Фторування води

Одним з визнаних методів профілактики карієсу є фторування питної води — контрольоване додавання сполук фтору до води водопостачання з метою довести концентрацію іонів фторуі у питній воді до рівня, який є достатнім для ефективної профілактики карієсу зубів і в той же час не має несприятливого впливу на функціональні можливості організму людини, фізичний стан здоров'я населення. Вперше штучне збагачення водо-провідної води фтором було здійснено у 1945 р. і відтоді набуло поширення більш ніж у 35 країнах, у яких понад 150 млн чоловік* і раз вживають фторовану воду. Багаторічні спостереження підтвердили, що фторування води гарантує зниження захворюваності карієсом у 2-3 рази. В комбінації з іншими профілактичними заходами (раціональне харчування, обмеження вмісту у їжі легко ферментованих вуглеводів, раціональний догляд за порожниною рота,своєчасна санація порожнини рота) фторування води може знизити захворюваність карієсом у 5—10 разів. Дослідження, проведені у місцях, де фторується вода (США, Нова Зеландія і т.д.), показали,що витрати на санацію зубів серед школярів знизились у 2 рази. Проведені в колишньому СРСР розрахунки визначали, що фторування води може знизити потребу в лікуванні та видаленні зубів на 10% і в зубному протезуванні на 25—30%. Максимальне зниження карієсу досягається у дітей, які живуть у районі із фторованою водою від раннього віку. Так, в Івано-Франківську, де протягом 10 років фторування води проводилось якісно і безперервно, стабільно підтримувалась рекомендована концентрація фтору у школярів 7—10 років, які вживали збагачену фтором воду від моменту народження,інтенсивність карієсу зубів (індекс КПВ) знизилась на 68,5—73,1%, поширеність карієсу — на 22,4—26,4%. У дітей старшого віку (11—14 років) зміни інтенсивності карієсу менш значні.

Епідеміологічне вивчення карієсу зубів у зв'язку із концентрацією фтору (КР) у воді і експериментальне підтвердження його результатів дозволило дійти таких висновків.

1. Фтор природних вод має виражену анти каріозну дію у всі періоди онтогенезу для постійних та молочних зубів. При оптимальній КР" (1...1,5 мг/л) захворюваність карієсом постійних зубів у школярів знижується в середньому у 2—3 рази (на 50—75%), збільшення КР" на 0,1 мг/л знижує захворюваність карієсом на 5-10%.

2. З метою попередження карієсу зубів доцільно використовувати штучно збагачену фтором воду, оскільки відсутні будь-які теоретичні підстави для сумніву щодо її проти каріозної дії порівняй із природною водою.

3. Значення фтор профілактики карієсу зубів за сучасних умов не лише не зменшилось, але все більше зростає.

Вибір оптимальної концентрації іона фтору є центральним питанням при здійсненні фторування води. Дійсно, чим вища (до 1,5мг/л) вибрана КР", тим більша профілактична дія фтору; при її збільшенні на 0,1 мг/л ця дія зростає на 5—10%. З іншого боку, чим вища КР", тим більша вірогідність того, що буде перейдено рубіж толерантності до фтору окремих осіб, сигналом чого служит поява "плямистої емалі" (флюорозу) зубів у дітей. Крім цього, залежно від кліматично-погодних умов, змінюється водо вживання, отже, і кількість фтору, який потрапляє до організму, що також має враховуватись при виборі оптимальної КР". Держстандарт 2874-73 рекомендує з метою гарантії безпеки при цілорічному фторуванні води встановлювати концентрацію іона фтору на рівні 70—80% від максимально припустимої для кожного кліматичного району. Це становить для 1-го та 2-го районів 1,05...1,2 мг/л, для 3-го — 0,84...0,96 мг/л, для 4-го — 0,49...0,56 мг/л.

Градація концентрації фтору в питній воді запропонована Р.Д.Габовичем (1950):

до 0,03 мг/л — дуже низька концентрація Р". При вживанні такої води ураженість карієсом зубів підвищується у 2—4 рази. У дітей можуть частіше спостерігатись затримки скостеніння та дефекти мінералізації кісток, у людей похилою віку частіше виявляється

остеопороз.

0,3...0,7 мг/л — низька концентрація Р". У населення при цьому в 1,2— 2 рази більша уражуваність карієсом зубів. Показане фторування води, особливо якщо КР" менша за 0,5 мг/л;

0,7...1,1 мг/л — оптимальна концентрація Р". При ній ураженість населення карієсом зубів близька до мінімальної, клінічний перебіг карієсу зубів більш сприятливий, у дітей порушення розвитку, скостеніння та мінералізації виявляються рідше, ніж при вживанні води з іншою КР"; розвиток зубо щелепного апарата оптимальний. Знижена захворюваність ясен та періодонту. Частота серцево-судинних і ревматичних захворювань часто менша за середню;

1,1...1,5 мг/л — підвищена, але, з дозволу санітарних органів, припустима концентрація Р" при відсутності інших джерел водопостачання. Захворюваність населення карієсом зубів при цьому мінімальна. Клінічний перебіг карієсу зубів сприятливий, розвиток зубо-щелепного апарата та скелета хороший, проте число людей із флюорозом зубів зростає. Це, а також характер дії фтору на біологічно важливі системи, є підставою для того, щоб визнати цю КР" такою, що лежить поза оптимумом. У той же час нема підстави вважати її за умов холодного та помірного клімату неприпустимою. Дійсно, лише у 15—20% населення визначається І ступінь флюорозу і рідко (у 1—2%) — II. Санітарні органи можуть дозволити цю концентрацію за умов місцевого водопостачання та діючих водопроводів при відсутності даних про її несприятливий вплив на здоров'я населення (карієс і флюороз зубів і т.д.). У випадку вибору нових джерел для централізованого водопостачання ця концентрація може бути дозволена при відсутності інших джерел за умов холодного та помірного клімату;

1,5...2 мг/л — концентрація, вища за найбільш припустиму. Ураженість населення карієсом зубів вища за мінімальну; клінічний перебіг карієсу зубів сприятливий; до 30—40% населення уражене флюорозом зубів, причому у переважної більшості має місце флюороз І і II ступеня. Використання води із такою концентрацією фтору може бути тимчасово дозволене в умовах місцевого водопостачання. При централізованому водопостачанні необхідне дефторування або розведення води;

2...6 мг/л — висока концентрація. Ураженість населення карієсом зубів більша за мінімальну; 30—90% населення уражено флюорозом зубів, причому у 10—50% визначається III—IV ступінь. Серед дітей часті випадки відставання розвитку та мінералізації кісток.

Ці порушення при вживанні води із 2...З мг/л Р" тимчасові. У деяких людей, які вживають воду із 4...6 мг/л фтору, відзначається збільшення щільності кісток та зрушення умовно- рефлекторної діяльності. У експериментальних тварин, особливо якщо КР" більша за 3 мг/л, спостерігаються незначні зміни активності ряду ферментів, деякі функціональні зрушення з боку нервової та ендокринної систем, зміни в інтенсивності обміну Са та Р, незначні патогістологічні та гістохімічні зміни у кістках, печінці, нирках мозку та ряді інших органів. Обов'язкове де фторування або розведення води;

6...15 мг/л — дуже висока концентрація. Ураженість населення карієсом зубів значно більша за мінімальну; 90—100% уражених флюорозом зубів із перевагою тяжких форм, значно збільшені стертість та ламкість зубів. У дітей часто зазначаються порушеним розвитку та мінералізації кісток, у дорослих — зміни у кістках типу остеосклерозу. Спостерігаються пригнічення функції щитовидної залози, зміна активності ряду ферментних систем крові, зміни в міокарді (за даними електрокардіографії), пригнічення біоелектричної активності головного мозку, а також порушення з боку інших внутрішніх органів, наприклад, печінки, які виявляються при функціональному дослідженні. За умов жаркого клімату та нераціонального харчування можуть спостерігатись тяжкі форми флюорозу скелета зі скостенінням між хребцевих зв'язок і рядом виразних порушень з боку периферичної нервової системи та внутрішніх органів. Обов'язкове де фторування води. У зв'язку із викладеним Держстандартом 2874-73 на питну водопровідну воду узаконені такі максимально припустимі концентрації фтору: для 1-го та 2-го кліматичних районів — 1,5 мг/л; для 3-го — 1,2 мг/л; для 4-го — 0,7 мг/л води. Доцільність фторування води у кожному конкретному випадку встановлюється органами санітарно-епідеміологічної служби. Показанням до фторування води є низька КР' у воді і значна ураженість населення карієсом зубів. Теоретично за будь-якої КР", меншої за оптимальну, доцільно фторувати воду, але практично у першу чергу це треба робити на тих водопроводах, у яких вода містить менш за0,3...0,5 мг/л фтору.

Обмірковуючи показання до фторування води, санітарні лікарі та стоматологи можуть стати перед дилемою: чи не доцільно у даному випадку обрати інший метод фтор профілактики карієсу, наприклад, фторовмісні таблетки, фторування кухонної солі, місцеву флюоризацію зубів. Ці методи можна застосувати у тому випадку, коли населений пункт має місцеве (колодязне) водопостачання або якщо на невеликому водопроводі не забезпечений кваліфікований нагляд за фторуванням води. Практика показала, що порівняно з іншими методами фторування води потребує менших експлуатаційних затрат та затрат людської праці, дозволяє охопити все населення, незалежно від його соціального та економічного положення, дає найбільший і найстабільніший протикаріозний ефект і легше контролюється органами охорони здоров'я. КПВ можна знизити і більше, ніж на 60—70%, якщо поєднувати фторування води з іншими профілактичними заходамиДля фторування питної води з метою точного дозування фторвмісного реагента застосовуються спеціальні фтораторні установки. Як реагенти в даний час використовуються "кременефторид" (розчинність 0,4%) і фторид (4%) натрію, кременефторид амонію (10%), фторид-біфторид амонію (25%), кременефтористоводнева кислота (рідина). У фторованій воді фторовмісні сполуки повністюдролізуються з утворенням.

Ефективність фторування оцінюють шляхом динамічного спостереження протягом 10—15 років за захворюваністю карієсом зубів населення, яке вживає фторовану воду. Можна також порівняти отримані дані з показниками захворюваності карієсом населення сусіднього населеного пункту, який користується водою із малим вмістом фтору (меншим за 0,2 мг/л). Для оцінки протикаріозної дії фтору використовують два показники: поширеність карієсу та його інтенсивність (КПВ і кп). Про задовільну ефективність можна говорити у тому випадку, коли через 7—8 років після початку фторування води індекс КПВ дітей 7—8 років знизився на 40—50%, про хорошу — на 50—60%, про відмінну — на 65—80%.

Флюороз зубів І ступеня може спостерігатися у 5—10% дітей, флюороз зубів II ступеня, а тим паче III ступеня, не повинен виявлятися. Зіставлення цих даних із даними, отриманими на 25—30 років раніше, дозволило виявити тенденцію до збільшення валового вмісту фтору у грунтах від 8,9% до 15,8% та у воді поверхневих водних джерел — на 12—25%. Це можна пояснити всезростаючим застосуванням у сільському господарстві фторовмісних фосфорних мінеральних добрив. Проте у Дніпрі, Десні, Південному Бузі, Дністрі та у воді інших річок, які є основними джерелами водопостачання для більшості великих міст України, вміст фтору залишається меншим за 0,50 мг/л, що є показанням до організації фторування питної води.

Одним із важливих макроелементів, необхідних для мінералізації емалі, є кальцій. Добова потреба дитини в кальції складає 10-13 мг/кг.

Вміст кальцію в деяких продуктах харчування (мг в 100г)

Продукт харчування	Вміст
Сири тверді	424 мг
Сир домашній
Жирний	217 мг
Напівжирний	220 мг
Нежирний	224 мг
Горох	226 мг
Шоколад	235 мг
М'ясо кріля	246 мг
Печінка волова	342 мг
Кури	228 мг
Сардини, скумбрія	276 мг
Печінка тріски	230 мг
Крупи
Гречана	298 мг
Вівсяна	361 мг
Перлова	323 мг
Ячмінна	343 мг
Пшоно	233 мг

Існують три покоління препаратів кальцію:

Æ 1 покоління – прості сполуки (кальцію лактат, глюконат, гліцерофосфат);

Æ 2 покоління – сполуки кальцію в комплексі з вітаміном Д₃;

Æ 3 покоління – сполуки кальцію з віт Д та іншими мікроелементами та вітамінами, які впливають на обмін кальцію.

При наданні рекомендацій щодо вживання препаратів кальцію, які мають протикаріозну дію, слід виходити із тих його доз, які необхідні для нормального функціонування організму.

Вік	Діти	Підлітки	Дорослі
Кальцій	0,8г	1,3-1,4 г	0,6г
Еквівалент – молоко	3 чашки	4 чашки	2 чашки

Під час вагітності та лактації потреба у кальції збільшується на 0,4-0,5 г.

Кальцію гліцерофосфат -(таблетки 0,2-0,5 г, порошок, гранули). Гранули гліцерофосфату містять:

· кальцію гліцерофосфату 10 частин;

· натрію гліцерофосфату 2 частини;

· цукру 88 частин.

·

Курс лікування - 1 місяць. Повторний курс проводять через 3 місяці.

Дата добавления: 2015-10-16