Висновки. В даній курсовій роботі ми розкрили суть об’єктивної сторони злочину і

В даній курсовій роботі ми розкрили суть об’єктивної сторони злочину і

розглянули слідуючі питання: поняття, ознаки і значення об’єктивної

сторони злочину; суспільно небеспечне діяння (дія чи бездіяльність);

суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види; причинний з’вязок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями; місце, час, обстановка, спосіб та заоби вчинення злочину.

З усіх цих питань, які ми розкрили в даній курсовій роботі можна

зробити висновок про значення об’єктивної сторони злочину.

По-перше, об’єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні

встановлені усі ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

По-друге, ознаки об’єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпеку злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обставини вчинення злочину, тяжкість наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпеки як соціальної якості злочину. У цьому зв’язку обєктивні ознаки діяння ураховуються передусім питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнані їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, наприклад, тяжкість наслідків,

спосіб вчинення злочину багато в чому визначають тяжкість покарання, яке

встановлено в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини.

По-третє, об’єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об’єктивної сторони дає змогу встановлювати інші елементи та ознаки складу злочину: об’єкт, якому заподіюється шкода даним злочином. відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в дисппозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати скоєне.

По-четверте, об’єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відокремлення злочинних діянь від незлочинних. Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлено в ст. 206 КК. тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, відрізняється від адміністративно караного дрібного хуліганства за об’єктивною стороною.

По-п’яте, урахування ознак об’єктивної сторони дозволяє суду в кожному

конкретному випадку правильно визначити характер та ступінь суспільної

небезпеки злочину і згідно з цим призначити покарання, відповідне

скоєному.

Дата добавления: 2015-10-21