Категорія особи і числа дієслова

Категорія числа вказує на кількість суб’єктів, на к-сть виконавців дії. Ця категорія тісно пов’язана із категорією особи.

Категорія особи виражає відношення дії та її суб’єкта до мовця. Суб’єктом дії може бути або сам мовець,або його співрозмовник, або особа, яка участі у розмові не бере. З граматичної точки зору виконавцем дії, носієм її може бути будь-яке слово з предметним значенням.

Розрізняють три особові форми в однині і три у множині. Форми першої особи називають творцем дії самого мовця (я розповідаю, ми говоримо), форми другої особи називають співрозмовника як творця дії (ти розповідаєш, ви говорите), форми третьої особи визначають я к творця дії особу чи предмет, що не беруть участі в розмові (він пише, дівчина слухає, вони обговорюють).

Особові форми властиві дієсловам теперішнього і майбутнього часу дійсного способу та дієсловам наказового способу. Кожна особова форма має мовне вираження у відповідних особових закінченнях. Однина:

· 1ос.-у (-ю);

· 2ос.-еш (-єш), -иш, -іш (-їш), -и, нульове закінчення;

· 3 ос.-е (-є), -ить, -іть (-їть).

Множина:

· 1ос. -емо (-ємо), -имо (-їмо),-імо, -мо;

· 2 ос.-ете (-єте), -ите (їте), -іть, іте;

· 3 ос.-уть (-ють), -ать (-ять).

Особові форми 1 та 2 особи однини вживаються як з особовими займенниками, так і без них (чекаю, прийду, ідеш). З 2-гою особою однини наказового способу часто вживають звертання, яке називає адресата дії: співай, козаче. Форми 3-ої особи однини дійсного способу частіше поєднуються з іменниками, що називають діяча (пливе човен), хоча можуть і з займенниками (він пливе). Крім основного значення, закріпленого за особовими формами, кожна з них може виражати ще й інші значення або вживатись у значенні іншої особової форми, зокрема:

1. форми 2-ої ос. одн., 1-ої ос. мн. Вживаються в узагальненому значенні (рідше форми 3-ої ос. мн.): Друга шукай – а знайдеш – тримай.

2. форми 3-ої ос. мн. вказують на невизначеного діяча: Буряки сіють навесні;

3. форми 2-ої ос. одн. вживаються у значенні 1-ої ос. одн.: Говориш, говориш тобі, ати своє знаєш;

4. у значенні 2-ої ос. одн. вживаються форми 3-ої ос. одн.: Ну читай же. А то сидить і тільки дивиться в книжку;

5. форми 3-ої ос. мн. вживаються у значенні 1-ої ос. одн.: Тобі говорять зробити. Скільки раз я вже нагадую;

6. у значенні 2-ої ос. одн. чи мн. вживається форма 1-ої ос. мн. для вираження співучасті: Як будемо розв’язувати задачу? (вчитель до учнів).

Особові форми можуть втрачати особове значення і переходити в безособові дієслова. Безособові дієслова означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета). Безособові дієслова позначають:

· явища природи: смеркає, дощить;

· стихійні явища: залило, висушило;

· фізичний та психічний стан людини: нудить, пече, морозить;

· існування або міру наявності явища чи предмета: сталося, минулося, не вистачає;

· випадковість явища, незалежність його від особи: щастить, таланить.

Безособові дієслова є незмінними. Вони вживаються у формі теп. часу 3-ої особи одн. дійсного способу (вечоріє) або середнього роду минулого часу дійсного способу (поталанило) чи у формі умовного способу (потепліло б) та інфінітива (вечоріти).

Дата добавления: 2015-11-14