Методи реагування на зміни зовнішнього середовища

У практичній діяльності використовуються різні методи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища. Найбільш поширеними серед них є наступні підходи:

· «боротьба з вогнем», або реактивний стиль управління. Цей підхід, що передбачає вживання управлінських заходів після звершення змін, як і раніше поширений на багатьох українських підприємствах;

· розширення сфер діяльності, або диверсифікація виробництва і капіталу як засіб можливого зменшення комерційного ризику при зміні чинників зовнішнього середовища;

· вдосконалення організаційної структури управління для підвищення його гнучкості. У цьому випадку підприємство може створювати центри прибутку, стратегічні одиниці бізнесу і інші гнучкі структури, орієнтовані на досягнення кінцевих результатів;

· стратегічне управління.

У будь-якому випадку підприємство повинно організувати збір стратегічної інформації про зовнішнє середовище, який зазвичай будується на неформальній і індивідуальній основі. Джерелами такої інформації можуть бути спеціальні органи (торгово-промислова палата, товариство споживачів, державні і муніципальні органи), постачальники і посередники, покупці, обслуговуючі організації (банки, рекламні, аудиторські фірми). Важливим джерелом інформації про зовнішнє середовище є самі фахівці і працівники підприємства.

У фірмі Procter & Gambel, наприклад, керівники окремих товарних марок разом з керівниками відділу продажу і дослідження ринку складають звіти про конкурентну активність по кожній категорії продуктів. Аналогічно співробітники відділу постачання складають звіти, що стосуються нововведень в галузях постачальників. Ці і інші звіти узагальнюються і передаються вищому керівництву для використання в процесі прийняття стратегічних рішень.

У компанії Lufthansa практикується щомісячне заповнення всіма підрозділами спеціальної форми, в якій фіксуються помічені співробітниками факти, явища і тенденції зовнішнього середовища, які, на їх думку, можуть вплинути на діяльність компанії. Такі форми, заповнені в різних регіонах, в яких працює Lufthansa стікаються в центральний офіс, де на основі їх аналізу розробляються стратегічні рішення.

У вітчизняній практиці системи моніторингу і аналізу інформації про зовнішнє середовище найбільш розвинені в фінансових структурах, наприклад, цим активно займаються комерційні банки, інвестиційно-фінансові і страхові компанії. На українських промислових підприємствах така діяльність повинна входити до обов'язків служби маркетингу, але нечисленність таких служб (як правило, менше за 1% від загальної чисельності персоналу підприємства), обмеженість їх бюджету, а головний - слабий вплив на управлінські рішення не дозволяють наразі організувати моніторинг зовнішнього середовища. Як і раніше основною формою такого аналізу залишається неформалізований обмін думками фахівців підприємства під час нарад, семінарів.

Дата добавления: 2015-07-10