Основні критерії

1. Орган нагляду[83] покладає на Раду та Правління банків відповідальність за забезпечення підготовки фінансової звітності у відповідності до процесів та практики, які є загальноприйнятою на міжнародному рівні, та на основі систем реєстрації та обліку з метою забезпечення відповідності та надійності даних.

2. Орган нагляду покладає на Раду та Правління банків відповідальність за забезпечення підготовки фінансової звітності, що публікується щорічно, із коментарями зовнішнього аудитора, які є результатом аудиту, проведеного у відповідності до прийнятих на міжнародному рівні стандартів та практики аудиту.

3. Орган нагляду визначає, чи використовує банк практику оцінки, яка відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам обліку. Орган нагляду також визначає, що принципи, структура і процеси оцінки справедливої вартості є об'єктом перевірки та підтвердження, та що банк повинен документувати будь-які суттєві розбіжності між оцінкою вартості, що була використана для цілей фінансової звітності, і тією, що використовується для регуляторних цілей.

4. Чинні закони або регуляторні документи, або орган нагляду мають право встановлювати сферу охоплення аудиту банків та стандарти, яких слід дотримуватись при проведенні таких аудиторських перевірок. Це вимагає використання підходу на основі ризиків та значимості при плануванні та здійсненні зовнішнього аудиту.

5. Наглядові настанови або місцеві стандарти аудиту визначають, що аудит поширюється на такі сфери як кредитний портфель, резерв на покриття можливих втрат за кредитами, непрацюючі активи, оцінка вартості активів, торгівля та інші операції з цінними паперами, деривативи, сек'юритизація активів, консолідація позабалансових суб'єктів або інші дії з ними та адекватність внутрішнього контролю за фінансовою звітністю.

6. Орган нагляду має право відхиляти або відміняти призначення зовнішнього аудитора, якщо він вважає його таким, що не має належних знань або незалежності, або таким, на якого не поширюються встановлені професійні стандарти або який їх не дотримується.

7. Орган нагляду визначає, що банки повинні час від часу здійснювати ротацію своїх зовнішніх аудиторів (фірму або осіб у фірмі).

8. Орган нагляду періодично проводить зустрічі з компаніями, що надають послуги зовнішнього аудиту, для обговорення питань щодо діяльності банку, які становлять спільний інтерес.

9. Орган нагляду вимагає від зовнішнього аудитора звітувати, безпосередньо або через банк, органу нагляду про важливі питання, наприклад, недотримання критеріїв ліцензування або порушення банківського чи іншого законодавства, суттєві недоліки та слабкості контролю за процесами фінансової звітності у банку або інші питання, які, на його думку, є важливим з точки зору органу нагляду. Закони або регуляторні положення визначають, що аудитори, які подають такі звіти, не можуть бути притягнутими до відповідальності за порушення умов конфіденційності.

Дата добавления: 2015-11-16