Читайте также:
|
1. Працівники мають право на професійну підготовку, перепідготовку, та підвищення кваліфікації, включаючи навчання новим професіям і спеціальностям.
2. Зазначене у частині першій цієї статті право може реалізуватися, відповідно до колективного чи трудового договору, шляхом визначення працівником та роботодавцем взаємних зобов’язань таких, як: обов’язок працівника відпрацювати у роботодавця певний час (як правило не більше одного з половиною календарного року) за умови обов’язку роботодавця забезпечити працівника роботою за отримуваною спеціальністю чи кваліфікацією та визначення ним перспективи подальшої службової кар'єри такому працівникові, що має бути визначено додатковими умовами трудового договору (пункт 4 статті 85 цього Кодексу).
3. Особи, які направляються на навчання, повинні бути попередньо ознайомленні з вимогами до роботи за професією та можливими умовами праці та її оплатою, перспективами подальшої службової кар’єри тощо.
4. При підвищенні кваліфікаційного розряду або просуванні працівника по роботі чи службі повинні враховуватись результати проходження ним виробничого навчання, його освітня та професійна підготовка.
5. На вимогу працівника, який протягом певного строку не мав професійного (службового) підвищення та не відбирався для професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити причину такої відмови з викладенням інформації щодо переваг, досвіду та кваліфікації працівника, якого було підвищено чи направлено на навчання.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав