|
Читайте также: |
Це лексико-граматична категорія.
Назви істот:
ü Назви людей: батько, мати, програміст, вчитель, Мирон, Павличенко;
ü Назви тварин: собака,, снігур, комар, муха, півень;
ü Назви міфологічних істот: лісовик, водяник, Нептун, русалка;
ü Назви померлих людей: мрець, небіжчик, покійник;
ü Назви карт, шахових фігур: валет, ферзь, пішак.
Решта іменників відповідає на питання що? становлять групу назв неістот: назви неживих предметів, явищ природи, рослинного скіту, опредмечені дії чи ознаки, абстрактні поняття: завод, береза, буддизм, порядність, мрія, майбутнє.
УВАГА!!!
Назви сукупнсті людей, тварин чи птахів (народ, клас, натовп, отара, табун) і назви мікроорганізмів (вірус, бацила, вірус) відносять до неістот.формальне розмежування:
Істоти: Чол. р. Зн.в. = Р.в.
Неістоти: чол. р. Зн.в. =Н.в.
Іменники жін. та сер. р. розрізняються лише в множині
Істоти: Зн.в. = Р.в.
Категорія числа іменників
у літературній укрмові є 2 числа: однина і множина
· Іменники, які мають однину і множину, піддаються лічбі й здатні поєднуватись з кількісними числівниками: сім років, троє кошенят;
Передають кількісне протиставлення «один»-«багато»: вікно-вікна. Мають повну парадигму відмінювання, протиставляють в кожному відмінку:
Країна- країни, країни-країн, країні-країнам…
· Іменники, які не виявляють ознаки обчислювальності, лише однина:
Ø Збірні: рідня, насіння, людство, ректорат;
Ø Речовинні: вугілля, молоко, свинець, пиво;
Ø З абстрактним значенням: щастя, істина, слава, правда;
Ø Власні назви: Львів, «Експрес», Дніпро.
Мають часткову парадигму, хоча в авторських текстах можемо бачити: є два мистецтва, що можуть…..;Коло мого двору дві журби.
· Іменники, які вживаються лише в множині:
Ø Назви конкретних предметів парної або симетричної будови: ножиці, ковзани, граблі, окуляри;
Ø Речовинні: макарони, вершки, ліки, парфуми;
Ø Назви сукупності людей і предметів (збірні): діти, гроші, надра;
Ø Назви ігор: шахи, шагки, піжмурки;
Ø Назви часових понять, обрядів, процесів: заручини, канікули, сутінки, заробітки, приморозки;
Ø Назви абстрактних понять: заздр ощ і, ревн ощ і, пах ощ і, лін ощ і;
Ø деякі власні назви: Черкаси, Альпи, Карпати
Часткова парадигма. Часто в множині вживаються іменники прикметникового походження: цитрусові, озимі, бобові. Значення числа у невідмінюваних іменниках виражається синтаксично- у закінченнях сполучуваних з ними слів: ввічливий рантьє-ввічливі рантьє.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ, ЇХ ТИПИ. | | | Категорія роду іменників |