Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасні проблеми впровадження літерних слів у китайську мову

Читайте также:
  1. Аналіз проблеми та постановка задачі
  2. Анекдоти давні і сучасні
  3. Види літерних слів в китайській мові
  4. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
  5. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
  6. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
  7. Екологічні проблеми сучасної цивілізації.

На сьогоднішній день, функціонування літерних слів в сучасній китайській мові неминуче викликає ряд вимовних труднощів у його носіїв. Це пов'язано, перш за все, з природними фонетичними відмінностями мов-джерел і запозиченої мови.

Процеси, що відбуваються при освоєнні іншомовних запозичень значною мірою аналогічні явищам, що відбуваються при оволодінні другою мовою.

Про значну міру морфологічної адаптації літерних слів свідчить їх включення в китайську мову за рахунок оформлення китайськими афіксами. Словотворчі процеси за участю літерних компонентів протікають з використанням способів афіксації і пів афіксації, способу конверсії, а також за рахунок утворення складних слів-метисів за існуючими в китайській мові моделям словоскладання.

Дослідження показують, що словотворчі процеси за участю літерних одиниць досить поширені в сучасній китайській мові. У загальній масі літерних утворень понад 40% слів-метисів, 60% складають літерні абревіатури і повні запозичені слова.

При розгляді адаптації літерних слів в китайську мову на синтаксичному рівні не можливо не виявити, що часто літерні слова виступають у ролі головних та другорядних членів речення (підмета, присудка, доповнення, означення), а також обумовленість синтаксичних функцій літерних слів до належності до однієї з частин мови. Це є цікавим моментом у китайській мові, адже китайська писемність є ієрогліфічною, а наявність латинських літер у реченні, не дає повної картини про те до якої саме частини мови належить це скорочення. Зміст літерних слів можна виділити тільки у контексті речення, або тексту в цілому, у залежності від того у якій частині речення вони знаходяться на яку саме роль у реченні мають.

Але, не зважаючи на складнощі із якими пов’язане впровадження літерних слів у китайську мову, вони широко використовуються в китайській мові. Цьому можна надати наступні пояснення:

1. Постійне розширення сфери функціонування літерних слів пов'язано не тільки з освоєнням запозичень літерного типу, в ході якого носії китайської мови набувають уявлення про альтернативної, не ієрогліфічної, форми запису слова, але і з розвитком форм власне китайських буквених утворень на основі фонетичної абетки пхіньїнь.

2. Незважаючи на початкову чужість для китайської мови матеріальної (алфавітній) природи буквених слів, це явище в значній мірі адаптоване за типологічними нормами китайської мови, відповідаючи в цілому вимогам складової, морфологічної значимості розподілу на склади і тонування.

3. Основним наслідком інтеграції буквених слів в китайську мовну систему є розширення формо-словотворчих, фонетичних, графічних можливостей китайської мови в результаті інтерференційних перетворень на відповідних рівнях його системи.

4. Проникнення і активне вживання в китайській мові складів з невластивою йому структурної організацією можна вважати показником нових фонетичних процесів у мові. Погодившись з новим мовним матеріалом, який дають нам літерні слова, необхідно визнати, що разом з новими поняттями, які ці одиниці позначають, в китайській мові з'являються нові звуки та їх можливі комбінації.

5. Абревіатури збільшують частку складних слів в китайській мові, продовжуючи тим самим наростання його полісіллабічного характеру, що, безсумнівно, також свідчить проти раніше поширеної думки про моносіллабічності сучасної китайської мови.

При цьому полісіллабічність літерних абревіатур структурно-семантичного типу зберігає особливість полісіллабічності складних слів китайської мови, які, на відміну від складних слів європейських мов, представляють собою додавання семантично значущих, а не асемантичних складів, що співвідноситься з дією закону про морфологічної значимості розподілу на склади, обумовленого типологічним ладом китайської мови.

6. Активна участь літерних компонентів в формо-і словотворчих процесах (наділення запозичених літерних слів китайськими афіксами і пів афіксами, оформлення споконвічно китайських слів запозиченими суфіксами, участь літерних компонентів у словоскладання) є наочним свідченням здатності літерних елементів елементів поряд з споконвічно китайськими одиницями – брати участь в процесах формо-і словотворення, набуваючи статусу власне китайських слів за рахунок використання формо-і словотворчих засобів самого китайської мови.

7. Основним наслідком закріплення літерних елементів в ієрогліфічному середовищі є синтез двох графічних систем, які об'єднують у своєму складі літерні і ієрогліфічні компоненти.

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, хотілося б відзначити, що, незважаючи на природні відмінності фонетичних, граматичних і графічних систем китайського та англійської мов, які проявляються в процесі інтеграції запозичених і власне китайських літерних утворень в китайську мовну систему, літерні слова активно сприймаються носіями китайської мови, широко вживаються в розмовній мові, публіцистичних текстах; їх графічна і звукова форма широко вживається на сторінках Інтернет-форумів, у мові молоді, в рекламі тощо.

Можна очікувати, що в майбутньому літерні слова в загальному обсязі китайської лексики будуть розширюватися за рахунок включення нових одиниць, продовжиться збагачення різноманіття видів літерних слів і форм їх включення в систему китайської мови.

Очевидно, що проникнення нових запозичених буквених слів в китайську мову буде посилювати інтерференційної вплив англійської мови на китайський в процесі їх взаємодії. Разом з тим оформилися на сьогоднішній день механізми інтеграції буквених утворень в китайський мовний лад свідчать на користь незмінно діючої домінуючої ролі типологічних властивостей китайської мови при певному інтерференційному впливі на нього з боку буквених елементів.


 

 

ВИСНОВКИ

 

 

У цій робот ставилося за мету проаналізувати та дослідити види літерних слів, які існують в китайській мові, а також зробити висновки щодо їх функціонування у синтаксичній системі китайської мови. Визначити які проблеми виникли, або виникають під час впровадження нових літерних слів у китайську мову. Згідно з цією метою було проаналізовано наступні аспекти:

1. Було розглянуто сучасну синтаксичну будову китайської мови, проаналізовано основні види речень, які зустрічаються в китайській мові. Разом з цим було розглянуто якими частинами мови можуть виражатися головні та другорядні члени речення, як це впливає на розвиток мови в цілому, та які викликає труднощі при перекладі;

2. Було проаналізовано лексичний аспект мови, а саме словотворення в китайській мові. Було виявлено, що китайська мова знаходиться у постійному розвитку, бо цього вимагає зовнішня та внутрішня політика Китаю. Було виявлено зв'язок між економічним, політичним, та науковим прогресом та прогресом у нових видах словотвору.

3. Згідно з предметом цього дослідження були проаналізовані деякі види літерних слів, які зустрічаються у сучасній китайській мові. Подано їх класифікацію, та відношення до них носіїв китайської мови. Згідно з цим аналізом абревіатури є популярними у деяких окремих колах суспільства. Так найбільшої популярності у використанні вони мають у людей, які пов’язані із наукою, політикою, або економікою. Але тим не менш звичайні Інтернет користувачі теж мають свій список літерних слів, яким регулярно користуються під час спілкування в Інтернет мережі.

4. Під час роботи над цим дослідженням не можливо було не звернути увагу на те, які труднощі виникають під час перекладу того чи іншого літерного слова. Було зазначено, що при перекладі літерних слів, які функціонують поза межами Китаю, труднощів не виникало, бо є вже європейський аналог, який адаптовано під європейські стандарти. Щодо літерних слів, які були створені в китайській мові, та використовуються виключно китайцями, то перекладач має проблему. В нього є вибір, або перекладати кожну частину літерного слова дослівно, перекладати описово, або знайти якийсь еквівалент у мові на яку робиться переклад.

Отже, виходячи з усього сказаного, ми вважаємо що інтеграція літерних елементів в китайську мовну систему розглянута в двох планах: у плані механізмів освоєння запозичених літерних елементів на тому чи іншому рівні китайської мови (фонетичному, лексико-семантичному, граматичному) і в плані особливостей входження в мову власне китайських пхіньїнь-абревіатур.

У роботі показано, що інтеграція в китайську мову великої кількості раніше відчужених літерних елементів впливає на систему самої китайської мови.

У той же час на матеріалах цього дослідження ми прагнули показати взаємодію механізмів запозичення, створення та вживання буквених слів з проявами фундаментальних типологічних рис китайської мови.

Процеси фонетичного освоєння запозичуваної лексики літерного типу носіями китайської мови демонструють панівне становище вимовних норм китайської мови. Разом з тим, враховуючи появу літерної лексики всередині самої китайської мови, можна зробити висновок про розширення фонетичних можливостей, формування нових за структурою складів, викликаному прочитанням букв пхіньїнь-алфавіту по-англійськи і активним використанням іноземних слів у мові китайських носіїв.


 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.. Амирова Т. А. Функциональная взаимосвязь письменного и звукового языка. — М., 1985 г.

2. Языковые контакты. -М., 1972. С. 25-60.

3.. Вайнрайх У. Языковые контакты. — Киев, 1979.

4.. Виноградов В.А. Лингвистика и обучение языку. — М., 2003 г.

5. Горелов В.И., Грамматика китайского языка. – М., «Просвещение» 1982 г. 280с.

6. Горелов В.И., Лексикология китайского языка. – М., «Просвещение» 1984 г. 216с.

7. Драгуновы A.A. и E.H. Структура слога в китайском национальном языке//Советское востоковедение М., 1955.

8.. Драгунов A.A. Грамматическая система современного китайского разговорного языка. Л., 1962.

9. Завьялова О. И. Китайская иероглифическая письменность на рубеже третьего тысячелетия/ТМатериалы Х-ой Международной конференции «Китайское языкознание: изолирующие языки» -М., 2002. С. 53-57.

10. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. — М., 1973.

11. Иванов А.И., Поливанов Е.Д. Грамматика современного китайского языка. М., 1930.

12. Иванов В.В. Терминология и заимствования в современном китайском языке. М., 1973.

13. Кленин И.Д. Заимствования в современном китайском языке (на материале военной лексики)//Лексические заимствования в языках зарубежного Востока. М., 1991.

14. Кленин И.Д. Иноязычные заимствования в современном китайском языке//Мир китайского языка. — М., 1998. № 2.

15. Ошанин И.М. Основные вопросы грамматики китайского языка. — М., 1949.

16. Панов В.М. Изменение членимости слов//Русский язык и советское общество: словообразование современного русского языка. -М., 1968.

17. Поливанов Е.Д. Краткая фонетическая характеристика китайского языка. М., 1927.

18. Попов П.С. Введение в изучение китайского языка. 1908.

19. Семенас А.Л. О синтагматической семантике копулятивного сложения в китайском языке //Исследования по китайскому языку. — М., 1973. С. 63-78

20. Семенас А.Л. Особенности лексических заимствований в китайском языке//Вопросы языкознания. —М., 1997. №1. С. 48-57

21. Семенас А.Л. Лексика китайского языка. М., 2000.

22. Солнцев В.М. Очерки по современному китайскому языку.-М., 1957.

23. Солнцев В.М. Язык и письмо (предисловие к книге Амировой Т.А. «Функциональная взаимосвязь письменного и звукового языка»), М., 1985.

24. Солнцев В.М. Введение в теорию изолирующих языков. М., 1995.1. Ч. I, П.

25. Солнцева Н.В. Проблемы типологии изолирующих языков. — М., 1985.

26. Солнцева Н.В. Некоторые проблемы неологизмов/ЯСитайское языкознание. Изолирующие языки. — М., 2002. С. 231-234.

27. Солнцевы Н.В. и В.М. Теоретическая грамматика современного китайского языка. М., 1979.

28. Софронов М.В. Китайский язык и китайское общество. М., 1979.

29. Софронов М.В. Введение в китайский язык. М., 1996.

30. Сторожук А.Г. Введение в китайскую иероглифику. СПб., 2005.

31. Хаматова А.А. Словообразование современного китайского языка. -М., 2003.


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Перевірила | Основні етапи розвитку граматичної системи в китайській мові | Загальні відомості про синтаксис китайської мови | Процес словотвору в китайській мові |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Види літерних слів в китайській мові| Информационное письмо

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)