Типи цитат.

Поява теорії інтертекстуальності сприяла зростанню підвищеному інтересу до цитації, яка є важливим методом реалізації інтертекстуальних відношень. При цьому сам термін «цитата» може трактуватися у вузькому та широкому значені. В вузькому значені цитата – це дослівне відтворення фрагменту будь-якого тексту, яке зазвичай маркується лапками і вказівкою на автора (В. Р. Гальперін, В. П. Москвін, Р. С. Салова та ін). Широке розуміння цитування (Ф. А. Литвин, Ю. А. Сорокін, Е. А. Козицька, та ін) представлено безліччю формулювань і може включати різноманітні явища: точні і перетворені текстові фрагменти, імена авторів, персонажів та назви вербальних і невербальних творів, невербальні компоненти різних видів мистецтва, афоризми, прислів'я, приказки і т. д. Використовуються в широкому значенні терміни «цитування» і «цитата» іноді не відокремлюються від термінів «інтертекстуальність» та «інтертекст» і можуть вживатися як синоніми (А. К. Жовківський).

І. В. Алещанова у своєму дисертаційному дослідженні «Цитация в газетному тексті» класифікує цитати на основі критеріїв «форми і обсягу», виділяючи при цьому структурні типи цитації, такі як повну, редуковану і сегментовану, а згідно з виконуваною функцією виділяє цитату-думку, цитату-приклад, цитату-замінник. Повна цитата – взятий дослівно, без скорочень, відрізок тексту–джерела, із закінченим змістом. Редукована цитата – скорочений у відповідності з цілями цитування відрізок тексту джерела, який отримує логічне завершення в навколишньому контексті. Застосування даного типу цитацію засноване на прийомі синтаксичного злиття цитованого тексту та авторської думки без використання спеціальних слів. Перехід до цитати позначається при цьому за допомогою лапок. Сегментовна цитата – це цитата з пропущеними елементами, які не є важливими для даного контексту, зазвичай замість пропущених елементів ставляться три крапки []. В. П. Берков і О. В. Беркова типологізують цитати на основі виділення смислового критерію. У цьому випадку авторами виділяються афористичні цитати (крилаті слова), наповнені глибоким філософським змістом, виразні «прецедентні одиниці, які часто вживаються, але не претендують на «високі смисли» і філософічність (розмовні). (Берков, Беркова 2000: 10).

Д. Б. Гудков, В. о. Червоних, В. В. Захаренко, Д. В. Багаєва класифікують цитати (прецедентні висловлювання) відповідно до особливостей їх вживання і розмежовують випадки використання: «канонічні» – цитата наводиться без зміни і трансформовані – цитата змінюється, при цьому вона легко пізнавана (Гудков, Червоних, Захаренко, Багаєва 1997: 111).

Форми цитування в науково тексті включають експліцитне та імпліцитне цитування з одного боку, і трансформоване і нетрансформированное з іншого. Експліцитне цитування традиційно супроводжується графічними чи лексичними маркерами. Як лексичні маркери можуть використовуватися ономастичні цитати, а також узагальнені слова і вирази (говорять, згідно з відомим висловом і т. д.) [Бсркова О. В. 1991] Імпліцитне цитування характеризується відсутністю посилальної частини і графічних засобів виділення і передбачає різні трансформації вихідної цитати. Імпліцитні цитати особливо поширені у заголовках і підзаголовках наукових статей, які є сильними позиціями тексту.

Широко поширене в науковому тексті трансформоване цитування, що пов'язано з інтертекстуальної сутністю самої цитати, її приналежністю одночасно до двох контекстів (вихідного та даним) [Валгина Н.С. 2002], і з установкою наукового стилю на надання максимально ефективного емоційного і естетичного впливу на читача.

Структурна трансформація передбачає лексичні і (чи) граматичні зміни первісного складу цитати. Лексична трансформація включає заміну однієї лексичної одиниці у складі цитати на іншу, розширення або скорочення цитати, комбінування елементів двох різних цитат. Граматична трансформація передбачає різні морфологічні і синтаксичні перетворення: зміна числа або роду іменників, часових форм дієслова, заміна службових слів, зміна типу синтаксичної зв'язку, заміна стверджувальної конструкції негативній, питальній (і навпаки) і тощо. У ряді випадків цитата може зазнавати одночасно і лексичні, і граматичні трансформації. Це явище називається змішаною трансформацією.

Оскільки ми живемо в інтертекстуальному світі і все вже колись було сказано і написано, то цитата – це фундамент нового тексту, який використовується автором для того, щоб збагатити свою роботу думками попередників та сучасників і вибудувати нові смисли.

Дата добавления: 2015-10-16