Оцінка альтернативних маркетингових стратегій.

Спеціалісти з менеджменту як інструментарій при виборі стратегії рекомендують використовувати сім кількісних методів. Це:

платіжна матриця (Payoff Tables);

дерево рішень (Decision Tree);

гістограми (Histograms);

лінійне програмування (Linear Programming);

теорія черг (Queuing Theory);

імітаційне моделювання (Simulation);

теорія ігор (Gaming).

Для детального описування нами були вибрані три перших методи (платіжна матриця, дерево рішень та гістограми) тому, що саме цими методами спеціалісти користуються на практиці найчастіше. Для цього не потрібні програмне забезпечення та поглиблені знання з математики. Вони можуть бути використані також студентами та фахівцями гуманітарних спеціальностей. Останні чотири наводяться для загального ознайомлення.

Платіжна матриця — це статистичний метод прийняття рішень, що допомагає керівникові встановити, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

При цьому платежі розглядаються як наслідок конкретної стратегії за конкретних обставин. Треба обов'язково мати на увазі це уточнення: "з врахуванням конкретних обставин, котрі фактично відбуваються". Якщо така подія насправді не відбудеться, платіж, безумовно, буде іншим. Платежі представляють у формі таблиці (або матриці), як показано в таблиці.

Приклад. Необхідно прийняти рішення про доцільність випуску швейних машин. При цьому напевно не відомо якою буде ємність ринку. Але відомі її імовірності при різних значеннях, що складають повну групу подій, які взаємно виключають одна одну. Імовірність того, що ємність ринку складе 100, 200, 300 та 400 шт. відповідно оцінюється як Р = 0,1; Р = 0,2; Р - 0,5; Р = 0,2.

Імовірності, як правило, отримують за допомогою ринкових досліджень, експертних методів, а також на основі вивчення торгової статистики.

Відпускна ціна однієї швейної машини 100 дол.

Виходимо з того, що основним критерієм вибору стратегії випуску є максималізація прибутку.

Як відомо, розрахунковий прибуток (П), котрий може одержати підприємство, може бути представлений як

П = ПР-ПВ,

де ПР — вартість реалізованої продукції,

Пв — повні витрати підприємства, що включають собівартість продукції, плату за фонди та інші платежі. Для спрощення розрахунків будемо вважати, що повні витрати виробництва однієї машини не залежать від обсягу випуску продукції і дорівнюють 50 дол.

П - 100 - 50 = 50 дол.

Два типи платіжних відомостей показані в табл. З.5. Один — це умовні платежі (таблиця А), другий — очікувані платежі при конкретних обставинах, тобто ємностях рин

Дата добавления: 2015-10-16