Школа праці

Мануальна педагогіка (за О.І.Піскуновим) Засновник концепції - швейцарський педагог Роберт Зейдель (1850-1933) - автор роботи „Трудова школа як суспільна необхідність”. Перша така школа створена у 1882 р. як колективна трудова колонія, у якій використовувалося близько 20 видів виробничої праці. Кожен учень вивчав ґрунтовно одне з ремесел і повинен був мати уявлення про всі інші.

Праця у цій системі є і окремим предметом у шкільній програмі і принципом навчання. Навички, що набуваються у трудовому процесі, використовуються при навчанні всім іншим дисциплінам. Позитивними сторонами системи є:

• встановлення зв’язку між ручною працею, теоретичною навчальною роботою та художньо-образною діяльністю;

• використання праці як засобу активізації всього педагогічного процесу

Послідовники Е.Шенкендорф, В.Гьотце, А.Паст, Лейпцизька учительська семінарія ручної праці (Німеччина); У.Цигнеус (Фінляндія); К.М.Вудворд, С.Ч.Армстронг (США

Теорія трудової школи і громадянського виховання Георга Кершенштейнера (1854-1933)

У працях „Поняття трудової школи”, „Школа майбутнього - трудова школа” сформульована концепція народної школи, метою якої є виробка елементарних трудових умінь, професійна підготовка, виховання якостей трудівника (дисциплінованість, старанність, чесність), та громадянина-патріота. Праця розглядається і як окремий навчальний предмет, і як принцип. На ранніх етапах шкільного навчання праця поступово заміняє ігрову діяльність. Використовуються різні види домогосподарчої, сільськогосподарської та ремісничої праці, що знайомі дитині у її повсякденному житті. Такий порядок шкільного навчання, на думку автора концепції, відповідає природі дітей, оскільки 90% з них мають образне мислення, а не абстрактне, і тому віддають перевагу практичній, образотворчо-ілюстративній, дослідній, лабораторній діяльності. У тісному зв’язку з трудовим здійснюється громадянське виховання: народна школа і армія є найбільш дієвими державними виховними інститутами, здатними формувати у молоді бажання працювати на благо батьківщини і захищати її.

У Мюнхені була створена система народних шкіл такого типу, а також допоміжних шкіл для робочих - підлітків. Позитивною стороною концепції є активізація дитини у навчальному процесі, урахування її природних нахилів; негативною - недостатня увага до загальноосвітньої підготовки на користь формування професійних навичок; до загальнокультурного розвитку, формування загальнолюдських моральних якостей на користь вузько національних ідеалів, виховання людини-функції У тісному зв’язку з трудовим здійснюється громадянське виховання: народна школа і армія є найбільш дієвими державними виховними інститутами, здатними формувати у молоді бажання працювати на благо батьківщини і захищати її.

Дата добавления: 2015-07-12