Ознаки (клітини 34-36).

0- нема ознак;

1- клацання, напруження при пальпації або зменшення рухомості щелеп (відкривання 30 мм);

9- не реєструється.

Клацання (клітина 34) в одному або в обох скронево-нижньощелепних суглобах. Клацання оцінюють безпосередньо за допомогою почутого звуку або при пальпації суглобів.

Біль при пальпації (клітина 35) скроневого і /або жувального м'язу з однієї або обох сторін, оціню­ють при односторонньому обстеженні двома пальцями, шляхом сильного натискування двічі на найбільш виступаючу частину м'яза. Цей код реєструють лише в тому випадку, якщо пальпація спричиняє мимовільний рефлекторний рух.

Обмеження рухомості щелепи - відкривання менше ніж на 30 мм (клітина 36). Для цього вимірюють відстань між ріжу­чими краями центральних різців верхньої і нижньої щелеп. У дорослих рухомість щелепи зменшена в тому випадку, якщо пацієнт не здатний відкрити рота на ширину двох пальців.

Слизова оболонка ротової порожнини (клітини 37-42)

Огляд слизової оболонки та м’яких тканин всередині ротової порожнини і навколо неї потрібно проводити у кожного пацієнта. Дослідження повинно бути детальним і системним і здійснюватись у такій послідовності:

· слизова оболонка губ і борозни губ (верхньої і нижньої);

· губна частина перехідних складок і слизова оболонка щік (справа і зліва);

· язик (дорзальна і вентральна поверхні, краї);

· дно ротової порожнини;

· тверде і м'яке піднебіння;

· альвеолярні відростки/ясна (верхні та нижні).

Огляд проводиться за допомогою двох стоматологічних дзеркал або одного дзеркала і ручки пародонтального зонда, для відведення тканин.

Коди і критерії:

0- нема ознак ураження;

1- злоякісна пухлина (рак ротової порожнини);

2- лейкоплакія;

3- червоний плескатий лишай;

4- стоматит (афтозний, герпетичний, травматичний);

5- гострий некротичний гінгівіт;

6- кандидоз;

7- абсцес;

8- інші захворювання (вказати, якщо можливо);

9- не реєструється.

Основну локалізацію ураження (уражень) слизової оболонки записують в клітинах 40-42:

0- червона облямівка губ;

1- перехідні складки;

2- губи;

3- борозни;

4- слизова оболонка щік;

5- дно ротової порожнини;

6- язик;

7- тверде і /або м'яке піднебіння;

8- альвеолярний гребінь/ясна;

9- не реєструється.

Наприклад, якщо у пацієнта виявлена лейкоплакія на слизовій оболонці щік і перехідних складках, реєстрація буде такою:

 

 

Другий приклад, якщо у пацієнта рак в ділянці нижньої губи і перехідної складки і кандидоз на язиці, то кодування ви­глядає так:

 

 

Плямистість/гіпоплазія емалі (клітини 43-52)

Коди і критерії:

0- норма;

1-обмежена плямистість. В емалі нормальної товщини і з інтактною поверхнею спостерігається різний ступінь порушен­ня напівпрозорості. Ці ділянки відділені від нормальної емалі чіткою межею і можуть бути білими, кремовими, жовтими або коричневими;

2- дифузна плямистість. Це також порушення емалі різного ступеня білого кольору. Відсутня чітка межа з прилягаючою нормаль­ною емаллю, а форми плямистості - лінійні, зламані або окремі плями зливаються в конгломерат;

3- гіпоплазія. Дефект, який захоплює поверхню емалі і пов'язаний з локальним зменшенням товщини емалі. Зу­стрічатись у формі:

· щілин - одиноких або множинних, поверхневих або глибоких, неправильно розкинутих або розташо­ваних горизонтальними рядами на поверхні зуба;

· жолобків – одиноких або множинних, вузьких або широких (максимально – 2 мм);

· часткова або повна відсутність емалі над значною ділянкою дентину

Уражена емаль прозора або каламутна:

4- інші дефекти;

5- обмежена і дифузна плямистість;

6- обмежена плямистість і гіпоплазія;

7- дифузна плямистість і гіпоплазія;

8- поєднання всіх трьох типів;

9- не реєструється.

Клінічний огляд. Оглядають тільки щічні поверхні 10 індексних зубів і реєструють в клітинах 43-52. Якщо будь-який із ін­дексних зубів відсутній, відповідна клітина (клітини) повинна залишатись незаповненою.

Диференційний діагноз між плямистістю емалі та іншими змінами в ній проводять з:

· початковим карієсом в стадії білої плями;

· білими краями горбиків премолярів і молярів і деколи бокових різців.

Флюороз зубів (клітина 53)

Флюороз має певну тенденцію розташовуватись на симетричних зубах з двох сторін у вигляді горизонтальних рисок на зубі. Частіше за все уражаються премоляри і другі моляри, далі за частотою йдуть верхні різці і, в останню чер­гу, - різці нижньої щелепи.

Дослідник повинен відзначити розташування будь-яких дефектів і вирішити, чи є вони типовими для флюорозу. Рекомендуєть­ся застосувати критерії індексу Dean, для оцінки якого вибирають два найбільш уражених зуба. Якщо ураження неоднакові, ре­єструють менший код із двох.

Коди і критерії:

0- норма. Поверхня емалі гладенька, блискуча, блідого кремово-білого кольору;

1- сумнівний. Легкі порушення напівпрозорості нормальної емалі, які варіюють від декількох білих крапок до випадкових білих плям;

2- дуже слабкий Маленькі непрозорі білі плями, розкидані нерегулярно на поверхні зуба, займаючи менше 25% зубної поверхні;

3- слабкий. Ділянки з білими плямами в емалі більш значні, ніж в коді 2, але займають менше 50% поверхні зуба;

4- помірний. Поверхні зубів схильні до помітного стирання, часто зустрічаються коричневі плями неправильної форми;

5- важкий. Уражені всі емалеві поверхні, і гіпоплазія так проявляється, що може змінитись форма зуба. Головна ознака цього коду - окремі або злиті ямки. Часто зустрічаються коричневі плями;

6- виключений (наприклад зуб, вкритий коронкою);

7- не реєструється.

Комунальний пародонтальний індекс (СРІ клітини 54-59)

Показники пародонтального статусу:

· кровоточивість ясен;

· зу­бний камінь;

· пародонтальні кишені.

Застосовується спеціально розроблений легкий СРІ зонд з кулькою на кінці, діаметром 0,5 мм, який має чорну облямівку між 3,5 і 5,5 мм і чорні кільця на рівні 8,5 мм і 11,5 мм від кінчика зонду.

Сектанти. Ротова порожнина ділиться на секстанти, які включають такі групи зубів: 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43, 44-48. Секстант оглядають лише в тому випадку, коли в ньому присутні два чи більше зубів, які не підлягають видаленню. (Примітка, це відміняє попередню інструкцію про включення єдиного в секстанті зуба у сусідній секстант). Індексні зуби у дорослих від 20 років і старше оглядають 10 наступних так званих індексних зубів:

У пацієнтів молодших за 20 років оглядають тільки 6 індексних зубів – 16, 11, 26, 36, 31 і 46.

Виявлення ясеневих кишень і каменя. При зондуванні в ділянці індексного зуба зонд застосовується як "чутливий" ін­струмент для визначення глибини кишені (виявлення під'ясневого зубного каменя і кровоточивості). Використана при зонду­ванні сила не повинна перевищувати 20 г. Практичним тестом для встановлення цієї сили є розташування зонда під ніготь ве­ликого пальця і натискування до появи дискомфорту. Для виявлення під’ясневого зубного каменя застосовують мінімальне зусилля, яке дає можливість кільцю просуватись впродовж поверхні зуба.

Після встановлення зонда, його кулька повинна рухатись по анатомічній поверхні кореня зуба. Якщо пацієнт під час зон­дування відчуває біль, це вказує на прикладання надмірного зусилля.

Для зондування кульку зонда потрібно обережно помістити в ясеневу боріздку або кишеню і прозондувати по всій довжині. Наприклад, зонд вводять в кишеню в дистальному відділі щічної поверхні другого моляра якомога ближче до контактного пункту з третім моляром, розташовуючи його паралельно до повздовжньої осі зуба. Далі зонд обережно просувають короткими рухами вверх і вниз впродовж щічної борозни або кишені до медіальної поверхні другого моляра і від дистальної ділянки щіч­ної поверхні першого моляра до ділянки контакту з премоляром Аналогічні рухи виконуються на язикових поверхнях, почи­наючи з дистальної ділянки другого моляра.

Огляд і реєстрація. Індексні зуби або всі зуби. які залишилися в секстанті, де немає індексних зубів, повинні бути обстеженні і у відповідній клітині зареєстрований найважчий код.

Коди:

0- немає ознак ураження;

1- спостерігається кровоточивість, спонтанна або після зондування, яку видно за допомогою стоматологічного дзеркала;

2- камінь, виявлений підчас зондування, але при цьому видно всю чорну ділянку зонда;

3- кишеня 4-5 мм (ясеневий край на рівні чорної позначки на зонді);

4- кишеня 6 мм або більше (чорна ділянка на зонді невидима);

Х- виключений секстант (якщо в секстанті присутні менше 2 зубів);

9- не реєструється.

Дата добавления: 2015-10-16