Читайте также:
|
|
Філософською основою експериментальної педагогіки є концепція позитивізму О.Конта, що полягає у відмові від „усілякої метафізики”, обмеженні предметного поля наукових досліджень вивченням „позитивного” (даного, фактичного) за допомогою достовірних методів і досвіду. Гаслом позитивізму є „Знати, щоб передбачити, щоб запобігти”.
Завдання експериментальної педагогіки:
- Науково обґрунтувати принцип природовідповідності навчання і виховання (засобів, форм, методів педагогічної роботи) на основі анатомії, фізіології та психології дитинства.
- Подолати умоглядний, приблизний характер педагогічної науки шляхом дослідження педагогічних явищ і процесів за допомогою спеціально організованих тривалих спостережень, педагогічного експерименту, тестових вимірів результатів педагогічного процесу, статистичної обробки даних.
Провідні представники експериментальної педагогіки та їх ідеї:
Ернст Мейман (1862 – 1915) – німецький педагог та психолог, один з засновників концепції.
- Висунув у якості основного педагогічний принцип саморозвитку дитини; обґрунтував значення її самодіяльності, самовизначення, тобто активності у навчальному процесі.
- Дав характеристику вікових етапів розвитку дитини, в якій виділені анатомічні та фізіологічні особливості, розвиток сприймання, уяви, пам’яті, почуттів, волі.
- Дослідив особливості дитячої пам’яті і на цій основі розробив правила швидкого та міцного заучування навчального матеріалу.
- Дослідив природу естетичних уявлень дитини (сприйняття кольору, вражень від сполучення кольорів, дитячих малюнків).
Август Лай (1862 – 1926) – німецький педагог та психолог, розробник експериментальної дидактики „школи дії”, що утверджувала пріоритет пізнавальної діяльності, „вільної переробки” та „творчого відображення” навчального матеріалу.
- Затвердження педагогічного (лабораторного) експерименту як одного з провідних методів науково-педагогічного дослідження.
- Ідея рефлекторної основи дитячих вчинків, вивчення якої є завданням як лабораторних, так і природних експериментів.
- Серед дитячих рефлексів особливого значення надавав „інстинкту боротьби”, наявність якого допомогла людині стати „господарем світу”. Позитивною стороною такого інстинкту є прагнення стати спритним, сильним, жити у гармонії з природою. Негативною його стороною є прояв жорстокості, яким слід протистояти у процесі виховання.
Альфред Біне (1857 – 1911) – французький психолог, автор тестів на визначення інтелектуального віку дитини, її готовності до школи та рівня її інтелектуальної обдарованості.
- Дотримувався теорії природженого характеру розумової обдарованості.
- Запропонував створення гомогенних класів, у яких об’єднують дітей з близькими рівнями розвитку та здібностей.
Недоліки експериментальної педагогіки:
- Переоцінка ролі біологічного чинника формування особистості;
- Недостатнє врахування впливу соціального чинника;
- Механічне перенесення закономірностей психофізичного розвитку дітей у педагогіку.
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Провідні течії та представники реформаторської педагогіки | | | Школа праці |