Ііі. Висновки

Вивчивши дані по сучасній ситуації в різних регіонах світу, можна зробити висновок, що найбільш успішно проблеми, пов'язані з бездоглядними тваринами, вирішуються в економічно розвинутих країнах. У них робота з бездомними тваринами здійснюється по декільком напрямках:

· Створення системи обліку, реєстрації свійських тварин та обов'язкова покупка ліцензії на право заводити тварину.

· Стерилізація тварин.

· Організація притулків, у яких містять тварин, що загубилися, а також здійснюються операції по стерилізації й проводяться активні дії по пошуку нових власників з метою зменшення кількості приспаних тварин.

· Установлення правил по утриманню тварин у житловому приміщенні й на прогулянці.

· Робота з освіти й навчанню населення й персоналу притулків.

У США й Німеччині принцип боротьби з бездомними тваринами однаковий. Слід зазначити, що зменшення числа бездомних тварин відбувається поступово, протягом декількох років. Успіх реалізації програми багато в чому залежить від рівня свідомості громадян, їх поваги до прав тварин.

У цілому пануюча сьогодні парадигма мислення у відношенні до домашніх і бездомних тварин – гуманістична.

Стратегія розв'язку проблеми бездомних тварин повинна бути довгостроковою, комплексною й включати два напрямки:

1) створення й функціонування спеціалізованих професійних структур;

2) активне залучення власників тварин, підвищення відповідальності й поінформованості населення.

Необхідне створення професійних муніципальних служб контролю чисельності й утримання міських тварин, які ухвалювали б відповідні заходи, виходячи зі складних умов і координували в масштабах міста всю діяльність, пов'язану зі свійськими тваринами.

Враховуючи сучасний західний досвід, необхідно всіляко стимулювати й розповсюджувати недопущення безконтрольного розведення тварин власниками, тобто здійснювати боротьбу з надвиробництвом свійських тварин – це повинно бути основою міських програм по зниженню чисельності бездомних тварин і зменшення необхідності в приспаннях. Стерилізація власницьких тварин повинна всіляко заохочуватись. За прикладом розвинених країн рекомендується вводити реєстрацію власницьких собак і економічно стимулювати стерилізацію. Необхідно створювати систему ідентифікації всіх власницьких собак і, бажано, кішок (жетони, татуювання, мікрочіпи) для полегшення пошуку власника загублених і викинутих тварин. Вкрай потрібно відповідна законодавча база для всієї діяльності.

Потрібно правильно формувати суспільну думку про причини й згубності для людей і тваринних станів безпритульності, запобігаючи викидання тварин або мало усвідомлене розведення й утримання бездомних тварин на вулицях, у дворах, на території підприємств і т.д. Необхідно призивати городян забирати бездомних тварин з вулиць, а не розлучати їх на вулицях; проводити відповідну до цього принципу роботу з людьми, що підгодовують бездомних тварин.

Метод ВСП як основний спосіб зменшення кількості бездомних собак у масштабах усього міста малоефективне, тому що не дозволяє помітно знизити чисельність тварин. Він не враховує різноманіття бездоглядних собак і джерел заповнення їх чисельності, і ніяк не торкається основної маси власницьких тварин, викидання частини яких на вулицю в умовах надвиробництва зведе нанівець усі спроби скоротити розміри популяції бездомних за рахунок «природного збитку». Метод ВСП можна розглядати тільки як варіант дій, як тимчасовий захід для кішок.

Для недопущення появи в районах жилої й промислових забудов і поблизу міст нових зграй собак на місці виловлених, слід проводити постійний моніторинг і застосовувати завчасний профілактичний вилов тварин, що знову прибувають, до того, як вони здичавіли й/або почали розмножуватися. Такий професійний профілактичний вилов (а не звичний для України вилов уже «по факту» існування великої зграї) досить успішно застосовується на Заході. Він дозволяє значно зменшити кількість бездомних собак, виловлюються і запобігає негативним наслідкам знаходження їх у житлових кварталах і лісопарках (у тому числі й нападу на кішок і диких тварин).

Дата добавления: 2015-10-16