Система клірінгу.

Кліринг - безготівкові розрахунки між країнами, компаніями, підприємствами за товари, цінні папери і надані послуги, здійснювані шляхом взаємного заліку, виходячи з умов балансу платежів.

Форми клірингу:

1) по суб'єктах:

· банківський;

· між державами;

· між підприємствами.

2) залежно від числа країн-учасниць:

· двосторонній;

· багатобічний (три і більше країн)

3) за об'ємом операцій:

· повний кліринг, тобто кліринг на повну суму розрахунку;

· кліринг, який охоплює 95 % платіжного обороту;

· частковий кліринг, який розповсюджується на певні операції.

4) за способом регулювання сальдо:

· з вільно конвертованим сальдо;

· з умовною конверсією;

· неконвертовані, сальдо за якими не може бути обміняне на іноземну валюту і погашається переважно товарними постачаннями.

Банківський кліринг є системою міжбанківських безготівкових розрахунків, здійснюваних через розрахункові палати і заснованих на взаємному заліку рівних платежів один одному. Кліринг використовується в банківській справі, як «очищення» взаємних зобов'язань, часто працюючи циклічно, а для виконання цих функцій банки часто використовують клірингові будинки. В цьому випадку кліринг виступає формою безготівкових двосторонніх або багатобічних розрахунків в системі платежів. У основі організації клірингових розрахунків лежать банківські договори про відкриття кореспондентських рахунків і проведення операцій взаємозаліків. Договір про міжнародний кліринг містить інформацію про термін погашення сальдо, правила і терміни оформлення документів, назва валюти, порядок конвертації, інформацію про звітність і так далі

Сучасні банківські технології засновані на використанні електронних клірингових систем, наприклад EUROCLEAR, CLEARSTREAM.

Завдяки банківському клірингу міжнародні розрахунки експортерів і імпортерів здійснюються в національній валюті з кліринговими банками, які проводять остаточний залік взаємних вимог і зобов'язань. Експортери отримують не іноземну, а національну валюту. Імпортери вносять до клірингового банку національну валюту.

Розрізняють кліринг:

- валютний кліринг представляє порядок проведення міжнародних розрахунків між країнами, заснований на взаємному заліку платежів за товари і послуги, що володіють рівною вартістю, обчисленою в так званій кліринговій валюті по узгоджених цінах. Введений в 1931 р. в умовах світової економічної кризи. Широко розповсюдилися напередодні і після другої світової війни (з 74 в 1935г. до 400 двостороннього клірингу в 1950г.). У 1950-1958 рр. багатобічний кліринг - Європейський платіжний союз (ЕПС) - охопив 17 країн Західної Європи.

- внутрішній міжбанківській.

Відмінності валютного клірингу від внутрішнього міжбанківського клірингу:

- заліки за внутрішнім клірингом між банками відбуваються в добровільному порядку, а за валютним клірингом — в обов'язковому: при існуванні клірингової угоди між країнами, експортерами і імпортерами цих країн не мають права відкидатися від розрахунків за клірингом;

- за внутрішнім клірингом (тобто, коли рахунки здійснюються в одній валюті) сальдо заліку відразу перетворюється на гроші, а при валютному клірингу виникає проблема погашення сальдо - оскільки в розрахунках беруть участь країни з різною валютою, тому необхідне перерахування з однієї валюти в іншу.

Дата добавления: 2015-10-21