Стаття 377. Додержання вимог щодо безпеки і гігієни праці під час застосування хімічних речовин та процесів праці особливо шкідливих або небезпечних для здоров’я

1. Забороняється застосування технологічних матеріалів та процесів без попереднього встановлення ступеня їх шкідливості для здоров’я працівників і вжиття відповідних профілактичних заходів.

Перелік підрозділів, компетентних у проведенні експертизи технологічних матеріалів та процесів із метою встановлення ступеня їх шкідливості для здоров’я, а також обсяг цієї експертизи, заборона чи обмеження застосування, обігу чи транспортування технологічних матеріалів та процесів у зв’язку із їх шкідливістю для здоров’я або ставлення їх, застосування, обігу чи транспортування у залежність від дотримання певних умов визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

2. Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин, у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

3. Забороняється застосування хімічних речовин та препаратів без відповідного маркування, що дозволяє їх ідентифікувати.

4. Застосування небезпечних речовин та небезпечних хімічних препаратів допускається за умови вжиття заходів,що гарантують працівникам захист їх здоров’я та життя.

5. У разі прийняття працівника на роботу, умови якої наражають на вплив канцерогенних речовин, роботодавець зобов’язаний замінити такі речовини на менш шкідливі для здоров’я або вжити інших доступних заходів для обмеження ступеня цього впливу з відповідним використанням досягнень науки й техніки.

Роботодавець зобов’язаний реєструвати всі види робіт у контакті з речовинами, що мають канцерогенну дію, а також із речовинами з імовірною канцерогенною дією у відповідності з переліком речовин та технологічних процесів із канцерогенною дією, порядку їх реєстрації та умовами здійснення нагляду за станом здоров’я працівників, умови праці яких наражають на вплив канцерогенних речовин, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

6. Роботодавець зобов’язаний запобігати впливові на працівника іонізуючого випромінювання, що походить із штучних і природних джерел у робочому середовищі.

Доза іонізуючого випромінювання отримувана працівником не може перевищувати гранично допустимих доз, визначених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Дата добавления: 2015-07-10