Читайте также:
|
Таблиця 2.1.
| № | Критерій | Показник | Методика | Мета | Рівні | |
| 1. | Дидактичний | Обізнаність дітей у професіях дорослих. Знання дітей про трудові дії. | Індивідуальна бесіда за методикою діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?» | Виявлення проблем з обізнаності дітей з трудового виховання | Високий; Середній; Низький | |
| Гра «Вибираємо роботу». | Надати дітям елементарні уявлення про професії людей, праця яких не була у сфері їхніх спостережень. Викликати інтерес до праці людей будь-якої професії | Високий; Середній; Низький. | ||||
| 2. | Пізнавальний | Активність у процесі взаємодії; колективізм. | Гра «Кому без них не обійтися?» | Мета – закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій. | Високий; Середній; Низький. | |
| 3. | Діяльнісно-вольовий | Колективізм та взаємодопомога. | Гра «Потяг» | Виявлення згуртованості та взаємодопомоги у дитячому колективі. | Високий; Середній; Низький. |
На первісному етапі експериментальної роботи стояло завдання: визначити первісний рівень знань, а також визначити рівень обізнаності старших дошкільників, щодо трудового виховання засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.
Для загальної оцінки рівня обізнаності необхідно отримати якісні показники цих змін. Для цього ми провели індивідуальну бесіду експериментальних та контрольних груп за методикою діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?», дані занесені до таблиці № 2.2 «Показники якості обізнаності старших дошкільників м. Харкова»
Таблиця 2.2
«Показники якості обізнаності»
| Група | Рівень | Показники % |
| Обізнаність | ||
| Е (n= 6 осіб) | Високий | 80,0% |
| Середній | 17,0% | |
| Низький | 3,0% | |
| К (n= 6 осіб) | Високий | 75,0% |
| Середній | 20,0% | |
| Низький | 5,0% |
Отже, під час проведення індивідуальної бесіди за методикою Е.І.Медвецкої «Що таке професія?» ми отримали такі дані: в експериментальній групі в дослідженні приймали участь 6 респондентів, які виховуються і навчаються у групі «№1». З 100% респондентів 80% мають високий рівень обізнаності, щодо трудового виховання, 17% середній рівень і 3% низький, що стосується контрольної групи, то тут ми отримали такі дані: з високий рівень 80% респондентів, середній –15%, а низький – 5%.
Висновок: у більшості дітей запитання викликало деяке утруднення. Великим числом дітей були названі найпростіші і найпоширеніші професії: продавець, лікар, вчитель. Було відзначено, що практично всі діти відразу ж назвали професії своїх батьків. Питання про знаряддя праці по кожній з професій також викликало деякі замішання у дітей.
Лисаков Дмитро багато знає про професію тата, який працює журналістом. Він знає спеціальні терміни «інтерв'ю», «стаття», «диктофон».
Деякі хлопці змогли назвати професії дорослих, але не змогли з легкістю розповісти про супутні професії зброї праці. Так Курілкина Ирина не змогла відповісти на питання чим користується в роботі капітан і льотчик, Трунова Дарина − чим користується вчитель, Лисаков Дмитро − не зміг відповісти, що робить на роботі касир.
Можна зробити висновок, що названих професій було досить небагато, відповіді про процес роботи і знаряддях праці дуже мізерні.
За результатами діагностики виявлена проблема: низький рівень сформованості уявлень про працю дорослих. Необхідно розробити план заходів щодо ознайомлення дітей з працею дорослих по всіх групах.
Після індивідуальної бесіди з дітьми, була проведена загальна бесіда з хлопцями про професії та важливості праці дорослих. З'ясувалося, що діти не розуміють питання «Ким працює?», Не розрізняють подібні професії (і нянька, і вихователь, і кухар ходять в халатах, так що половина обстежених дітей плутали няню з кухарем), співвідносять професію тільки з окремим конкретною людиною. Чіткий поділ понять «праця» і «робота», «спеціальність» і «професія» дозволяють не тільки встановити між ними реальну взаємозв'язок, але також і відповісти на питання про те, що вибирає людина, маючи на увазі професію.
Отже, не чітка обізнаність щодо видів праці на констатувальному етапі дозволяє нам перейти до формувального етапу соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.
В ході продовження експерименту, на основному етапі ми втілили соціально-педагогічну технологію з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ та поділили її на два підетапи:
1. Формувальний
2. Пізнавальний
А зараз ми більш детально ознайомимося з кожним підетапом технології на протязі формувального етапу:
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 172 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розробка технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ | | | Підетап 1.Формувальний. |