Розділ I. Теоретичний аналіз основних положень теорії особистості.

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ЗВІТ

Тема. Аналіз біографії Пауло Коельйо з точки зору неофрейдистських, гуманістичних та диспозиційних теорій особистості

студентки 18 групи

спеціальності «Психологія»

денної форми навчання

соціально-психологічного факультету

БАЙДЮК АННИ ПАВЛІВНИ

Житомир 2013

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………….....3

Розділ I. Теоретичний аналіз основних положень теорії особистості.

1.1 Неофрейдистські теорії особистості:

1.1.1. Альфред Адлер………………………………………………....4

1.1.2. Карл Юнг………………………………………………………..4-5

1.1.3. Еріх Фромм……………………………………………………...5-6

1.1.4. Карен Хорні……………………………………………………..6-8

1.2 Гуманістичні теорії особистості:

1.2.1. Карл Роджерс…………………………………………………....8

1.2.2. Абрахам Маслоу………………………………………………...8-9

1.3 Диспозиційні теорії особистості:

1.3.1 Раймонд Кеттелл………………………………………………....9-10

1.3.2 Ганс Айзенк……………………………………………………...10

1.3.3 Гордон Оллпорт…………………………………………………10-12

Розділ II. Аналіз біографії особистості з точки зору:

2.1 Неофрейдистські теорії особистості:

2.1.1 Альфред Адлер…………………………………………………..13

2.1.2 Карл Юнг………………………………………………………...13-14

2.1.3 Еріх Фромм………………………………………………………14-15

2.1.4 Карен Хорні……………………………………………………...15-17

2.2 Гуманістичні теорії особистості:

2.2.1. Карл Роджерс……………………………………………………17-18

2.2.2. Абрахам Маслоу………………………………………………...18-19

2.3 Диспозиційні теорії особистості:

2.3.1 Раймонд Кеттелл………………………………………………...19-20

2.3.2 Ганс Айзенк………………………………………………………20

2.3.3 Гордон Оллпорт………………………………………………….21

Висновок…………………………………………………………………..22

Використана література…………………………………………………23

Вступ

Актуальність проблеми: Пауло Коельйо всесвітньо відомий бразильський письменник. Його книги популярні на чотирьох континентах та перекладені на 52 мови. Усі його книги засновані на багатому досвіді письменника.

Особистість цієї людини дуже цікава. Батьки тричі відправляли його до психіатричної клініки, не поділяючи його бажання займатися літературною та театральною діяльностями. Протестуючи проти батьків, диктаторства, суспільних переконань він вдається до різноманітних вчинків. Стає хіпі, захоплюється наркотичними речовинами, отримує досвід сексуальних стосунків з обома статтями, виступає проти політики, тричі ув’язнений, бере участь в сатанинських угрупуваннях, займається магією.

Після деяких подій, він розуміє, що наркотики не дають йому влади і могутності, а перетворюють на раба, нездатного обдумувати власні вчинки і керувати ними. Також, він назавжди відмовляється від чорної магії та повертається до католицької релігії. Одружившись вчетверте, він врешті знаходить своє кохання, щастя та спокій.

Зараз Пауло Коельйо пише свої книги, займається активною благодійною діяльністю. Заснувавши Інститут Пауло Коельйо, він допомагає знедоленим, дітям з неблагополучних сімей, пенсіонерам та усім тим, у кого є гарні заповітні мрії.

Осмисливши своє життя, письменник дає відверті інтерв’ю та пише на сторінках книжок свої розкаяння, жалкуючи про деякі з подій свого життя і власні вчинки.

Пауло Коельйо – це приклад людини, яка пройшла всі «кола Пекла», яка спробувавши все, змогла переоцінити своє життя, піднятися, розкаятися і піти далі, досягнувши висот.

Об’єкт: біографія Пауло Коельйо

Предмет: аналіз біографії письменника з точки зору неофрейдистських, гуманістичних та диспозиційних теорій особистості.

Завдання:

1) Дослідити життєвий шлях Пауло Коельйо.

2) Визначити основні положення неофрейдистських, гуманістичних та диспозиційних теорій особистості.

3) Зробити аналіз особистості Коельйо з точки зору різних теорій особистості.

Розділ I. Теоретичний аналіз основних положень теорії особистості.

1.1Неофрейдистські теорії особистості:

1.1.1 Альфред Адлер

У своїй індивідуальній психології, в якій Адлер підкреслює унікальність кожного індивіда і тих процесів, за допомогою яких люди долають свої недоліки і прагнуть до досягнення життєвих цілей, психолог виділяє 4 особистісних типа:

· Управляючий – характерна самовпевненість, відсутність соціального інтересу, наявна установка переваги над іншими, напористість та асоціативні способи розв’язання проблем.

· Беручий – паразитично ставиться до світу, задовольняє власні потреби за рахунок інших, повна відсутність соціального інтересу.

· Уникаючий – характеризується домінуванням мотивацій уникання невдач, низьким соціальним інтересом та активністю.

· Соціально-корисний – турбується про інших людей, зацікавлений у спілкуванні з ними. У нього розвинутий високий соціальний інтерес, активність, мужність, співробітництво.

Стиль життя — це унікальне поєднання рис, способів поведінки та звичок, які, коли взяті разом, визначають неповторну картину існування індивіда.

Почуття неповноцінності – відчуття власної неповноцінності, недоречності, непридатності, яке виникає в дитинстві і у майбутньому є основою для боротьби за перевагу.

1.1.2 Карл Юнг

Юнг започаткував аналітичну психологію, за цією теорією особистості, поведінка людини пояснюється протидією внутрішніх сил особистості і прагненням до набуття самості за допомогою процесу індивідуалізації.

У структурі особистості він виділяє:

Персона (особистість) – найверхній шар особистого свідомого; «Его» – його більш глибокий шар. Найверхній шар несвідомого – двійник «Я», його тінь; наступний шар – душа (Аніма та Анімус); найнижчий шар – об’єктивне «Я» (самість).
Архетипи - форми колективного несвідомого, що відіграють у культурі конструктивну роль. Завдяки їм можливий зв’язок епох і поколінь, збереження духовної цілісності культури. Найважливіші:

Самість – архетип цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності.

Анімус - внутрішній образ чоловіка у жінці, її несвідома чоловіча сторона.

Аніма - являє внутрішній образ жінки у чоловікові, його несвідому жіночу сторону.

Тінь – центр особистого несвідомого, куди входять бажання, переживання, тенденції, що заперечуються індивідуумом як несумісні з існуючими соціальними стандартами, поняттями про ідеали і т.д.

Персона - це наше справжнє лице, тобто те, як ми називаємо себе у стосунках з іншими людьми.

Юнг виділяє дві життєві установки: екстраверсія та інтроверсія.

Екстраверт - рухливий, балакучий, швидко встановлює відносини та уподобання, зовнішні фактори є для нього рушійною силою.

Інтроверт — заглиблений у внутрішній світ своїх думок, почуттів, досвіду. Він спостережливий, стриманий, прагне усамітнення, схильний віддалятися від об'єктів, його інтерес зосереджений в ньому самому.

Юнг виділяє чотири основні психічні функції: мислення, відчування, відчуття й інтуїцію, на підставі чого утворюються типи людей, в яких розвинуті ті або інші функції.

Раціональні:

•Мислячий тип /логік/ судить про цінність тих чи інших явищ використовуючи логіку та аргументи.

•Емоційний тип /етик/ фокусує свою увагу на емоційній стороні життєвого досвіду, інформує нас про реальність мовою позитивних або негативних емоцій.

Ірраціональні:
•Відчуваючий тип / сенсорик/ зосереджується на безпосередньому, безоцінковому реалістичному сприйнятті зовнішнього світу, сприйнятті подій як факт, як реальність, як чуттєвий досвід, особливо проникливий у відношенні смаку, запаху, тощо.
•Інтуїтивний тип характеризується сублімінальним і неусвідомленим сприйняттям буденного досвіду, покладається на передчуття і здогадки, схоплюючи суть життєвих подій.

Дві его-орієнтації та чотири психологічні функції взаємодіючи утворюють вісім різних типів особистості.

1.1.3 Еріх Фромм

Фромм, представник гуманістичного напрямку, стверджував, що поведінка людини може бути зрозумілою тільки у світлі впливу культури, що існує у даний конкретний момент часу.

Фромм визначив п'ять основних екзистенційних потреб людини:

◊ у встановленні стосунків. Кожній людні властиве прагнення турбуватися про когось, співчувати комусь.

◊ в подоланні. Людині властиве прагненні виявити власну творчу діяльну сутність і подолати пасивність. Оптимальний спосіб задоволення потреби - це діяльність і творчість.

◊ у вкоріненні. Важливою потребою людини є прагнення бути в єдності із навколишнім світом.

◊ в ідентичності. Суттєвою для людей є внутрішня потреба власної ідентичності, завдяки якій вони відчувають свою унікальність та усвідомлюють, хто вони є насправді.

◊ в системі поглядів та відданості. Об'єктивний і раціональний погляд на природу та суспільство має величезне значення для особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.

Подолання почуття самотності, власної незначущості і відчуженості вимагають відмови від свободи і пригнічення своєї індивідуальності. Фромм описав декілька стратегій “утечі від свободи”:
- авторитаризм, що визначається як “тенденція поєднати самого себе з кимось або чимось зовнішнім, щоб набути сили, втраченої індивідуальним “Я”: мазохічна форма авторитаризму виявляється в надмірній залежності, підпорядкованості і безпомічності, садистська форма - в експлуатації інших, домінуванні і контролі над ними;
- деструктивність - подолання почуття неповноцінності шляхом знищення, підкорення або приниження інших;
- конформність - абсолютне підпорядкування соціальним нормам, що регулюють поведінку, через що людина стає такою, як всі інші, поводиться загальноприйнято.
Проте Фромм вважав, що люди можуть бути автономними й унікальними, не втрачаючи при цьому відчуття єдності з іншими людьми та суспільством, називаючи це позитивною свободою. Досягнення позитивної свободи вимагає від людей спонтанної активності в житті, дій відповідно до внутрішньої природи.

Фромм виділяє п’ять основних соціальних типів характеру:

• Рецептивний тип

• Експлуатуючий тип

• Накопичувальний тип

• Ринковий тип

• Продуктивний тип

1.1.4 Карен Хорні

Соціокультурна теорія особистості Хорні, направлена на те, що вирішальним фактором розвитку особистості є соціальні відношення між дитиною та батьками, які передусім стосуються тенденцій прагнення до задоволення бажань та до безпеки.

Вона виділяє три стратегії спілкування:

• орієнтація на людей – поступливий тип

• орієнтація від людей – відособлений тип

• орієнтація проти людей – ворожий тип

Невротичні тенденції особистості за К. Хорні

Надлишкова потреба	Прояви у поведінці
1. У любові і схваленні	Невгамовне прагнення бути улюбленим і бути об’єктом захоплення з боку інших; підвищена чутливість і сприйнятливість до критики, знехтування або недружелюбності.
2. У керівному партнері	Надмірна залежність від інших і страх одержати відмову або залишитися на самоті; переоцінка любові – переконаність у тому, що любов може вирішити усе.
3. У чітких обмеженнях	Превага такого життєвого стилю, при якому першорядне значення мають обмеження і встановлений порядок; невимогливість, задоволення малим і підпорядкування іншим.
4. У владі	Домінування і контроль над іншими як самоціль; презирливе ставлення до слабкості.
5. В експлуатуванні інших	Побоювання бути використаним іншими або страх виглядати «тупим» у їхніх очах, але небажання почати що-небудь, щоб перехитрити їх.
6. У суспільному визнанні	Бажання бути об’єктом захоплення з боку інших; уявлення про себе формується залежно від суспільного статусу.
7. У захопленні собою	Прагнення створити свій прикрашений образ, позбавлений вад і обмежень; потреба в компліментах і лестощах з боку оточуючих.
8. У честолюбстві	Сильне прагнення бути найкращим, незважаючи на наслідки; страх невдачі.
9. У самодостатності і незалежності	Уникнення будь-яких відносин, що припускають взяття на себе будь-яких зобов’язань; дистанцюнування від усіх і всього.
10. У бездоганності і незаперечності	Спроби бути морально непогрішним і бездоганним у всіх відношеннях; підтримка враження досконалості і чесноти.

Жіноча психологія:

Заздрість чоловіків жінкам:

· Вагітності

· Дітонародженню та материнству → творчість - гіперкомпенсація

· Жіночим груддям і процесу ссання

Страхи чоловіків перед жінками:

· Приниження чоловічої гідності

· З приводу розмірів чоловічого пеніса

· З приводу чоловічої потенції

1.2Гуманістичні теорії особистості:

1.2.1. Карл Роджерс

Гуманістична психологія Роджерса передбачала підкреслення унікальності людської особистості, свободу, пошук цінностей і смислу існування.

Умови розвитку Я-концепції:
Потреба в позитивній уваги - Вперше вона проявляється у немовляти, як потреба в любові і турботі, а згодом вона виражає себе в задоволенні людини, коли його схвалюють інші, коли нею не задоволені

Обумовлена позитивна увагу з боку інших людей призводить до того, що людина в одних відносинах відчуває свою цінність, а в інших - ні.
Безумовна позитивна увагу - це означає, що людину приймають таким який він є, а людина чинить так як він хоче.

За Роджерсом типи повноцінно функціонуючої особистості:

· відкритість до переживання (емоційна глибина і рефлективність),

· екзистенціальний образ життя (гнучкість, адаптованість, спонтанність, індуктивний мислення),

· організмічна довіра (інтуїтивний спосіб життя, впевненість у собі, довіра),

· емпірична свобода (суб'єктивне відчуття свободи волі)

Дата добавления: 2015-10-16