Утворення нових дифтонгів та подовження голосних

Зміни в артикуляції g та його різновидностей [g', g, x, j] в середньоанглійському періоді призвели до утворення нових диф­тонгів зі староанглійських сполучень голосних + g, h:

а) утворення дифтонгів з сполучень голосного переднього ряду + g (палатальне g > і, j):

ст. a. eg > с. а. еу, еі — ст. a. weg > с. a. wey, wei (way), legde >leide (laid)

ст. a. egl > с. а. еil — ст. a. segl > c. a. seil (sail)

ст. a. eg > с. а. еу, ei OE heg > c, a. hei, hey (hay)

ст. a. eg > с. а. і ст. a. eage > с. а. ege > iе (eye)

ст. a, æg> c. a. ay, ai - ст. a. daeg > c. a. day, dai (day), sægde → c. a. saide (said)

ст. a. æg > c. a. ey, ei — c. a. cæg > keie (key)

б) утворення дифтонгів з сполучень голосних заднього ряду + велярне g:

ст. a. ag > с. a. aw - ст. a. dragan > с. a. drawen, drauen (draw)

ст. a. āg > с. a. ōu, ōw - ст. a. agen > c. a. ōwen, ouen (own),

ст. a. āw > с. a. ōu, ōw — ст. a. blawan > с. a. blowen, blouen (blow)

ст. a. og > c. a. ow - ст. a. boga > c. a. bowe (bow)

ст. a. alg > c. a. alw - ст. a. galge > c. a. galwe (gallows)

ст. a. org > c. a. orw - ст. a. morgen > c. a. morwen (morning)

в) подовження голосного за рахунок випадного g:

ст. а. i + g > с. а. ī — ст. a. tigele > c. a. tīle (tile, brick)

ст. а. ī + g > с. а. ī — ст. a. stigan > c. a. stien (to climb)

ст. а. у + g > 1) с. а. півн. ī, і - ст. a. bygan > c. a. bien (bend), 2) с. а. зах.. üi büіеn, 3) півд. ei beien

ст. а. u+g > с. а. ū - ст. a. bugan > c. a. buwen, buuen, bowen (bow)

г) подовження голосного за рахунок випадного h:

ст. а. Іс >с. a. ich > і > І

ст. а е + h > с. a. ih - ст. a. heah, heh > c. a. heigh, high

ст. а а + h > c. a. auh - ст. a. naht>с. a. naught (nothing)

ст. а. ā+ h > c. a. ouh —ст. a. dāh > с. a. dough (dough)

ст. а. о + h > с. a. ouh — ст. a. brohte > с. a. broughte (brought)

ст. а. ō + h > c. a. ōuh, uh — ст. a. bōh > c. a. bough (bough, branch)

ст. а. ū + h > с. a. uh — ст. a. rūh > с. a. rough (rough)

д) злиття голосного + w в дифтонгах:

ст. a. ēōw > c. a. eu (ew) — ст. a. neowe > c. a. nēwe (new), ст. a. ceowan > c. a. chewen (chew)

ст. a. ōēw > с. а. ēu — ст. a. sleowþ > c. a. sleuthe (idleness)

ст. a. āw > c. a. ōw —ст. a. cnāwan > с. a. knōwen (know)

ст. a. ōw > с. а. ōu —ст. a. stōw > c. a. stou (place)

е) утворення дифтонгів під впливом французької мови: фр. voix > voice, au - фр. cause >cause, because.

У середньоанглійський період майже всі ненаголошені голосні в закінченнях перейшли в е або і; помітною була тенденція до відпадіння закінчень. Наприклад, іменник втратив родові закінчення й унаслідок цього втратив значну кількість відмінкових форм: давальний відмінок злився із знахідним, який, у свою чергу, був наближений до називного, а тому іменники сильної відміни (з основою на –а-, та на інші голосні) мали відмінкові форми називного та родового відмінків.

Числівник ān розвинувся у неозначений артикль, ф вказівний займенник sē – в означений. Прикметник втратив майже всі закінчення. У сильній відміні закінчення –е було лише у формі множини. Ступені порівняння утворювались: 1) за допомогою суфіксів; 2) суплетивним шляхом; 3) шляхом чергування кореневого голосного

6 Практичне заняття №7

І. Теоретичні питання

1. Прояви впливу французької мови на середньоанглійську

2. Визначте основні зміни у фонетичній системі у мові середньоанглійського періоду.

3. Визначте основні зміни у морфологічній системі субстантивів у мові середньоанглійського періоду.

4. Розвиток займенників, прикметників та артиклів у середньоанглійський період.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 183-229.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.78-96, 108-111, 128-130-133.

ІІ. Практичні завдання

1. Чому в наступних середньоанглійських словах з’явилась літера v: loven (OE lufian), haven (OE habban), five (OE fIf), seven (OE seofon)?

2. Зіставте давньоанглійськія та середньоанглійські слова. Поясніть явище вокалізації приголосного: fæZer → fair, mæZden → maiden, sæZde → saide, hāliZ → holi, hefiZ → hevy, niZon → nīne, seZlian → seylen

3. Прочитайте, перекладіть текст, проаналізуйте фонетичні особливості:

“Chees now,” quod she, “oon of thise thinges tweye,

To han me foul and old til tha I deye,

And be to yow a trewe humble wyf,

And never yow displese in al my lyf,

Or elles ye wol han me yong and fair,

And take your adventure of the repair (repair = company, many visitors)

That shal be to your hous, by-cause of me...” (The Wife of Bath’s Tale)

4. Прочитайте, перекладіть текст:

Our hoste sey well that the brighte sonne

Th’ark of his artificial day had ronne

The fourthe part, and half anhoure, and more;

And though he were not depe expert in lore,

He wiste it was the eightetethe day

Of April, that is messager to May (The Man of Law’s Tale)

А) знайдіть у тексті сполуки, що заміняють іменники у родовому відмінку; поясніть, як змінилась парадигма відмінювання цих іменників. Б) Знайдіть прикметники та визначте їх форми. В) Поясніть: розвиток іменників lār → lore, sunne → sonne, healf →half; прикметників beorht / breoht → bright, dēōp → dēp. Д) Знайдіть у тексті слова, запозичені з французької мови.

5) Які типи відмінювання іменників залишились у середньоанглійській мові? Визначте тип відмінювання іменників dogges, cowen, shoon, eyen, stones, yeeres.

Наведіть форму множини іменників man, mous, goos, foot, tooth, які в с.а. мові відносились до кореневої відміни.

6) Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти I, II (1-10), III (Розд.10), зробіть повний аналіз речення (III).

& 7. Розвиток морфології та синтаксису в середньоанглійській мові

У середньоанглійській мові сильні дієслова зникають або переходять у слабкі (саме до слабких відносяться всі новоутворені або запозичені французькі дієслова). Слабкі дієслова, унаслідок редукції голосного в ненаголошеному складі отримали уніфіковане оформлення – знакінчення –en в інфінітиві та –ed у формі минулого часу. Від давньоанглійської мови збереглись форми минулого часу з суфіксом –t / -d і чергуванням голосних, що почали виділятись як окремий тип формотворення: tellen-tōlde-tōld, thenken-thghte-thoght, kēpen-kēpte-kēpt.

Аналітична форма майбутнього часу виникла зі сполучення дієслова shall з інфінітивом, яке вживалось для усіх осіб. Дієслово will у сполученні з інфінітивом ще зберігало модальне значення. Аналітичні форми пасивного стану утворювались за допомогою дієслова bēn (wesen) та дієприкментика ІІ. У пасивному стані вживались тільки перехідні дієслова. Підметом у пасивній конструкції міг бути як прямий, так і непрямий безприйменниковий додаток: he was geven his lyf. Для утворення граматикалізованих перфектних форм використовувались дієслова haven та bēn. Перший вживався більш широко, а другий – з семантичною групою дієслів руху. Такі форми ще не набули значення довершеності дії та вживались паралельно з формами минулого часу.

Претеритопрезентні дієслова почали втрачати немодальне значення та починають виокремлюватись у групу модальних (за своїм значенням а не способом формотворення).

Порядок слів у реченні був менш вільним, ніж у давньоанглійській мові. Підмет завжди випереджав присудок, прямий додаток зазвичай розташовувався після особової форми дієслова (якщо прямий додаток виражався займенником, то він міг стояти перед дієсловом). Поядок інших частин речення був довільний.

Прості безособові речення починають будуватись за допомогою підмета it.

Перебудова складних речень виклмкана розвитком засобів сполучникового зв’язку. З’вились нові сполучникові слова: whan that, how that, though that, which that а також where-as, which-as. Складені давньоанглійські сполучники (типу forþæm þe) спростились і перетворились на for, it, after, while. Сполучник oþ (till) був витіснений скандинавським till, а þēāh – скандинавським though (OSc þōh). Як і в сучасній мові, атрибутивні підрядні могли вводитись асиндетично.

6 Практичне заняття №8

І. Теоретичні питання

1. Розвиток синтаксичних конструкцій у мові середньоанглійського періоду.

2. Особливості розвитку парадигми дієслова у середньоанглійській мові.

3. Утворення аналітичних форм дієслова.

4. Претерито-презентні дієслова у мові середньоанглійського періоду.

5. Генеза підрядних речень різного типу в середньоанглійській мові..

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 230-263.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.231-235-96, 252-270, 277-281.

ІІ. Практичні завдання

1. Прочитайте, перекладіть текст:

Me mette, how that I romed upo and down

Withinne oure yerde, wher-as I saugh a beste,

Was lyk an hound, and wolde han maad areste

Upon my body, and wolde han had me deed (The Nun’s Priest’s Tale)

a) Знайдіть головні та підрядні речення, визначте їх тип та структуру; б) Знайдіть атрибутивні підрядні та визначте спосіб їх з’єднання з головним реченням; в) Як змінилась давньоанглійська форма wolde в середньоанглійський період?

2. Прочитайте, перекладіть текст:

Now fel it, that the maistres of that sort

Han shapen hem to Rome for to wende

Were it for chapmanhod or for disport,

Mom other message wolde they thither sense,

But come hemself to Rome, this is the ende;

And in swich place, as thoughte hem avantage

For hireentente, they take herbergage. (The Man of Law’s Tale)

1) знайдіть у тексті підрядні та сурядні сполучники, наведіть їх відповідні давньоанглійські форми; 2) Поясніть, чому у другому реченні наявний інвертований порядок слів; 3) Знайдіть підрядне речення, збудоване за безприйменниковою конструкцією 4) Поясніть особливості усіх особових і неособових форм дієслів, що зустрічаються в тексті 5) Знайдіть у текстах особові та присвійні займенникі та визначте їх походження 6) Визначте структуру слова chapmanhōd, вкажіть походження суфіксу hōd.

3. Назвіть джерела розвитку сполучників у середньоанглійській мові.

4. Якою була будова атрибутивних підрядних у середньоанглійській мові?

5. Проведіть аналіз фонетичних змін, що відбулись у наступних словах у середньоанглійський період:

ст. а. sellan (sealde)	с. а. sellen (sold)
ст. а. hwylc	с. а. which
ст. а. swylc	с. а. such, swich
ст. а. dēman	с. а. deemen
ст. а. cyninZ	с. а. king
ст. а. rād	с. а. rood
ст. а. lōcian	с. а. looken

6. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (10-20), IV (Розд. 10), зробіть повний аналіз речення (IV - 1).

6 Практичне заняття № 9

І. Теоретичні питання.

1. Окресліть основні зміни у словниковому складі середньоанглійської мови

2. Основні словотворчі засоби мови середньоанглійського періоду.

3. Діалекти у середньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 263-275

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – 22-29.

ІІ. Практичні завдання.

1. Прослідкуйте розвиток обох частин складного слова cт. а. nēāh + Zebur> с.а. neighebour > neighbour

2. Прослідкуйте розвиток дієслова cт. а. hlyhhan / hlæhhan (с.д. 6) > с.а. laghen > XV ст. laugh

3. Прослідкуйте розвиток прислівника cт. а. Zenoh > с.а. enogh > XV ст. enough

4. Поясніть структуру слова even-tide. Зіставте кожну частину з відповідними давньоанглійськими словами æfen / ēfen, tīd. Поясніть структуру слова Sonday.

5. Поясніть етимологічні паралелі прикметника heigh (OE hēāh, Gthhauhs, OHG hoh)

6. Прочитайте та перекладіть текст:

... in the same bool I rede...

Two men that wolde han passed over see,

For certeyn cause, onto a fer contree

If that the wind ne hadde been contrarie

That made hem in a citee for to tarie,

That stood ful mery upon an haven-syde,

But on a day, agayn the even-tyde,

The wind ganchaunge, and blew right as hem leste.

Jolif and glad they wenteunto hir reste

And casten hem ful erly for to saile (The Nun’s Priest’s Tale)

1) Знайдіть слова, в яких відбулись переходи [a]>[æ], [er]>[ar].

2) Знайдіть французькі запозичення та визначте, як вони асимілювались у середньоанглійській мові.

3) Визначте особливості синтаксичної структури першого речення.

7. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (20-30), V, VI (Розд. 10), зробіть повний аналіз речення (VI - 1).

& 8. Особливості будови мови ранньоновоанглійського періоду

У ранньоновоанглійський період відбулась системна зміна довгих голосних – великий пересув голосних (the Great Vowel Shift), унаслідок чого довгі голосні звузились або дифтонгізувались: 1) XIV – XV: ā > ei (nāme > name [neim]), ī>ai (tīde > tide [taid]), ū > au (now > now [nau]); 2) к. XV - XVI: ē > i: (deep > deep [di:p]), o>u (doo(n) > do [du]), ō >ou (hōme > home [houm]), ē > e (see > sea [se:]). Кінець пересуву датується XVII ст., коли [e:] перейшло в [i:] (sea); диграфи ee, ea почали вимовлятись як [i:].

Крім цього, відбулась вокалізація сонанта [r] > [q], що призвело до утворення нових дифтонгів.

Дієслова зберегли лише три основні форми. Поділ дієслів відбувався за типом моделі, за якою ці форми утворювались: Standard Verbs vs Non-Standard Verbs. Група неправильних дієслів включає всі колишні сильні дієслова, а також слабкі дієслова, форми яких утворювались нестандартно.

У ранньоновоанглійський період унаслідок змішання сполук to be + дієприкметник І та be + герундій утворились аналітичні форми тривалого часу. Якщо розряд Perfect-Continuous зустрічався у XVI ст. доволі рідко, у XVIІІ ст. він функціонував вже вільно.

6 Практичне заняття № 10

І. Теоретичні питання.

1. Окресліть основні зміни у фонетичній системі мови ранньоновоанглійського періоду.

2. Зміни у парадигмі дієслова.Розвиток аналітичних форм.

3. Розвиток синтаксичних конструкцій у ранньоновоанглійський період.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 282-318

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. –.207-211, 253-270, 291

ІІ. Практичні завдання.

1. Прочитайте та перекладіть текст:

Hir over-lippe wyped ther she so clene

That in hir coppe ther was no ferthing sene ferthing – farthing, small portion

Of grece, whan she dronken hadde hir drughte

Ful semely after hir mete she raughte raughte – past tense of recchen – to reach

And sikerly she was of greet disport disport – pleasure

And ful of plesaunt, and amiable of port port – demeanour (Prologue)

2. Поясніть, як змінились наступні слова внаслідок пересуву голосних: heeth, eek, swete, maken, slepen, foul, open, ye, so, go.

3. У яких з наведених слів було введено диграфи внаслідок пересуву? Поясніть.

4. Поясніть розвиток слів all та small від давньоанглійської до новоанглійської мови.

5. Прочитайте та перекладіть текст; знайдіть запозичення, визначте джерело їх походження та джерело запозичення:

Whan Zephirus eek with his sweete btreeth

Inspired hath in every holt and heeth holt – grove

The tendre coppes, and the younge sonne

Hath in the Ram his halfe cours yronne Ram – Oven

And smale foweles maken melodye,

That slepen al the nyght with open ye,

(So priketh hem nature in hir corages):

Than longen folk to goon on pilgrimages... (Prologue)

6. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (30-45), VII, VIII (Розд. 10), зробіть повний аналіз речення (VIII - 1).

6 9.Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть германські мови, наведіть їх класифікацію.

2. Визначте основні відмінності давньоанглійської та спільної давньогерманської мов.

3. Окресліть фонетичні процеси в давньоанглійській мові.

4. Опишіть систему фонем давньоанглійської мови.

5. Визначте особливості іменника у давньоанглійській мові. Наведіть класифікацію та граматичні категорії.

6. Визначте особливості прикметника у давньоанглійській мові.. Наведіть класифікацію та граматичні категорії.

7. Визначте особливості займенника у давньоанглійській мові. Вкажіть типи та особливості відмінювання.

8. Визначте особливості дієслова у давньоанглійській мові.. Наведіть класифікацію та граматичні категорії.

9. Опишіть фонетичні зміни у середньоанглійській мові.

10. Визначте зміни у парадигмі іменника у середньоанглійській мові.

11. Визначте зміни у парадигмі дієслова у середньоанглійській мові.

12. Вкажіть шляхи виникнення нових займенників та особливості їх парадигми у середньоанглійській мові..

13. Визначте основні риси синтаксичної організації давньоанглійської мови.

14. Окресліть особливості виникнення нових синтаксичних моделей у середньоанглійській мові.

15. В чому полягали особливості словникового складу давньоанглійської мови?

16. Визначте особливості словотворчих моделй у давньоанглійській мові.

17. Окресліть шляхи розвитку лексикону англійської мови..

18. Визначте особливості стилю давньоанглійських епічних творів.

19. Вкажіть основні риси лексикону давньоанглійської поезії.

20. Опишіть зміни у системі англійської мови у новоанглійський період.

21. Порівняйте відмінності підсистем давньоанглійської та ранньоновоанглійської мов.

Завдання для самостійної роботи

І.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Nis ūs þonne se hlisa to foreswiZinenne, þe bē þam ēādiZan Gregorie þurh yldra manna seZenne tō ūs becōm for hwilcum intinZan he monad æwre, þæt hē swā Zeornfulle dyde ymb þa hælo ūre þēōde. SecZeaþ hi, þæt sume dæZe þider niwan cōmen cypemen of Brytene and moniZ cype þinZ on cēāpstōwe brōhte and ēā moniZe cwōmon tō bicZenne þa þing.

2. Знайдіть у тексті форми інфінітиву з прийменником to.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова bēōn.

4. Наведіть форми дієслів secZan, becuman.

5.Визначте структуру слова cēāpstōwe. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Поясніть відповідність голосних у готських та давньоанглійських словах: Gth hausjan – OE hyran (to hear), Gth laisjan – OE læran (to teach), Gth raisjan – OE ræran (to rear)

ІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Ic ælfric wolde þās lytlan bōc āwenden tō engliscum Zereode of þām stæfcræfte þe is Zehāten Grammatica, syððan ic ðā twā bēc awende on hundeahtiZum spellum forðan ðe stæfcræft is sēō cæZ, ðe ðæra bōca andZit unlicð.

2.Знайдіть числівник та проаналізуйте його структуру.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова gān.

4. Наведіть форми дієслів rīdan, weorpan.

5.Визначте структуру rtysyuf rices weard. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть всі форми особових займенників у давньоанглійській мові

ІІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

þæt Estaland is swyðe mycel, and ðær bið swyðe maniZ burh, and ælcere byrig bið cyning, and þær bið swyðe mycel huhig and fiscaþ; and sē cyning and þa ricostan men drincaþ myran meolc and þa unspēdigan and þa þēōwan drincaþ mede.

2. Знайдіть у тексті іменники та визначте їх граматичні категорії.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова drincan (з урахуванням часів, осіб, способу).

4. Наведіть форми дієслів murnan, befeolan.

5.Визначте структуру слова cyningwuldor. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть ступені порівняння прикметників mycel та lytel.

& 10. Тексти для аналізу

I. The Capture of the Five Boroughs

Her Eadmund cyning, Engla þeoden,
mæcgea mundbora, Myrce geeode,
dyre dædfruma, swa Dor scadeþ,
Hwitanwyllesgeat and Humbra ea,

brada brimstream. Burga fife,
Ligoraceaster and Lincylene
and Snotingaham, swylce Stanford eac
and Deoraby. Dæne wæran æror
under Norðmannum nyde gebegde

on hæþenra hæfteclommum
lange þrage, oþ hie alysde eft
for his weorþscipe wiggendra hleo,
afera Eadweardes, Eadmund cyning.

II. The Battle of Finnsburh

...nas byrnað?"
Hnæf hleoþrode ða, heaþogeong cyning:
"Ne ðis ne dagað eastan, ne her draca ne fleogeð,
ne her ðisse healle hornas ne byrnað.

Ac her forþ berað; fugelas singað,
gylleð græghama, guðwudu hlynneð,
scyld scefte oncwyð. Nu scyneð þes mona
waðol under wolcnum. Nu arisað weadæda
ðe ðisne folces nið fremman willað.

Ac onwacnigeað nu, wigend mine,
habbað eowre linda, hicgeaþ on ellen,
winnað on orde, wesað onmode!"
ða aras mænig goldhladen ðegn, gyrde hine his swurde.
ða to dura eodon drihtlice cempan,

Sigeferð and Eaha, hyra sword getugon,
and æt oþrum durum Ordlaf and Guþlaf,
and Hengest sylf hwearf him on laste.
ða gyt Garulf Guðere styrde
ðæt he swa freolic feorh forman siþe

to ðære healle durum hyrsta ne bære,
nu hyt niþa heard anyman wolde,
ac he frægn ofer eal undearninga,
deormod hæleþ, hwa ða duru heolde.
"Sigeferþ is min nama," cweþ he, "ic eom Secgena leod,

wreccea wide cuð; fæla ic weana gebad,
heardra hilda. ðe is gyt her witod
swæþer ðu sylf to me secean wylle."
ða wæs on healle wælslihta gehlyn;
sceolde cellod bord cenum on handa,

banhelm berstan (buruhðelu dynede),
oð æt ðære guðe Garulf gecrang,
ealra ærest eorðbuendra,
Guðlafes sunu, ymbe hyne godra fæla,
hwearflicra hræw. Hræfen wandrode,

sweart and sealobrun. Swurdleoma stod,
swylce eal Finnsburuh fyrenu wære.
Ne gefrægn ic næfre wurþlicor æt wera hilde
sixtig sigebeorna sel gebæran,
ne nefre swetne medo sel forgyldan

ðonne Hnæfe guldan his hægstealdas.
Hig fuhton fif dagas, swa hyra nan ne feol
drihtgesiða, ac hig ða duru heoldon.
ða gewat him wund hæleð on wæg gangan,
sæde þæt his byrne abrocen wære,

heresceorp unhror, and eac wæs his helm ðyrel.
ða hine sona frægn folces hyrde,
hu ða wigend hyra wunda genæson,
oððe hwæþer ðæra hyssa

III. The Gloria II

Wuldor sy ðe and wurðmynt, wereda drihten,
fæder on foldan, fægere gemæne,
mid sylfan sunu and soðum gaste.
Amen.

IV. Riddle 1

Hwylc is hæleþa þæs horsc ond þæs hygecræftig
þæt þæt mæge asecgan, hwa mec on sið wræce,
þonne ic astige strong, stundum reþe,
þrymful þunie, þragum wræce

fere geond foldan, folcsalo bærne,
ræced reafige? Recas stigað,
haswe ofer hrofum. Hlin bið on eorþan,
wælcwealm wera, þonne ic wudu hrere,
bearwas bledhwate, beamas fylle,

holme gehrefed, heahum meahtum
wrecen on waþe, wide sended;
hæbbe me on hrycge þæt ær hadas wreah
foldbuendra, flæsc ond gæstas,
somod on sunde. Saga hwa mec þecce,

oþþe hu ic hatte, þe þa hlæst bere.

V. Riddle 10

Neb wæs min on nearwe, ond ic neoþan wætre,
flode underflowen, firgenstreamum
swiþe besuncen, ond on sunde awox
ufan yþum þeaht, anum getenge

liþendum wuda lice mine.
Hæfde feorh cwico, þa ic of fæðmum cwom
brimes ond beames on blacum hrægle;
sume wæron hwite hyrste mine,
þa mec lifgende lyft upp ahof,

wind of wæge, siþþan wide bær
ofer seolhbaþo. Saga hwæt ic hatte

VI. Alms-Giving

Wel bið þam eorle þe him on innan hafað,
reþehygdig wer, rume heortan;
þæt him biþ for worulde weorðmynda mæst,
ond for ussum dryhtne doma selast.

Efne swa he mid wætre þone weallendan
leg adwæsce, þæt he leng ne mæg
blac byrnende burgum sceððan,
swa he mid ælmessan ealle toscufeð
synna wunde, sawla lacnað.

VII. Pharaoh

"Saga me hwæt þær weorudes wære ealles
on Farones fyrde, þa hy folc godes
þurh feondscipe fylgan ongunn...."
"Nat ic hit be wihte, butan ic wene þus,

þæt þær screoda wære gescyred rime
siex hun......a searohæbbendra;
þæt eal fornam yþ...
wraþe wyrde in woruldrice."

---

Дата добавления: 2015-10-21