|
Читайте также: |
Вивчення в вищих учбових закладах цивільного права є необхідною складовою частиною юридичної освіти. Цивільне право – одна з фундаментальних навчальних дисциплін, найважливіша з галузевих наук про право. Саме за допомогою цієї галузі права втілюються в юридичні форми соціально-економічні відносини, що формуються в суспільстві. Цивільне право регулює широку і практично важливу галузь суспільних відносин за участю держави і фізичних та юридичних осіб особисті немайнові відносини та майнові відносини, обумовлені використанням товарно-грошових форм.
Відповідно до ст. 1 ЦК України 2003 р. цивільними є особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. І хоч ці дві групи за своїм змістом різнорідні, але їх об'єднує єдність правових умов, на яких вступають у ці відносини суб'єкти цивільного права. Особисті немайнові відносини, що регулюються цивільним правом, тісно пов'язані з особою суб'єкта. Як правило, вони виникають у зв'язку зі здійсненням особою своїх невіддільних особистих прав. Майнові відносини становлять питому вагу предмета цивільного права. Такі відносини складаються, як правило, з приводу конкретного, реально і фізично існуючого майна.
Актуальність: в сучасних умовах радикальних економічних і політичних перетворень, коли в державі будується нова модель правової системи, роль і соціальна цінність цивільного права значно зросли. Притаманні цивільно-правовому регулюванню начала ініціативи і диспозитивності, рівноправності і взаємної майнової відповідальності суб’єктів підвищують його соціальну цінність і сприяють розширенню сфери його застосування в правовій державі, що формується.
Розвиток прогресивних тенденцій у житті суспільства, подальший розвиток і функціональна діяльність його членів неможливі без вміння ефективно орієнтуватися в чинному законодавстві та змінах до нього, використовувати отримані знання на практиці, застосовувати основні принципи цивільного права.
Студенти відповідно до встановленого освітньо-кваліфікаційного рівня, повинні знати предмет та метод цивільного права, цивільні правовідносини, їх поняття та підстави виникнення і припинення; основні положення щодо підгалузей, інститутів цивільного права тощо, навчитися правильно розуміти зміст правових актів цивільного законодавства та дотримуватися вимог законності в сфері їх застосування, використовувати отримані знання щодо здійснення цивільних прав та інтересів, щоб застосовувати набуті теоретичні знання при вирішення конкретних життєвих ситуацій.
Програма складена у відповідності з системою цивільного права і ґрунтується на структурі цивільного законодавства і одночасно побудована з урахуванням певних навчально-методичних вимог, в яких знаходять відображення специфіка предмета вивчення.
Предметом вивчення є система майнових і особистих немайнових відносин, цивільне законодавство, практичні питання застосування норм цивільного права. В програмі також дотримані методичні вимоги, відповідно до яких вивчення предмета повинно починатися з загальних понять і категорій і переходити до конкретних підгалузей та інститутів цивільного права.
Як особливий розділ програми передбачається вивчення сімейного права, яке є самостійною галуззю права, але не виділяється в окремий предмет. Це пояснюється тим, що типовий навчальний план з спеціальності «Правознавство» передбачає вивчення курсу цивільного і сімейного права в одному загальному курсі.
Базовими концепціями та основними поняттями цивільного права є:
1. Термін «цивільне право» традиційно розглядається в чотирьох аспектах: а) галузь права, яка регулює майнові і особисті немайнові відносини між не підпорядкованими, юридично самостійними і автономними суб’єктами права. Ці відносини є відносинами по горизонталі; б) галузь законодавства — система норм права, якими регулюються цивільно-правові відносини (майнові і особисті немайнові та інші). Цивільне законодавство прийнято ще називати позитивним правом; в) наука — теорії, наукові концепції про врегульовані цивільним правом відносини та їх елементи, взаємодію з іншими галузями права тощо; г) навчальна дисципліна — встановлені кваліфікаційними вимогами до спеціаліста та навчальною програмою курсу «Цивільне право України» основні знання і вміння, які повинні опанувати особи, що навчаються, а також методика їх викладання.
2. Цивільне право — система правових норм, які на засадах приватності регулюють майнові, особисті немайнові, організаційні та інші відносини між незалежними, майново уособленими учасниками притаманними цивільному праву способами формування їх поведінки задля задоволення потреб і законних інтересів людини та створених людьми соціальних утворень.
3. Майнові відносини — вольові відносини, в яких результати виробничих відносин виражаються як відносини між особами в їх приналежності одним і відчуженості від інших чи переходу від одних осіб до інших.
4. Особисті немайнові відносини характеризуються наступними рисами: їх об’єктами є особисті немайнові блага, позбавлені матеріального змісту, тісно пов’язані з особистістю, є її атрибутом, в принципі є невідчужуваними і непередаваними, існують здебільшого доти, поки існує їх носій, не можуть бути предметом товарообігу.
5. Цивільно-правовий метод — це спосіб впливу на формування і розвиток суспільних відносин, заснований на положенні: дозволене все те, що не заборонене законом.
6. Цивільні правовідносини — суспільні відносини, що врегульовані нормою цивільного права, учасники яких є носіями суб’єктивних цивільних прав і юридичних обов’язків.
7. Правочини – це дії спрямовані на виникнення, зміну та припинення цивільних прав та обов’язків.
8. Право власності – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі третіх осіб.
9. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
10. Фізичною особою є людина, яка є учасником цивільних правовідносин.
11. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу. Сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку
12. Договором є домовленість двох і більше сторін, встановлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
13. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов‘язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
14. Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Курс „Цивільне та сімейне право” вивчається студентами денної форми навчання на 2,3 курсах, студентами заочної форми навчання на 2,3 курсах (5,5 років навчання).
Метою вивчення даної навчальної дисципліни є оволодіння студентами системою знань цивільно-правової спрямованості по врегулюванню цивільних правовідносин, засвоєння понять та ознак фундаментальних інституцій цивільного права: предмет та метод цивільного права, цивільні правовідносини, учасники цивільних правовідносин, особисті немайнові відносини фізичної особи, право інтелектуальної власності, загальні положення про юридичну особу, правоздатність та дієздатність фізичної особи, право власності, захист цивільних прав та інтересів, загальні положення про зобов’язання, договір, не договірні зобов’язання, спадкування тощо.
Основні завдання курсу полягають в цілеспрямованому оволодінні студентами теоретичними знаннями з теорії загальних засад цивільного права, його положеннями, цілями, методами та застосуванням цих знань у практичній діяльності, навчити студентів ефективно використовувати в майбутній роботі отримані під час навчання знання основних приватноправових понять цивільного права, дати практичні навички по застосуванню норм права, що регулюють цивільні правовідносини, вирішенню цивільних спорів що є необхідним для практичної діяльності майбутнього юриста.
Завданням вивчення курсу Цивільне право є також розвиток юридичного мислення студентів, набуття навичок уміло орієнтуватися в питаннях з цивільного права керуючись отриманими знаннями, із застосування цивільного законодавства України.
Успішне засвоєння студентами курсу «Цивільне право» повинно ґрунтуватися на глибокому знанні теорії права, цивільного права і суміжних наукових дисциплін. Зокрема, велике значення має ознайомлення студентів з деякими темами житлового, сімейного, водного, земельного, конституційного права.
У результаті засвоєння курсу „Цивільного права” студенти повинні знати:
- основні категорії цивільного права;
- предмет та метод цивільного права;
- загальні положення про цивільні правовідносини, їх учасників;
- загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи;
- загальні положення про речове право;
- загальні положення про право власності;
- речові права на чуже майно;
- засоби захисту цивільних прав та інтересів;
- об’єкти цивільних прав;
- загальні положення про юридичних та фізичних осіб;
- правоздатність фізичних та юридичних осіб;
- дієздатність фізичних та юридичних осіб;
- правочини, їх поняття та види;
- поняття позовної давності та її види;
- представництво;
- опіка та піклування;
- поняття зобов’язання, його види;
- загальні положення про договори;
- окремі види договорів;
- позадоговірні зобов’язання;
- загальні положенні про спадкування тощо.
На підставі отриманих знань студенти повинні вміти:
- визначати предмет цивільного права;
- оперувати основними поняттями та категоріями цивільного права;
- визначати коло цивільних правовідносин;
- глибоко і всесторонньо аналізувати цивільне законодавство.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав