Процес словотвору в китайській мові

Процес словотвору в китайській мові йде постійно, нові слова «ростуть, як молодий бамбук після дощу». Не дивно, що китайські вчені характеризують ситуацію з появою нових слів як «постійний вибух», причому він відбувається в різних сферах суспільного життя, природничих та суспільних науках, освіті, побуті. Нові слова і вирази зазвичай називають неологізмами. Маються на увазі слова і стійкі словосполучення – нові за формою і призначенням. Характерна їх ознака – збереження почуття новизни. За різними підрахунками, щорічно з'являється 700-800 нових слів, тобто за останні двадцять п'ять років з'явилося приблизно 20 000 нових слів, проте їх, мабуть, все-таки менше, оскільки частина нових слів – це старі слова, що отримали нове значення. Китайські словники нових слів і виразів включають зазвичай від 4.700 до 10.000 словникових статей.

Нові слова і вирази мають три основних джерела:

– Розвиток суспільства;

– Розвиток людського пізнання;

– Розвиток самої мови.

Крім оновлення об'єктивної реальності і розширення пізнавальних можливостей, ще одним фактором, що обумовлює появу нових слів, є сам процес зміни і розвитку мови. Для позначення одного і того ж явища можуть бути використані різні мовні засоби. Існують відмінності між усною і письмовою мовою (загальнопоширеною лексикою) путунхуа і діалектами,, веньянь і сучасною китайською мовою. В результаті їх взаємодії також можуть виникати нові слова.

Крім оновлення об'єктивної реальності і розширення пізнавальних можливостей, ще одним фактором, що обумовлює появу нових слів, є сам процес зміни і розвитку мови. Для позначення одного і того ж явища можуть бути використані різні мовні засоби. Існують відмінності між усним і письмовим мовою (загальнопоширеною лексикою) путунхуа і діалектами, між діалектами, веньянь і сучасним китайською мовою. В результаті їх взаємодії також можуть виникати нові слова.

Нові слова можуть виникати в наступних ситуаціях:

1) у зв'язку з потребами позначення нових явищ;

2) у зв'язку із заміною старих найменувань новими, що може бути викликано потребами моди на нові слова замість старих, стертих виразів;

3) у зв'язку з явищем взаємодоповнення, коли вони співіснують зі старими назвами, диференціюючись по стилям, ситуацій вживання.

4) різноманіття словотворчих способів дозволяє задовольняти вимогам створення нових найменувань. З розвитком суспільства, економіки, науки і техніки з'являється велика кількість нових предметів, нових явищ, які вимагають свого найменування. Однак для передачі нового значення не обов'язково створювати новий звуковий комплекс. Мова – досить економічний засіб спілкування, він використовує мінімальну кількість матеріалу для передачі максимуму інформації. Зокрема, поширені випадки, коли зберігається форма старого слова, проте у нього з'являється нове значення.

5) воскресіння старих слів - це також один із способів народження нових слів.

Не всі нові слова і вирази стійкі, значна частина з них, пройшовши перевірку часом, залишається жити в сучасному китайському мовою; інші, переживши період розквіту, в'януть, нарешті, третя частина неологізмів подібна бур'янів, які після прополки знищуються. Подібний процес є об'єктивна закономірність розвитку мови, завжди є слова, які не залишаються в ньому, але вони залишаються в газетах, книгах, матеріалах періоду їх існування. Включення цих лексичних одиниць до словника необхідно для вивчення історії сучасного китайського суспільства.

У сучасному китайському мовою можна також побачити наступні тенденції:

По-перше, в ньому з'явилося багато іноземних запозичень, переважно з англійської мови. Запозичення можуть бути чотирьох типів:

– Фонетичні; в даному випадку має місце утворення нових слів за принципом передачі звучання, наприклад卢布 – Рубль 模特 – Модель;

– Семантичні, наприклад生活质量 – Якість життя;

– Півсемантичні, напівфонетичні, наприклад电话卡 –Телефонна картка;

– Гібридного типу, де присутні елементи обох мов. Тут звучання і значення передаються в перекладі, наприклад吉普车 –Джип.

При цьому одним із способів запозичення іноземного слова є його китаїзація. Візьмемо, наприклад,艾滋病 –СНІД. Оскільки в Китаї раніше не було подібної хвороби, було вирішено запозичувати її позначення з англійської мови. Спочатку англійська назва хвороби acquired character immunity defect summing-upreport переводилося як获得性免疫缺陷总结报告. Однак ця назва була занадто довгим, воно не вкладалося в рамки китайської мови. Зрештою, знайшли більш вдалий вихід - взяли скорочена назва хвороби по-англійськи AIDS і, додавши слово «хвороба», зробивши йогокитайским.

По-друге, багато нових слів і виразів прийшло в сучасний китайську мову з Сянгана (Гонконгу), а також Тайваню. За різними підрахунками, їх не менше однієї тисячі. Це можна пояснити, очевидно, тим, що обидва ці регіону значно раніше, ніж материковий Китай, встановили контакти із зовнішнім світом, іншими країнами.

По-третє, з'явилися запозичення з діалектів, місцевих говірок. В мову увійшли також просторіччя, вульгарні вирази, жаргонні слова. Ці слова і вирази спочатку існували в діалектному районі, якомусь колективі і не входили до складу путунхуа. Найбільша кількість діалектизмів прийшло в сучасну китайську лексику з Гуандунського діалекту. Провінція Гуандун є одним з передових регіонів Китаю в проведенні політики реформ і відкритості, в ній бурхливо розвивається економіка, що, в свою чергу, сприяє розвитку культури. Тому великий масив тутешніх діалектизмів входить в путунхуа в якості неологізмів.

По-четверте, одним із загальних законів розвитку будь-якої мови є скорочення. Подібний процес має місце і в китайській мові, де велика кількість нових слів – це складноскорочені слова. Вони з'являються в рекламі, назвах торгових підприємств, вивісках і т. п., вони зустрічаються буквально на кожному кроці. Поява подібних слів найчастіше пов'язане з громадськими рухами, тому їх знання дозволяє усвідомити тенденції розвитку сучасного китайського суспільства. Однак процес скорочення слів і виразів пов'язаний не тільки з розвитком суспільства, він обумовлений також розвитком самої мови.

Складноскорочені слова присутні в будь-якій структурі нових лексичних утворень, найчастіше вони мають вид двоскладового слова.

Можна виявити такі способи скорочення:

а) скорочення первинних лексем;

б) скорочення з числівниками.

З точки зору освіти складноскорочені слова можна розділити на чотири види:

– Перший - скорочені назви. Подібні слова створюються шляхом скорочення довгих іменників, оборотів мови, назв; наприклад 近程火箭 – Ракета невеликої дальності

– Другий - абревіатура. Подібні слова створюються шляхом скорочення дієслівних форм або прикметників оборотів мови.

– Третій - складові назви. Подібні слова утворюються шляхом скорочення двох або більше термінів, назв. Наприклад 共产主义青年团 – 共青团 –Зазвичай позначає профспілка, комсомол, союз жінок.

- Четвертий - узагальнюючі вирази. Подібні вирази – це скорочені мовні звороти, утворені за допомогою чисел, цифр для позначення однакових, схожих частин декількох виразів.

Слід зауважити, що в минулому китайські лінгвісти не звертали великої уваги на складноскорочені слова, їх, як правило, не включали в словники, положення стало мінятися тільки в останній час. Це обумовлено об'єктивними причинами: вживання складноскорочені слова отримали в китайській мові широке поширення, багато з них стали вживатися навіть частіше, ніж їх початкові форми. Деякі складноскорочені слова вже перетворилися на звичайні слова, і їх уже не сприймають як скорочені форми нових найменувань.

При перекладі нових слів, виразів, китайської мови не завжди вдавалося знайти адекватний український еквівалент, відповідний аналог китайським словами і виразами. Це стосується політичних, економічних, ідеологічних термінів, що змушує іноді вдаватися до розлогого пояснення, опису.

Дата добавления: 2015-10-21