття. Вони змінюються за числами (місто-міста), піддаються рахунку, сполучаються з кількісними числівниками: (два міста, сім хат). Деякіконкреті не змінюються за числами: незмінні (метро кіно) та власні назви, що вживаються лише і множині чи однині (Луцьк)

Абстрактні – слова зі значенням процесів, ознак, властивотей, які не наледать до конкретних предметів і мисляться поза зв»язком з ними.

Творяться: похідні основи прикметникового чи дієслівно походження+ -ість, -анн, - інн, -зтв, -изм, -ств: ввічливість, натхнення, соціалізм. Меншу групу становлять слова з непохідними основами: воля, ідея, честь.

Граматичні особливості: 1. Не утворють форми обох чисел. 2. Сполучаються лише з неозначено-кількісними числівниками: багато щастя; 3. Частина цих іменників вживається лише в множині: фінааси, вибори.

З бірні:

Позначають сукупність однакових або подібних предметів, спирймаються як одне ціле.: молодь, листя, гілля. Вживаються лише в однині, не піддаються лічбі, не сполучаються з власне кількісними, лише з неозначено-кількісними чи дробовими: багато рідні.

Творяться: 1. Суфікси: -ств, -еч, ин, -инн, -от: козацтво, голота, братва, малеча. 2. Безаіксний: від прикметників (молодь, зелень,), від дієслів (наволоч, лом), від дієприкметників (знать, рвань) 3. Лексико-семанитичним способом (метафора, метонімія): міліція, аудиторія (слухачі)

Речовинні:

Позначають однорідну за своїм складом речовинуз ознакою цілого, що підлягає виміру, а не лічбі. за значенням: зернові культури (рис, овець, ячмінь), овочі, ягоди (горох, малина), продукти (хліб, молоко), корисні копалини (вугілля, нафта), тканини (шовк, льон),

Одиничні:

Називають один предмет з сукупності. Морфологічний засіб вираження: -ин-: волисина, цеглина

Мають повну парадигму, поєднуються з власне кількісними.

Категорія особи (не знаю чи варто, але щоб знали, що така є) виділяє Матвіяс, Вихованець. Не всі визнають. Виражається Кл.в., тобто, коли мовець звертається сам до себе!!!!!:

Ти, Василино, працювала найкраще

Дата добавления: 2015-11-14