Місце, час, обстановка, спосіб та заоби вчинення злочину

Для характеристики об’єктивної сторони злочину важливе значення мають такі його ознаки як місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину, вони є факультативними ознаками об’єктивної сторони злочину, однак у тому випадку якщо ці ознаки прямо вказані у статтях особливої частини ККУ вони набувають значення обов’язкових, тобто таких без яких об’єктивна сторона злочину встановлена бути не може і отже відсутній склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.

Місце вчинення злочину – це певна територія, де було почато і закінчено діяння або настав злочинний результат, наприклад, територія України (ст. 268), надра (ст. 240), водні об’єкти (ст. 242).

Часучинення злочину є обов’язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законі як ту чи іншу частину року, місця, тижня або доби. Наприклад, заборонений час як ознака складу злочину, передбаченого ст. 248 „Незаконне полювання”, один із видів якого пов’язаний з його здійсненням у період, коли полювання на відповідні види тварин чи птахів заборонено. Таким чином, час безпосередньо визначає наявність об’єктивної сторони складу злочину.

Обстановка вчинення злочину – це конкретні об’єктивно предметні умови в яких вчиняється злочин, наприклад, обстановка в якій відбувається злочин (ч.3 ст.402), чи умови в яких перебуває потерпілий (ст.135). Обстановка вчинення злочину іноді істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і виступає як кваліфікуюча ознака (військовий злочин у воєнній обстановці). В інших випадках вона створює привілейований склад злочину. Це вбивство або нанесення тяжких і тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, де обстановка – посягання з боку того, хто посягає, - визначає необхідність захисту від суспільно небезпечного посягання.

Спосіб вчинення злочину – це певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину.

Спосіб вчинення злочину виступає як обов’язкова ознака складу злочину у випадках коли:

- прямо зазначений у законі, наприклад насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погроза застосування такого насильства у складі розбою (ст. 187), обман чи зловживання довірою у складі шахрайства (ст. 190);

- однозначно випливає зі змісту закону, про що свідчить характер дії, описання якої міститься у диспозиції статті. Так, способом погрози вчинити вбивство є психіне насильство (ст. 129), способом завідомо неправдивого показання (ст. 384) – обман тощо.

Засоби вчинення злочину – це предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння, наприклад, зброя є обов’язковою ознакою складу бандитизму (ст.257), а також: підроблені документи, форма працівника правоохоронних органів, зброя, вибухівка та інші предмети які використовуються при вчинені злочину.

Місце, час, обстановка, стан, спосіб, знаряддя вчинення злочину в ряді випадків є важливими характеристиками об’єктивної сторони складу злочину, які визначають наявність чи відсутність самого складу конкретного злочину. Загалом більшість з цих характеристик притаманні будь-якому складу злочину, однак жодним чином це не впливає на кваліфікацію діяння, а може враховуватись при вирішені питання про вид та розмір покарання. Лише у випадках, коли закон безпосередньо пов’язує питання про наявність чи відсутність складу злочину з наявністю відповідних характеристик, вони набувають обов’язкового значення.

Дата добавления: 2015-10-21