Основні критерії

1. Закони або регуляторні положення визначають обов'язки, сферу відповідальності та повноважень, пов'язані з наглядом за внутрішнім контролем та виконанням банком відповідного законодавства та регуляторних норм щодо злочинної діяльності.

2. Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають адекватну політику та процеси, які сприяють дотриманню високих етичних та професійних стандартів і запобігають навмисному чи ненавмисному використанню банку у злочинних цілях. Це включає запобігання та виявлення злочинної діяльності, а також повідомлення відповідних установ про підозрілі операції.

3. Крім повідомлення підрозділу фінансової розвідки або іншої визначеної установи, банки подають звіт про підозрілу діяльність та випадки шахрайства до установи банківського нагляду, якщо ця діяльність/випадки є суттєвими з точки зору безпеки, надійності або репутації банку.[86]

4. Якщо органу нагляду стає відомо про будь-які додаткові підозрілі трансакції, він інформує підрозділ фінансової розвідки та, якщо необхідно, інші визначені установи про такі трансакції. Крім того, орган нагляду прямо чи опосередковано обмінюється інформацією щодо підозрілих дій або фактичних злочинів з відповідними установами.

5. Орган нагляду визначає, що банки визначає належним чином задокументовані процеси та процедури щодо належної перевірки клієнтів та повідомляє про них усіх відповідальних працівників. Орган нагляду також визначає, що такі процеси і процедури є інтегрованими у загальну систему управління ризиками банку, а також, що постійно вживаються кроки для визначення, оцінки, моніторингу, управління та зменшення ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму, які можуть створювати клієнти, країни та регіони, а також продукти, послуги, трансакції та канали постачання. На рівні групи програма з управління належною перевіркою клієнтів повинна включати такі основні елементи:

a) політика прийнятності клієнтів, яка визначає ділові відносини, які є неприйнятними для банку з огляду на визначені ризики;

b) постійну програму ідентифікації, перевірки даних та належної перевірки клієнтів; це включає перевірку інформації про кінцевих власників (бенефіціарів), розуміння цілей і характеру ділових відносин та перегляд звітності на основі ризиків, щоб переконатись, що дані нові та відповідають дійсності;

c) процедури і процеси моніторингу та визнання незвичних або потенційно підозрілих трансакцій;

d) підвищені вимоги щодо перевірки потенційних клієнтів з високим рівнем ризику (наприклад, рішення щодо вступу у ділові відносини з такими особами або підтримки таких відносин, якщо вони стають високоризиковими, приймається Правлінням банку);

e) підвищені вимоги щодо перевірки публічних осіб (наприклад, крім іншого рішення щодо вступу у ділові відносини з такими особами приймається Правлінням банку);

f) чіткі правила щодо того, які документи щодо належної перевірки клієнтів та індивідуальних трансакцій повинні зберігатись та протягом якого періоду. Період зберігання таких документів щонайменше п'ять років.

6. Орган нагляду визначає, що банк має крім звичайної належної перевірки спеціальні процедури та процеси щодо кореспондентських банків. До таких процесів та процедур належать:

a) збір достатньої інформації про їхні банки респонденти з метою повного розуміння характеру їхньої діяльності та клієнтської бази, а також щодо того, як за ними здійснюється нагляд;

b) невстановлення або непродовження кореспондентських відносин з банками, які не мають належних систем контролю проти злочинних дій або за якими не здійснюється ефективний нагляд з боку відповідних установ, або з тими банками, які вважаються банками-оболонками (фіктивними банками).

7. Орган нагляду визначає, чи банки мають належні системи контролю та запобігання, ідентифікації та повідомлення про потенційні зловживання фінансовими послугами, в тому числі відмивання грошей та фінансування тероризму.

8. Орган нагляду має відповідні повноваження, щоб вживати заходів по відношенню до банків, які не дотримуються своїх зобов'язань щодо виконання відповідних законів та регуляторних норм, які стосуються злочинної діяльності.

9. Наглядовий орган визначає, що банки мають:

a) вимоги до внутрішнього аудиту та/або зовнішніх експертів[87] щодо незалежної оцінки відповідних процедур, процесів та засобів управління ризиками. Орган нагляду має доступ до їхніх звітів;

b) встановлені процедури та процеси призначення працівника, відповідального за фінансовий моніторинг, на рівні керівництва банку; а також призначення відповідного визначеного працівника, якому буде повідомлятись про потенційні зловживання фінансовими послугами банку (включаючи підозрілі трансакції);

c) належні процеси та процедури відбору, які гарантують дотримання високих етичних та професійних стандартів при прийнятті на роботу; або при встановленні агентських відносин чи делегуванні функцій;

d) постійні навчальні програми для їхніх працівників, включаючи навчання щодо належної перевірки клієнтів та методів моніторингу і виявлення злочинної і підозрілої діяльності.

10. Орган нагляду визначає, що банк має чіткі процедури та процеси (і дотримується їх) для працівників щодо повідомлення про будь-які проблеми, пов'язані зі зловживанням фінансовими послугами, або місцевому менеджеру, або відповідному визначеному працівнику, або обом. Орган нагляду також визначає, що має і використовує належні системи управління інформацією з метою забезпечення Ради, Правління та відповідальних працівників своєчасною та відповідною інформацією про такі дії.

11. Законодавство визначає, що працівники банку, які з найкращих міркувань повідомляють про підозрілі дії на внутрішньому рівні або безпосередньо відповідальній установі не можуть бути притягнуті за це до відповідальності.

12. Орган нагляду прямо або опосередковано співпрацює з відповідними національними та іноземними наглядовими установами фінансового сектору та обмінюється з ними інформацією, що пов'язана з підозрілою або фактичною злочинною діяльністю у випадках, коли така інформація потрібна для наглядових цілей.

13. Крім випадків, коли ця функція виконується іншою установою, орган нагляду повинен мати достатньо внутрішніх ресурсів з спеціальними знаннями для вирішення питань з злочинними діями. У цьому випадку орган нагляду регулярно інформує банки про ризики відмивання грошей та фінансування тероризму.

Додаток 1

Дата добавления: 2015-11-16