Основні критерії

1. Закони, регуляторні документи або наглядовий орган вимагає від банків неухильного дотримання встановлених вимог до ліквідності, у тому числі граничних значень, недодержання яких дає наглядовому органу право на втручання. Принаймні по відношенню до банків, які здійснюють діяльність на міжнародному рівні, вимоги до ліквідності мають буди не нижчими, ніж ті, які встановлені чинними стандартами Базельського комітету. Перелік інструментів здійснення контролю за ліквідністю, що застосовуються наглядовим органом, також повинен бути не менш повним, ніж той, який встановлений цими стандартами.

2. Встановлені вимоги до ліквідності мають узгоджуватися з профілем ризику ліквідності банків (у тому числі з балансовими та позабалансовими ризиками), а також брати до уваги ринкові та макроекономічні умови.

3. Наглядовий орган має переконатися, що банки впровадили належні засади управління ліквідністю, якими від них вимагається утримання достатнього рівня ліквідності для протистояння різним стресовим ситуаціям, і які включають відповідні методи та процедури управління ризиком ліквідності, які було погоджено Радою. Крім того наглядовий орган повинен переконатися, що ці методи та процедури повністю охоплюють ризик ліквідності в усьому банку, а також узгоджуються з профілем ризиків та системною важливістю банку.

4. Наглядовий орган має переконатися, що стратегія, методи та процедури управління ліквідністю дозволяють створити прийнятне та належним чином контрольоване середовище ризику ліквідності, у тому числі:

a) чітке визначення бажання банку брати на себе ризики ліквідності, яке узгоджується з напрямом діяльності банку та його роллю у фінансовій системі, і яке було погоджене Радою банку;

b) розробка належних процедур щоденного і, за необхідністю, внутрішньоденного управління ризиком ліквідності;

c) впровадження ефективних інформаційних систем з метою оперативного виявлення, агрегування, моніторингу та контролю за ризиком ліквідності та потребою у фінансуванні (у тому числі здійснення оперативного управління забезпеченням на рівні усього банку);

d) здійснення належного нагляду Радою банку з метою забезпечення ефективного впровадження методів та процедур управління ризиком ліквідності, які узгоджуються з бажанням банку брати на себе ризик ліквідності; та

e) здійснення Радою банку регулярного перегляду (принаймні раз на рік) та відповідного коригування стратегії, методів та процедур управління ризиком ліквідності з метою врахування змін у профілі ризиків банку, а також ринкових та макроекономічних умов.

5. Наглядовий орган повинен вимагати від банків розробки та регулярного моніторингу стратегій, методів та процедур фінансування з метою постійного здійснення розрахунку та перегляду потреби у фінансуванні, а також здійснення ефективного управління ризиком фінансування. Методи та процедури мають враховувати можливий вплив інших ризиків (наприклад, кредитного, ринкового, операційного ризиків та ризику втрати репутації) на загальну стратегію банку по відношенню до ліквідності. Вони також повинні передбачати:

a) проведення аналізу потреби у фінансуванні за різними сценаріями;

b) створення запасу більш якісних, необтяжених ліквідних активів, які у стресових ситуаціях можуть без обмежень використовуватися для отримання фінансових коштів;

c) диверсифікацію джерел фінансування (у тому числі контрагентів, інструментів, валют та ринків) та строків фінансування і регулярну перевірку лімітів концентрації;

d) систематичне докладання зусиль з метою створення та підтримання зв'язків з кредиторами;

e) здійснення регулярних перевірок здатності здійснити продаж активів.

6. Наглядовий орган повинен переконатися, що банки розробили належні плани забезпечення ліквідними коштами на випадок настання непередбачуваних ситуацій. Наглядовий орган має також переконатися, що такі плани представлені у належній формі, задокументовані належним чином, а також складають стратегію банку щодо вирішення проблеми нестачі ліквідних коштів у різних стресових ситуаціях без допомоги кредитора останньої інстанції. Наглядовий орган має переконатися, що в планах банків забезпечення ліквідними коштами у непередбачуваних ситуаціях чітко розмежовуються сфери відповідальності, а також містяться плани обміну інформацією (у тому числі з наглядовими органами), які постійно перевіряються та оновлюються з метою забезпечення їхньої операційної надійності. Наглядовий орган має перевіряти такі плани на предмет їхньої реалістичності, беручи до уваги профіль ризиків та системну важливість банку, та вимагати усунення будь-яких недоліків.

7. Наглядовий орган повинен вимагати від банків проведення стрес-тестування в рамках здійснення управління ризиками з урахуванням короткострокових та довгострокових сценаріїв нестачі ліквідних коштів як для одного банку, так і для усього ринку, використовуючи кожен сценарій окремо та в поєднанні з іншими сценаріями, і базуючись на обережних припущеннях, які регулярно переглядаються. Наглядовий орган має переконатися, що банки використовують результати стрес-тестування з метою коригування стратегії та принципів управління ризиком ліквідності, а також відповідних позицій, і здійснюють розробку ефективних планів забезпечення ліквідними коштами у непередбачуваних ситуаціях.

8. Наглядовий орган повинен встановлювати, які банки перетворюють значний обсяг своїх ліквідних коштів на кошти в іноземних валютах. Якщо банк здійснює значний обсяг операцій з іноземною валютою, або якщо банк має значні позиції в окремій валюті, наглядовий орган повинен вимагати від банку проведення окремого аналізу своєї стратегії та моніторингу потреб у ліквідних коштах для кожної з важливих валют. Сюди має також входити проведення стрес-тестування з метою визначення прийнятності невідповідності за певною валютою, а також з метою оцінки необхідності встановлення та регулярної перевірки граничних значень невідповідностей готівкових потоків в цілому для іноземних валют та окремо для кожної важливої валюти. В таких випадках наглядовий орган повинен також здійснювати моніторинг потреб банку у ліквідних коштах у кожній з важливих валют, а також оцінювати здатність банку перетворювати ліквідні кошти в одній валюті на ліквідні кошти в іншій валюті в різних країнах та різних юридичних особах.

Дата добавления: 2015-11-16