|
Читайте также: |
1. Необхідність професійної підготовки та перепідготовки кадрів визначає роботодавець відповідно до потреб виробництва.
Форми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, перелік необхідних професій і спеціальностей визначаються роботодавцем.
2. У випадках, передбачених законами України та іншими нормативно – правовими актами про працю, роботодавець зобов’язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників, якщо це є умовою виконання працівниками відповідних видів діяльності.
3. Роботодавець організовує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без відриву від виробництва або з відривом від виробництва – у закладах освіти на умовах, що визначаються колективним договором.
4. Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників роботодавець організовує індивідуальне, бригадне, курсове чи інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи, організації.
5. Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій у порядку, визначеному цим Кодексом, нормативно – правовими актами про працю, колективним і трудовим договором.
Роботодавець зобов’язаний виконувати взяті на себе обов’язки, відповідно до частини другої статті 393 цього Кодексу.
6. Теоретичні заняття та виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання провадяться в межах робочого часу.
7. Працівникові, який успішно пройшов виробниче навчання, присвоюється кваліфікація і за наявності надається робота відповідно до набутої ним професії та присвоєного розряду.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав