Читайте также: |
|
Розтин
Це сталося суботньої ночі; а яка нас чекала свята неділя! Ex officio[256]всі китобої грішать неповагою до святої неділі. «Пеквод», що був кольору слонової кістки, почервонів, обернувшись на криваву бійню; кожний моряк став м'ясником. Сторонньому глядачеві могло видатись, що ми приносимо десять тисяч тучних биків у жертву морським богам.
Спочатку підняли приладдя для розтину, що складалося, окрім інших великих та важких предметів, з низки блоків, пофарбованих у зелений колір і таких важелезних, що одна людина не в змозі їх підняти; це виноградне гроно підтягли під топ грот‑щогли і ретельно закріпили біля грот‑марса – найбільш надійного місця на палубі. Кінець сталевого троса, пропущеного через усю цю плутанину, підтягнули до корби, а величезний нижній блок повис просто над китом; до цього блока прикріпили товстий гак, що важив не менше сотні фунтів. А тоді, стоячи на підвісних платформах за бортом, Старбак і Стабб, озброївшись довгими лопатами, почали вирізати в туші над боковим плавцем отвір – для того, щоб зачепити гак. Потім біля цього отвору вирубують широке півколо, встромлюють гак, і вся команда, що юрмиться біля корби, з хвацькою піснею починає тягнути. Тої ж миті корабель починає хилитися, кожен болт у його корпусі оживає, наче цвях у стіні старого будинку, що морозної ночі ось‑ось вилетить; корабель двигтить, тремтить і киває небу своїми переляканими щоглами. Він хилиться все дужче, а тим часом хвилі шлють на поміч кожному ривку задиханої корби свій могутній поштовх, поки врешті‑решт не пролунає гучний тріск; корабель з плюскотом стає прямо, і блоки тріумфально здіймаються з‑за борту, тягнучи на гаку вирваний напівкруглий кінець першої смуги сала. І оскільки кит огорнутий шаром сала так само, як апельсин – шкіркою, його очищають достоту так само, зриваючи шкірку по спіралі. Корба тягне безнастанно, і ця сила змушує кита крутитися у воді навколо своєї осі; сало весь час змотується з нього рівною смугою по лінії надрізу, який утворюють лопатами Старбак і Стабб; і водночас, розкручуючись, туша рівномірно піднімається все вище, поки не торкнеться топа грот‑щогли; матроси припиняють крутити корбу, оскільки тепер велетенська маса, спливаючи кров'ю, починає розгойдуватись, наче спускається з небес; і кожен із присутніх мусить весь час стерегтися, щоб вчасно ухилитися від неї, а то не встигне і оком змигнути, як вона зацідить йому у вухо і скине його за борт.
Тоді вперед виходить один із гарпунерів, тримаючи в руці довге гостре знаряддя, яке називають фленшерним мечем, і, улучивши мить, спритно вирізає великий отвір у нижній частині туші. У цей отвір вставляють гак другого великого блока і чіпляють ним шар сала. Потім гарпунер‑мечник робить усім знак відійти, робить іще один вправний випад і кількома сильними ударами навскіс розтинає жировий шар надвоє; тепер коротка нижня частина ще не відтята, але довгий верхній клапоть, так звана «ковдра», вільно мотляється на гаку, готова до спуску. Матроси біля носової корби знов затягають пісню, і поки один блок зриває з кита другу жирову смугу, інший блок повільно витягають, і перша смуга йде донизу крізь головний люк, під яким міститься порожня каюта, яку називають «жировою коморою». Кілька спритних рук пропускають у це напівтемне приміщення довгу смугу «ковдри», яка звивається там кільцями, наче живий клубок змій. Так іде робота; один блок тягне вгору, інший іде донизу; кит і корба крутяться, матроси біля корби співають; ковдра, звиваючись, іде до «жирової комори»; помічники капітана відрізають сало лопатами; корабель тріщить, і з вуст кожного раз у раз зривається добірна лайка – так воно якось легше працювати.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розділ 66 | | | Розділ 68 |