Іменник

Як майже в усіх германських мовах, у давньоанглійській мові відбулось творення аналітичних форм за рахунок втрати значної кількості флексій.

З 8 Індоєвропейських відмінків іменник у давньоанглійській мові мав лише 4 (найдавніші й найстабільніші), успадковані від протогерманської мови:

1. Називний (Nominative), що позначає предмет або живу істоту, виконавця дії, учасника процесу. 2. Родовий (Genitive) – виражає відносини володіння (whose? of what?) та у виразах зі значенням full of, free of, worthy of, guilty of, та ін. 3. Давальний (Dative) – виражає об’єкт, на який спрямована дія, у виразах на зразок "say to smb", "send smb", "give to smb"; "known to smb", "necessary for smth / smb", "close to smb", "peculiar for smth".
та from the enemy, against the wind, on the shore. 3. Знахідний (Accusative) – вказує на об’єкт, що зазнає впливу.

Давньоанглійський іменник мав категорію числа (хоча і втратив двоїну), а також категорію роду, яка впливала на тип відмінювання. Згідно типу відмінювання іменники були сильними та слабкими. Перші мали широку парадигму, в той час як друга група почала втрачати відмінкові закінчення. Відмінювання сильних іменників відбувалось за кількома зразками, залежно від голосного основи.

1) a- основи (І.Є. о-основи), іменники чоловічого та середнього роду.

Однина
Н. stān (stone) scip (ship) bān (bone) reced (house) nīeten (ox)
Р. stānes scipes bānes recedes nīetenes
Д. stāne scipe bāne recede nīetene
З. stān scip bān reced nīeten
Множина
Н. stānas scipu bān reced nīetenu
Р. stāna scipa bāna receda nīetena
Д. stānum scipum bānum recedum nīetenum
З. stānas scipu bān reced nīetenu

У називному й знахідному відмінках множини іменники середнього роду втратили закінчення або мали -u, іменники чоловічого роду мали -as.

До цього ж типу відмінювання належать іменники на ja - та wa:
Однина
Н. hrycg (back) here (army) rīce (realm) bearu (wood) bealu (evil)
Р. hrycges heriges rīíces bearwes bealwes
Д. hrycge herige rīce bearwe bealwe
З. hrycg here rīce bearu (-o) bealu (-o)
Множина
Н. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o)
Р. hrycgea herigea rīcea bearwa bealwa
Д. hrycgium herigum rīcium bearwum bealwum
З. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o)

2) ō (jo - та wo-) -основи (І.Є. ā-основи), іменники лише жіночого роду

Однина
Н. swaþu (trace) fōr (journey) tigol (brick)
Р. swaþe fōre tigole
Д. swaþe fōre tigole
З. swaþe fōre tigole
Множина
Н. swaþa fōra tigola
Р. swaþa fōra tigola
Д. swaþum fōrum tigolum
З. swaþa fōra tigola

3) i- основи, іменники усіх родів, іменники чоловічого та середнього родів відмінюються за парадигмою а-основ, іменники жіночого роду – за парадигмою о-основ

Ч.Р. С.Р. Ж.Р.

Однина
Н. sige (victory) hyll (hill) cwēn (a woman)
Р. siges hylles cwēne
Д. sige hylle cwēne
З. sige hyll sife cwēn(e)
Множина
Н. sigeas hyllas cwēne
Р. sigea hylla cwēna
Д. sigum hyllum cwēnum
З. sigeas hyllas cwēne

За даним зразком відмінюються назви племен і народів: Engle (the Angles), Seaxe (the Saxons), Mierce (the Mercians), Norþymbre (the Northumbrians), Dene (the Danish)

4) u -основи, іменники чоловічого та жіночого роду

Ч.Р. Ж.Р.
Однина
Н. sunu (son) feld (field) duru (door) hand (hand)
Р. suna felda dura handa
Д. suna felda dura handa
З. sunu feld duru hand
Множина
Н. suna felda dura handa
Р. suna felda dura handa
Д. sunum feldum durum handum
З. suna felda dura handa

Слабкі іменники, n- основи:

Однина
Ч. p.	С. p.	Ж. p.
H. guma (man)	eāge (eye)	tunge (tongue)
P. guman	eāgan	tungan
Д. guman	eāgan	tungan
3, guman	eāge	tungan
Множина
H. guman	eāgan	tungan
P. gumena	eagena	tungena
Д. gumum	eāgum	tungum
3. guman	eāgan	tungan

Неправильна відміна (основи з різними приголосними)

У мові староанглійського періоду існувала невелика група іменників, голосний кореня яких у багатьох випадках зазнав і-перегласовки під впливом голосного переднього ряду, що був раніше в складі слова. Серед наведених нижче прикладів іменники fæder, brōþоr, sweostor належать до r-основ.

Іменники man, mus належать до кореневих основ, в яких мало місце чергування голосних (man -menn, mūs — mys). Іменник cild належить до s-основ (приголосний суфікс r по­ходить від старого s (s > z > r).

За неправильною відміною відмінюються:

а) назви членів сім'ї:

Однина

Н. fæder	brōþor	sweostor
P. fæder(es)	brōþor	sweostor
Д. fæder	brēþer	sweostor
3. fæder	brōþor	sweostor
Множина
Н. fæderas	brōþor (— þru)	sweostor
P. fædera	broþra	sweostra
Д. fæderum	broþrum	sweostrum
3. fæderas	brōþor (~þru)	sweostor
(father)	(brother)	(sister)
б) інші слова:
Однина
Ч. p.	Ж. p.	С. p.
H. man(n)	mus	cild
P. mannes	muse, mys	cildes
Д. menn	mys	cilde
3. mann	mus	cild
Множина
Н. menn	mўs	cild(ru)
Р.månna	musa	cildra
Д.månnum	musum	cildrum
З.menn	mўs	Cild ru()

Сильна відміна прикметників

	Однина	Множина
til	Ч.Р.	С.Р.	Ж.Р.	Ч.Р.	С.Р.	Ж.Р.
Н.	til	til	tilu	tile	tilu	tile
Р.	tiles	tiles	tilre	tilra	tilra	tilra
Д.	tilum	tilum	tilre	tilum	tilum	tilum
З.	tilne	til	tile	tile	tilu	tile

Слабка відміна прикметників

	Однина	Множина	Прикметники відміняються як слабкі, якщо відповідний іменник вживається разом зі вказівним або присвійним займенником (як 'the wicked witch' або 'my wicked witch'); відмінювання відбувається за слабким типом, якщо прикметник сполучається безпосередньо з іменником, він є сильним (як 'the witch is wicked' або 'wicked witches').
tila	Ч.Р.	С.Р.	Ж.Р.
Н.	tila	tile	tile	tilan
Р.	tilan	tilan	tilan	tilra
Д.	tilan	tilan	tilan	tilum
З.	tilan	tile	tilan	tilan

Особові займенники
	Однина	двоїна	множина
1 особа
Н. Р. Д. З.	Ic Min Me mec, me	wit uncer unc unc	we ure, user us usic, us
2 особа
Н. Р. Д. З.	þu þin þe þec, þe	Zit Incer Inc incit, inc	Ze eower eow eow, eowic
3 особа
	Ч.Р.	Ж.Р.	С.Р.	Усі роди
Н. Р. Д. З.	he his him hine	heo, hio hire, hiere hire, hiere hie, hi, hy	hit his him hit	hie, hi, hy, heo hira, heora, hiera, hyra him, heom hie, hi, hy, heo

6 Практичне заняття № 3

І. Теоретичні питання

1. Граматичні категорії іменника в давньоанглійській мові.

2. Особливості відмінювання іменника в давньоанглійській мові.

3. Способи творення прислівника.

4. Особливості творення та вживання числівників.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 94-119.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.98-133.

ІІ. Практичні завдання

1. Прочитайте текст та перекладіть його. Знайдіть у ньому всі іменники та визначте їх граматичні категорії.

Ælfred cyninZ hāteð grētan Wæferγ biscep his wordum luflice and frēōndlice ond ðē cўðan hāte ðæt mē cōm swiðe oft on Zemynd, hwelce wiotan īū wæron Ziond Angelcynn æZðer Zē godcundra hāda Zē woruldcundra; ond hū Zesælilica tida ðā wæron Ziond Angelcynn (Cura Pastoralis, preface).

2. Наведіть варіантні форми слів ond, wiotan. Поясніть, чим вони викликані.

3. Провійдміняйте наcтупні іменники в однині та множині:

сēāp, cild, cyning, cræft, cwēn, drēām, eorþe, gemynd, geoguþ, guma, halga, hēāfod, here, læce, meotod, middangeard, mōnaþ, stæfcræft, wulf, wundor.

4.Знайдіть у тексті та визначте форми особистих займенників.

5. Наведіть повну парадигму відмінювання особистих займенників.

6. Знайдіть у тексті прислівники.

7. Прочитайте текст та перекладіть його. 1) Знайдіть у ньому всі числівники та визначте структуру слів. 2) Знайдіть прислівники та виділіть суфікс. 3) Знайдіть прислівник nēāh у найвищому ступені та поясніть спосіб творення даної словоформи.

Þonne þў ylcan daZe þe hi hine tō þæm āde beran wyllað, þonne tōdælað hi his feoh, þæt þæt tō lāfe bið æfter þæm Zedrynce and þæm pleZan, ond fīf oððē syx, hwўlumon mā, swā swā þæs fēōs andefn bið. ĀlecZað hit þonne forhwæZa on ānre mīle þone mæstan ðæl fram tūne, þonne ōðerne, ðonne þæne þriddan, oþ þe hyt eall ālēd bið on þære anre mīle; and sceall bēōn sē læsta dæl nўhst þæm tūne ðe sē dēada man on lið. (Orosius. Wulfstan’s Story)

8. Знайдіть у тексті всі форми вказівних займенників, визначте відмінки.

9. Визначте відмінкову форму займенника hine. Наведіть повну парадигму його відмінювання.

10. Визначте у словосполученнях відміну та відмінкову форму прикметника: māran spēda, þā dēadan man, fram þære halgan lāre, gungum mannum.

11. Утворіть ступені порівняння прикметників: Lang, swiþe, gōd, yfel.

12. Перекладіть давньоанглійською мовою: this evil guest, that wise king, to that brave warrior, this old woman, my hard sword, his golden ring, to this holy land, her trustful guardian, all those ancient monsters, other cruel marauders.

& Дієслово.

Основи та особові закінчення староанглійських дієслів:

	Теперішній час	Минулий час
	Однина (інфініт. основа +)	Множина (інфініт. основа +)	Однина	Множина (основа мин. множ. +)
1ос. (Ic, we)	-e	-aþ	основа мин. одн.	-on
2 ос. (þu, Ze)	-est	-aþ	основа мин. одн. + -e	-on
3 ос. (he, heо, hie)	-eþ	-aþ	основа мин. одн.	-on
Кон’юнктив	-e	-en	основа мин. множ.+ -e	-en
Наказ. спосіб	інфініт. основа	-aþ

Дієприкметники (Participle I та Participle II) утворювались за допомогою додавання суфіксу ende до інфінітивної основи (participle I), або префіксу ge- й закінчення –en до основи минулого часу множини

Форми сильних дієсліва утворюються за допомогою аблауту.

I клас — голосний кореня ī; після нього один приголосний. Чергування: ī - ā - і - і (bitan (to bite) – bāt – boton – biten);

I1 клас — голосний кореня ео; після нього один приголосний. Чергування: ēō - ēā - u - о

(fleogan (to fly) - fleag(-h) - flugon - flogen);

III клас — голосний кореня і, (е, ео); після нього два приго­лосних, перший з яких n, m, I, r або h. Чергування: і, (e, eo)- a, (a, o, ea) -u - u, (o) (bindan (to bind)- band - bundon - bunden);

IV клас — голосний кореня е, і; після нього один приго­лосний, а саме: r, l, n або m. Чергування: e –æ- æ’ – o (beran (to bear)-bær -bæron -boren);

V клас — голосний кореня е; після нього один будь-який приголосний, крім r, l, n, m. Чергування: е - æ - æ’ – е (cweþan (to say) - cwæþ - cwædon – cweden)

VI клас — в 1-й та 4-й формах голосний кореня а, а в 2-й та 3-й формах голосний ō. Чергування: а - ō - ō – а (fаrаn (to go) -fōr - fōron - faren)

VII клас — голосний кореня однаковий в 1-й та 4-й формах та в 2-й і 3-й формах. В інфінітиві, зокрема, може бути a (ha­tan), а в VI класі маємо a (faran). Чергування: ā (ea) - ē (eo, eo) - ē (eo, eo) ā, (ea) (hātan (to name) — he(h)t— he(h)ton — haten)

Форми слабких дієслів утворюються шляхом приєднання дентального суфікса. Правильні дієслова І класу:

а) дієслова з довгим голосним кореня:

dēman - dēmde — dēmed (to judge), grētan—grette— greted, gret (to greet);

б) дієслова з коротким голосним кореня + r:

erian - erede - ered (to plough);

в) дієслова з коротким голосним кореня + приголосний (крім r):

fremman -fremede - fremed (to advance, to perform) При збігові приголосних t, d кореня та суфікса один з цих приголосних випадає: restan — reste, sendan — sende.

Неправильні дієслова І класу характеризуються від­сутністю голосного переднього ряду в суфіксі: sellan - sealde –seald, bringan - brohte - broht.

Дієслова II класу мають в минулому часі закінчення -ode, (-od). - мають суфікс -іаn в інфінітиві: macian (to make), ascian (to ask): macian-macode- macod (to make) lufian -lufode -lufod (to love) locian (-igan) – locode- locod (to look).

Дієслова ІII класумаютьу минулому часі закінчення -de, -d; дентальний су­фікс приєднується до кореня без з'єднувального голосного. Як і в дієсловах перших двох класів, в дієсловах III класу відбу­вається подвоєння приголосного, якщо попередній голосний був короткий: habban - hæfde - hæfd (to have), secgan- sægde (sæde)- sægd sæd; libban - lifde - lifd (to live)

6 Практичне заняття № 4

І. Теоретичні питання

1. Граматичні категорії дієслова в давньоанглійській мові.

2. Сильні дієслова

3. Слабкі дієслова

4. Особливості творення і вживання дієприкметників у давньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 119-135.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.133-156.

ІІ. Практичні завдання.

1. Прочитайте та перекладіть текст. А) Знайдіть у ньому сильні дієслова, визначте їх клас, наведіть основні форми.

æfter þ æ m þe hīē oferwunnen hæfde, hē fōr on Bretanie þæt iZlond and wið þā Brettas Zefeaht, and Zeflīēmed wearþ on þām lōnde þe mon hēt Centlond. raþe þæs hē Zefeaht wið þa Brettas on Centlonde, and hī wurdon Zefliemende.

Б) Знайдіть у тексті присудки та визначте їх тип. В) Знайдіть прямі й непрямі додатки та визначте їх форму. Д) Визначте клас дієслів і наведіть їх форми: wrītan (to write), drīfan (to drive), flēōZan (to flee), findan (to find), helpan (to help), steorfan (to die), beran (to bear), cweþan (to tell), standan (to stand), cnāwan (to know).

2.Наведіть основні форми слабких дієслів І класу. Поясніть правило приєднання дентального суфіксу до слабких дієслів І класу: swirman (to swarm), styrian (to stir), tōd æ lan (to divide), hўdan (to hide)

3. Утворіть форми минулого часу аномальних слабких дієслів dōn та wyrcean.

3. Наведіть форми наступних сильних та слабких дієслів дієслів: ārisan, bærnan, befeallan, begnornian, biddan, beran, cweþan, drincan, faran, feallan, fremman, hātan, liþan, lædan, maþelian, rædan, reccan, scyppan

4. Прочитайте та перекладіть текст

Ōhthere sæde hus hlāforde, Ælfrēde cyninZe, þæt hē ealra Norþmonna norþmest būde. Hē cwæþ þæt hē būde on þæm lande norþweardum wiþ þa Westsæ. Hē sæde þēah þæt þæt land sīe swīþe lang norþþonan: ac hit is eal wēste, būton on fēawum stōwum stycce-mællum wīciaþ Finnas, on huntoþe on wintra and on fiscaþe be þære sæ. Hē sæde þæt hē æt sumum cirre wolde fandian hū longe þæt land norþryhte læge oþþe hwæþer æniZ mon benorþan þæm wēstenne būde. Þa fōr hē norþryhte be þæm lande: lēt him ealne weg þæt wēste land on þæt stēor-bord, and þā wīd-sæ on þæt bæc-bord, þrīe daZas. Þā wæs hē swā feor norþ swā þā hwæl-huntan firrest faraþ. Þa fōr hē gīet norþryhte swā feor swā hē meahte on þæm ōþrum þrīm daZum ZesiZlan. Þā beaZ þæt land þær ēastryhte oþþe sēo sæ in on þæt land, hē nysse hwæþer, būton hē wisse þæt e þær bād westanwindes and hwōn norþan, and sigle þā ēast be lande, swā-swāhē meahte on fēower daZum ZesiZlan. Þā sceolde hē þær nīdan ryht-norþanwindes: for-þām þæt land bēaZ þær sūþryhte oþþe sēo sæ in on þæt land hē nysse hwæþer. Þā singlde hē þonan sūþryhte be lande, swā-swāhē meahte on fīf daZum ZesiZlan. Þā læZ þær ān micel ēa up in on þæt land. Þā cidon hīe up in on þā ēa, for-þæm þæt land wæs eall Zebūn on ōþre healfe þære ēas. Nē mētte hē ær nān Zebūn land, siþþan hē from his āZnum hām fōr... Fela spella him sædon þā Beormas æZþer Ze of hiera āZnum lande Ze of þæm landum þe ymb hīe ūtan wæron, ac hē nyste hwæt þæs sōþes wæs, for-þæm hē hit self ne Zeseah. Þā Finnas, him þūhte, and þā Beormas sprcon nēah ān Zeþēode. Swīþost hē fō þider, þō-ēcan þæs landes scēawunge, for þæm horshwælum, for-þæm ie habbaþ swīþe æþele bān on hiora tōþum, - þā tēþ hīē brōhton sume þæm cyninZe -, and hiora hўd... biþ swīþe Zōd tō scīp-rāpum.

Знайдіть у тексті дієслова, визначте їх тип, клас та форму.

5. Перекладіть староанглійською мовою: They travelled; King æthelstan swears; she betrayed; the ravagers kill; shining armour; this hard sword shone; my old enemy came; you speak well; we jugde his deed wisely; that good man sold his ship; three drunk servants fought; she is a queen; they were pirates.

& 4.2. Особливості синтаксису староанглійської мови

а) Переважним типом речення було просте (поширене) речення; інколи - складносурядне, досить рідко - складнопідрядне. Засоби зв’язку та вираження підрядності були ще слабо розвинені. Типовим складним реченням було таке, що стояло на грані між сурядністю та підрядністю:

he sægde þæt: he wære gearu (he said that he was ready).

б) Порядок членів речення був вільним. Загальною тен­денцією було спочатку вказувати те, що було вже відоме, зрозу­міле (вихідне положення), а потім те, що було новим, невідомим. Часто найважливіша частина змісту речення подається спочатку:

he cristen wif hæfde (he had a Christian wife).

в) Заперечення могло бути многократним на відміну від сучасної мови. Звичайно заперечення знаходилось перед присудком та додатком: hie ne cuþon nan-þing yfeles, naþer ne on spræce ne on weorce (вони не знали нічого негарного ні на словах, ні на ділі). Відбувалось злиття заперечної частки та дієслів: beadoleoma bittan nolde (nolde = ne+wolde) (the light-of-battle refused to bite).

г) В мові староанглійського періоду часто зустрічаєть­ся адвербіальне вживання прийменників-прислівників, яке вла­стиве й іншим аналітичним мовам: hie foþ þа wildan hranas mid (вони ловлять там диких оленів); he stod him bī (він стояв біля нього)

д) Умовний спосіб використовувався в мові староанглійського періоду дуже широко – для вираження відтінків бажання, сумніву, припущення, непевності, наміру тощо, та для передачі непрямої мови, чужих слів в підрядному реченні: he sægde þæt he wære gearu (він сказав, що він (начебто) був готовий); he cwæþ þæt he būde norhweardum (він сказав, що він (начебто) жив на півночі);

Зразок аналізу речення:

---

Дата добавления: 2015-10-21