Схема прийому ревіту

Вік, роки	Доза	Кількість прийомів
до 1 року	1 драже	1 раз в день
до 3-х років	1 драже	2 рази в день
в 4-7 років	2 драже	2 рази в день

Вживання з 3-х років вітаміну В1 нормалізує вуглеводний обмін, що сприяє попередженню карієсу зубів. У віці 3-7 років приймають по 0,5 мг 2 рази на день, а надалі по 0,7 мг 2 рази на день із препаратами кальцію протягом місяця, раз на півроку.

Мікроелементи (стронцій, кобальт, хром, нікель, мідь, цинк, молібден, ванадій) – підвищують резистентність твердих тканин зуба до карієсу. Одним із джерел мікроелементів є морська капуста. Для медичних цілей морська капуста (LaminariaSaccharinas) випускається у вигляді порошку або гранул по 180 г у коробці.

Профілактика карієсу за схемою Ю.О.Федорова і В.О.Кошовської проводиться протягом 1 місяця 2 рази на рік і полягає в щоденному введенні:

· морської капусти по 0,5 г до перших страв

· гліцерофосфату кальцію по 0,5 г до других страв

· вітаміну В 1 по 2 мг до третіх страв.

Призначають подрібнену на порошок яєчну шкарлупу, яка містить мінеральний комплекс (кальцій, фосфор та багато мікроелементів) у природніх співвідношеннях, подібний до їх співвідношення у кістці та зубах.

У яєчній шкарлупі міститься (із розрахунку на 10г):

· срібла - 0,05-0,5 мг

· кальцію - 0,02-0,5 мг

· кобальту - 0-0,1

· міді-0,2-1,0

· заліза - 5-7

· марганцю-0,05-0,1

· молібдену - 0-0,3

· нікелю - 0,05-0,5

· свинцю - 0,05-0,6

· олова - 0,0-0,6

· титану-0,1-0,5

· ванадію-0,0-0,1 мг

· цинку - 0,5-2 мг

Призначають яєчну шкарлупу з 6-го місяця життя дитини по 2,4 г на добу; з 2-3 років - по 0,75 г на добу.

Використовують у вигляді відварів, настоїв, екстрактів рослинні засоби. Джерелом макро та мікроелементів є мінеральні води. Вони містять вітаміни, мікроелементи таінші біологічно активні речовини, які у природних оптимальних співвідношеннях легко засвоюються організмом, не викликаючи побічних реакцій.

Багата на різноманітні елементи (молібден, марганець, мідь, йод, магній, залізо чорноплідна горобина. Мікроелементи, а також фтор міститься в чаї. Для попередження карієсу зубів велике значення має нормалізація вуглеводного обміну. Коригувати його можна, вживаючи чорницю, малину.

Планування, методика проведення, контроль ефективності екзогенної профілактики карієсу зубів. Засоби, механізм дії.

Екзогенна профілактика карієсу зубів -це комплекс заходів, скерованих на підвищення резистентності зубів до карієсу шляхом безпосередньої дії на тверді тканини зубів, а також попередження або усунення впливу карієсогенних факторів в порожнині рота.

Методи екзогенної профілактики є найбільш ефективними при застосуванні їх відразу після прорізування зубів. Цьому сприяють особливості будови емалі зубів в цей період. Поверхня емалі має заглиблення, ніші, мікропори, ділянки більш щільного розташування кристалів гідроксиапатиту, тобто емаль має мікропористу структуру, яка зумовлює її високу проникність. Кількість мінеральних речовин в емалі зубів відразу після їх прорізування порівняно менша, ніж в остаточно сформованій емалі. На протязі 3-4 років після прорізування зуба відбувається інтенсивне накопичення емаллю іонів кальцію, фосфатів, фтору та інших мікроелементів - «дозрівання» або вторинна мінералізація емалі. Структура незрілої емалі зумовлює її низьку кислотостійкість, але в той же час є сприятливою для насичення емалі компонентами, які поступають в неї із слини або засобів екзогенної профілактики.

Мета місцевої (екзогенної) профілактики карієсу:

- ущільнення структури емалі;

- зменшення розчинності і проникності емалі;

- пригнічення життєдіяльності мікрофлори;

- сповільнення росту зубної бляшки.

Безлікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:

- інтенсивне жування із включенням твердих продуктів;

- раціональна гігієна порожнини рота;

- полоскання порожнини рота різними розчинами (сода, NaCl, ксиліт, мінеральні води, чай);

- повільне пиття молока, чаю, мінеральної води.

Лікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:

- місцеве застосування препаратів Са, Р, F (аплікації, полоскання, втирання);

- використання “Ремоденту” та інших ремінералізуючих розчинів;

- застосування Са-Р-F-вмісних гелів складу “слина”, “емаль”;

- покриття поверхні зубів фторвмісними лаками;

- герметизація фісур;

- застосування гелій-неонового лазеру (ГНЛ);

- застосування фторвмісних дисків.

Для полоскання використовують: розчини фтористого натрію в концентраціях від 0,05% до 0,2%.

Механізм дії фтору при місцевому застосуванні:

в низьких концентраціях (0,05-0,1%) фтор здатний ізоморфно включатись в структуру апатита, перетворюючи гідроксиапатит в більш кислотостійкі форми: гідроксифторапатит, фторапатит («стабільний фторид»). В більш високих концентраціях (1% і вище) фтор взаємодіє з кальцієм поверхневого шару емалі, утворюючи малорозчинну сполуку - фторид кальцію. Фторид кальцію у вигляді плівки товщиною 1-2 мікрона щільно прилягає до поверхні емалі, утворюючи бар’єр, який перешкоджає де мінералізації емалі і формує на її поверхні депо іонів фтору і кальцію. Однак, захисна дія фтористого кальцію має тимчасовий характер, плівка постійно руйнується («лабільний фторид»). Краще застосовувати фториди в низьких концентраціях. Іон фтору виконує роль каталізатора в реакції утворення солей фосфорно-кислого кальцію і таким чином забезпечує повноцінність мінералізації твердих тканин зуба. Крім того, фтор сповільнює утворення зубного нальоту, тим самим гальмує транспорт глюкози і утворює міжклітинні карієсогенні полісахариди, зменшуючи, таким чином, адгезивні властивості мікроорганізмів і продукцію ними кислоти.

Дата добавления: 2015-10-16