Категорія роду іменників

В українській мові є роди: чоловічий, жіночий і середній

Іменники чол.р. співвідносні з займенниками він, цей; жіночого роду – вона, ця; середнього – воно, це. Окрему групу становлять іменники спільного роду – це назви осіб за діями, вчинками, рисами характеру, зовн. Знаками, мають закінчення: -а, -я: базіка, сирота, староста, прибула, лівша,розмазня.

У цьому випадку рід визначається за синтаксичним зв»язком з прикм, займ, дієсловами: цей плакса, бідолаха поїхала..

!!! назви істот за професією чи родом діяльності можуть позначати осіб чоловічої та жіночої статі, але ці іменники формально належать до чоловічого роду.

Способи вираження роду:

· Лексичний властивий назвам людей і тварин (свійських) і відповідає поділові за статтю: батько-мати, дід-баба, бик-корова, баран-вівця, цап-коза.

· Морфологічний специфічні закінчення в Н.в.:

Чоловічий р- народ ǿ, гайǿ; -а, -я: Микола, суддя; -о: Петро, батько

Жіночий р.: -а, -я: веселка, мрія; ǿ річ,розкіш; іменник мати;

Середній р.: -о,-е: сяйво, море; -а,-я: життя, лоша, безсмертя.

!!! у назвах тварин рід може й не відбивати статевих відмінностей, а визначатись морфологічно: чол.р.- барс, орел, короп; жін.р. – муха, оса, білка.

· Словотворчий властивий тільки похідним іменникам, коли суфікс утворює:

ü Співвідності іменники (для назв тварин і людей): лев-левиця-левиня,

Ведмідь-ведмедиха-ведмежа;

ü Переважно збірні та абстрактні (сер.р.): козацтво, насіння, павутиння.

· Синтаксичний узгодження з родовою формою іменника родоивих форм прикм, займ,, числ, та дієслів мин. ч. й умовного способу: працьовита Валя, наша малолітка, розповів Дмитренко, лікар порадила.

УВАГА: паралельні форми роду: зал-зала, сусід-сусіда, змій-змія;

Вживаються в сер. та чол. родах: забудько, хлопчисько, здоровила;

То в жін., то в чол. р. бувають: купіль, фальш, харч.

Імен. біль розрізняється за знгаченнями: біль (чол.р.) – зубний біль; біль (жін.р.)- опредмечена ознака: білість.

Визначення роду в незмінюваних іменниках:

1. Назви осіб- за віденесеністю до статі: маестро, денді, Гейне, кюре –чол.р.; леді, фрау, Ожешко – жін.р.;

2. Назви істот (тварин, птахів) – чол.р.(можливе розрізнення за статтю): кенгуру, какаду, шимпанзе або роздратована шимпанзе, муха цеце (жін.р.)

3. Назви неістот – сер.р.: кіно, шосе, резюме, але до іменників чол.р. відносяться сироко, торнадо (назви вітрів); до жін.р. – авеню, салямі, гінді.

4. У власних географічних назвах – за родовою назвою: місто, село, ріка…

В абревіатурах за головним соловом: ГЕС (станція – жін.р.), рід незмінюваних складноскорочених слів визначається граматично (за відмінюванням): КрАЗ-КрАЗа-КрАЗові-КрАЗ- КрАЗом… так само чоловічого роду іменники ДЕК, МОП, ВАК.

Захлюпана подавала:

1) Імен. для яких атегорія суто лексична: невістка-зять

2) Лексико-граматична: студент-студентка

3) Граматична категорія: визначення роду за парадигмою

Дата добавления: 2015-11-14