Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи уроків вивчення граматичного матеріалу

Читайте также:
  1. ВИВЧЕННЯ КУРСУ
  2. Вивчення нового матеріалу
  3. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.
  4. ВИВЧЕННЯ ФІРМИ ІНОЗЕМНОГО ПАРТНЕРА
  5. Виклад основного матеріалу
  6. Використання ІКТ для підтримки вивчення предметів початкової школи» у 2013 – 2014 навчальному році
  7. Завдання вивчення теми

Вимоги до сучасного До уроку граматики, ЯК і ДО ІН- уроку граматики ших урів МОви, висуваються певні вимоги загальнодидактич-ного і конкретно-методичного характеру:

I. Єдність навчальної, розвивальної і виховної мети.
Сучасний урок з граматики — це урок, на якому школя-

. рі не тільки одержують нові знання про будову слова, частини мови, а й навчаються правил правопису. Усві­домлення нового матеріалу обов'язково поєднується з розвитком мовленнєвої практики учнів.

Крім того, на уроках граматики особлива увага при­діляється вихованню любові до рідної мови, дбайливого ставлення до слова, розвиткові естетичних смаків. З цією метою класовод добирає на урок високохудожні автор­ські тексти, які дають змогу формувати у школярів ос­нови матеріалістичного світосприймання.

II. Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка
уроку. Увесь навчальний матеріал, який добирає вчитель
для уроку (вправи для спостереження за мовним яви­
щем, мовленнєві вправи тощо), повинен бути пов'язаний
з тим, що діти вже вивчили, і готувати до вивчення на­
ступних тем. Він має точно відповідати меті уроку. Ло­
гіка уроку повинна відбивати систему вправ, яка будує­
ться з урахуванням зростання ступеня самостійності уч­
нів в осмисленні нових знань. Зв'язок між вправами, які
виконуються на уроці, обумовлений і характером умінь
й навичок, що формуються у школярів.

III. Єдність розвитку мислення і мовлення учнів. Роз­
виваючи мовлення дітей, учитель розвиває і їхнє мис­
лення. У процесі вивчення певної граматичної теми учні
оволодівають і прийомами мислення (порівняння слів,
осмислення граматичного матеріалу, узагальнення).


Знайомлячись із тим чи іншим матеріалом, діти водно­час засвоюють і способи здобування нових знань, тобто нові знання засвоюються активно, при безпосередній участі школярів у їх «відкритті».

Граматичний матеріал, який вивчається на уроці, є не самоціллю, а має практичне застосування для фор­мування точного і правильного мовлення.

Готуючись до уроку, учитель повинен дотримуватись правил його організації:

1. Визначити дидактичну, розвивальну і виховну ме­
ту уроку.

2. Підготувати зміст навчального матеріалу.

3. Визначити послідовність виконання завдань уроку.

4. Вибрати найбільш ефективні методи і прийоми
навчання в залежності від мети уроку, змісту навчаль­
ного матеріалу і дидактичної мети.

5. Передбачити єдину логіку розгортання діяльності
учителя і учнів.

6. Врахувати тип і структуру уроку.

У радянській дидактиці прийня-
,• Тшіи, „ то визначати типи уроків грама-

уроків граматики тики в залежності від дидактич­ної мети.

Залежно від етапу і дидактичної мети роботи над тією чи іншою темою розрізняються:

уроки, на яких вивчається нова тема;

уроки, на яких нової теми немає (тренувальні уроки);

узагальнюючі уроки;

уроки повторення граматико-орфографічного мате­ріалу.

Слід мати на увазі, що «чисті» типи уроків грамати­ки у шкільній практиці зустрічаються рідко. Майже на кожному уроці граматики відбувається повторення ра­ніше вивченого, вивчення нового матеріалу, його уза­гальнення і закріплення. Тому такі уроки прийнято на­зивати комбінованими. Вони є найпоширенішими у по­чаткових класах.

Основні етапи комбінованого уроку1 граматики такі:

1. Актуалізація опорних знань учнів. Новий матері­ал, який вивчається на уроці, обов'язково зв'язаний з тим, що вже раніше вивчали. Знання учнів слід актуа-


лізувати (повторити, поновити). Цій меті і підпорядко­ваний названий етап уроку. Відновлення в пам'яті учнів опорних знань і способів оперування ними може розпо­чинатися під час перевірки домашнього завдання. Так, перед ознайомленням другокласників із визначенням іменника учитель, перевіряючи домашнє завдання, звер­тає увагу школярів на слова, які відповідають на запи­тання хто? що?, і просить назвати їх у тексті домаш­ньої вправи.

2. Мотивування навчальної діяльності школярів. Ме­
тою цього етапу є зацікавлення учнів вивченням нового
матеріалу. Діти повинні пересвідчитися в необхідності
засвоєння тієї чи іншої теми. Щоб здійснити це, учитель
може використати ігрові моменти, вигадані пригоди,
шкільні бувальщини, мовні жарти тощо. Наприклад,
учитель демонструє через кодоскоп лист, нібито напи­
саний хлопчиком Джоном, або зачитує його: «Дорогі
друзі! Я часто згадую Ваше прекрасне місто Київ. Най­
краще пам'ятаю вулиця Хрещатик. Такої вулиця я ніде
не бачив. Згадую, як цією вулиця ми йшли у святкових
колонах. Вітаю всіх. Джон». Знайшовши помилки, до­
пущені в листі Джона, учні переконуються в необхідно­
сті вивчення відмінювання іменників.

3. Повідомлення теми, мети й завдання уроку. Мето­
дика рекомендує формулювати тему так, щоб вона була
зрозуміла дітям. Звичайно, класовод, плануючи урок,
передбачає його навчально-виховну мету залежно від
змісту програмового матеріалу. Навчальна мета уроку
зумовлюється темою уроку. Наприклад, якщо вивчає­
ться тема «Змінювання іменників за відмінками і чис­
лами», то навчальна мета «Засвоєння змінювання імен­
ників за відмінками і числами, формування навичок
часткового морфологічного розбору іменників». Вихов­
ною метою уроку можуть бути не тільки питання ідейно-
політичної спрямованості, а й виховання наполегливості,
культури запису, уміння самостійно працювати з підруч­
ником. У зв'язку з реалізацією принципу розвиваючого
навчання учителі, визначаючи мету уроку, враховують
і завдання розвитку учнів.

Слід розрізняти мету, яку вчитель ставить перед со­бою і яку мають усвідомити діти. Мета, яка повідомляє­ться дітям, може збігатися з назвою теми чи окремого параграфа підручника. Скажімо, учитель визначає для себе таку мету уроку: «Дати учням поняття про прислів*


 




       
   

7*

ник, ознайомити з найголовнішими граматичними озна­ками цієї частини мови. Розвивати навички зв'язного мовлення. Виховувати почуття гордості за радянський народ». Перед учнями ж висувається мета: «Сьогодні ви познайомитесь із новою частиною мови та її основ­ними ознаками».

4. Сприймання й первісне усвідомлення матеріалу.
На цьому етапі вчитель організовує спостереження за
спеціально дібраним мовним матеріалом, який демон­
струється на таблицях. Це може бути вправа, подана в
підручнику або записана на дошці. Внаслідок спеціаль­
но організованого спостереження учні мають встановити
істотні ознаки виучуваного мовного явища і зробити по­
чаткові висновки про нього. Цей етап є головним у про­
цесі усвідомлення нового матеріалу. Проте часом його
важко відділити від етапу мотивування навчальної ді­
яльності- школярів і від етапу осмислення нових знань.
Усі названі етапи взаємообумовлені. Пересвідчитися в
ньому можна на такому фрагменті уроку на тему «Не­
означена форма дієслова». Учитель пропонує для спо­
стереження таблицю зміни дієслів за часами, а потім
розповідає уривок з казки Ф. Кривіна: «Дивиться Не­
означена форма, як змінюються дієслова, і говорить: —
Ех ви, хіба так треба змінюватися! — А як? — питають
Дієслова,— покажи ти.— Я б показала,— зітхає Неозна­
чена форма,— тільки в мене часу немає». Чому Неозна­
чена форма так про себе сказала?—запитує вчитель.
Це питання і є поштовхом до пошукової діяльності уч­
нів, у ході якої діти встановлюють, що дієслова в не­
означеній формі не змінюються за часами.

5. Осмислення нових знань. На цьому етапі голов­
ним є перевірка учнями власних припущень чи виснов­
ків шляхом опрацювання вміщених у підручнику правил
та їх практичного застосування під час виконання різ­
них тренувальних вправ. Наприклад, пошуки відповіді
на питання вчителя, яким закінчувався попередній етап,
приведуть дітей до припущення, що неозначена форма
не змінюється за часами. Щоб учні могли переконатися
в правильності свого висновку, класовод відсилає їх до
правила, вміщеного в підручнику, і просить з'ясувати,
чого ще «не сказала» про себе Неозначена форма.

6. Узагальнення й систематизація знань (закріплен­
ня виучуваного матеріалу). На цьому етапі учні вико­
нують різні тренувальні вправи, вміщені в підручнику


або підготовлені вчителем (граматичний розбір, спису­вання з граматичним завданням, введення в складені ними речення потрібних граматичних форм, заміна од­них форм на інші тощо).

7. Підсумок уроку. Часом учителі зводять цей етап уроку до пригадування того, що «робили на уроці» (пи­сали, складали речення, читали правило тощо). Таке відбувається внаслідок недооцінювання важливості і ме­ти даного етапу уроку. Підсумовуючий етап уроку тісно пов'язаний з етапом систематизації знань і випливає з нього.

На завершення уроку слід коротко з'ясувати, про що нове дізналися діти на уроці і що вони для цього робили.

Урок граматики традиційно закінчується завданням додому, яке оголошується вчителем, записується ним на дошці, а учнями — у щоденники. Учні одержують чіткі інструкції щодо виконання завдання вдома. Етап уроку, на якому задається домашнє завдання, може передува­ти попередньому етапові, інколи може поєднуватися з етапом виконання тренувальних вправ.

Наведена структура типова для уроків, на яких пе­реважає вивчення нового граматичного матеріалу. Для уроку, на якому новий матеріал не вивчається, харак­терна дещо інша структура. Такий урок прийнято почи­нати з перевірки одержаних дітьми на попередніх уро­ках знань. Це може здійснюватися під час фронтального чи індивідуального опитування учнів, перевірки вправ, виконаних удома.

Головним етапом уроку є вироблення умінь і навичок (тренувальні вправи). На перший погляд може здатися, що організація цього етапу не викликає труднощів. На­справді учитель має продумати головну мету вправ, їх послідовність. При цьому слід уникати одноманітних вправ. Перед виконанням кожної вправи треба обов'яз­ково повідомити мету наступної вправи, повторити ті знання, які потрібні будуть дітям при виконанні її (від­повіді учнів на запитання вчителя, добір прикладів, ви­конання усної вправи тощо), часто виникає потреба у демонстрації зразка виконання завдань. Виконана впра­ва обов'язково перевіряється. Наслідки виконання ко­ментуються вчителем.

Домашнє завдання задається до оголошення підсум­ку уроку і є логічним завершенням етапу виконання вправ.


       
   


Розділ V. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ 1 ГРАФІКИ

Особливим типом уроку є узагальнюючий урок гра­матики. На ньому систематизуються знання учнів, одер­жані в процесі вивчення певної теми чи розділу програ­ми. Структура цих уроків відзначається різноманітністю, однак повинна охоплювати як обов'язкові такі компо­ненти уроку: 1. Вправи на застосування знань про іс­тотні ознаки граматичного поняття. 2. Узагальнення і перевірка знань. 3. Самостійна робота учнів (здебіль­шого творчого характеру).

Розглянемо приклад узагальнюючого уроку.

Тема: Узагальнення знань учнів про частини мови.

Мета: Удосконалення знань учнів про особливості іменників, прикметників, дієслів та інших частин мови. Розвиток умінь розпіз­навати їх і правильно вживати.

Хід уроку:

1. Словниково-вибірковий диктант (учні записують кожну ча­
стину мови в окремий стовпчик): план, виконувати, п'ятирічний, бра­
ти, участь, змагання, соціалістичний, еони, люди, радянський.

2. Складання речень із записаних слів, введення в ці речення
інших частин мови. (Радянські люди успішно виконують п'ятирічний
план. Вони беруть участь у соціалістичному змаганні).
Назвати ча­
стини мови, вжиті в реченнях.

3. Спостереження над основними ознаками частин мови.

— Зібралися якось Слова — різні Частини Мови і почали між собою розмовляти.— Я маю рід, а змінююсь лише за числами і від­мінками.— Добре тобі. А я мушу завжди ходити з тобою в парі,— зітхнула інша Частина Мови.— Навіть рід твій приймаю, і число, і відмінок.— Що таке рід і число, я теж знаю, бо змінююсь за ними. А от що таке відмінок, мені невідомо. Я більше дружу з особами.

Які частини мови розмовляли між собою? Доведіть це. Продов­жіть розмову Частин Мови. Що б могли про себе сказати інші відо­мі вам Частини Мови?

4. Творча робота. Твір за матеріалом екскурсії (прогулянки).
Можливий план: Куди ходили на екскурсію? Що там бачили? Що
найбільше запам'яталось?

Які частини мови використані у творі? Визначити рід і число іменників, прикметників і дієслів (де це можливо).

5. Домашнє завдання. Вправа з підручника.

Аналогічні за своєю структурою і уроки повторення граматико-орфографічного матеріалу.

Запитання і завдання

1. Назвіть структурні компоненти уроку граматики, схарактери­
зуйте зміст роботи на кожному з них.

2. Як організувати роботу з підручником на різних етапах ви­
вчення граматичного поняття? Простежте організацію роботи з під­
ручником під час відвідування уроків учителів.

3. Під час відвідування уроків граматики в школі простежте, яка
наочність використовувалася і з якою метою.

4. Які прийоми можна використати для збудження в учнів інте­
ресу до вивчення граматики? Наведіть приклади використання ціка­
вих вправ та ігрових моментів.


 

Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків

Уже в період навчання грамоти (1 клас) діти шляхом частково­го звукового аналізу вчаться ви­діляти окремі звуки із звукового комплексу — слова, проводять спостереження за зміною значення слова в залежності від зміни того чи іншого звука (лисліс, нічпіч), послідовно називають звуки в слові, визначають голосні і приголосні, приголосні тверді і м'які, на основі поскла­дового вимовляння вчаться ділити слово на склади, а також робити звукові моделі слів.

Ці уміння є основою для успішного засвоєння розді­лу «Звуки і букви» у 2—4 класах. В учнів поглиблю­ються знання про звукову систему української мови. Так, у дітей формуються сталі уявлення про те, що звуки мови поділяються на дві великі групи»—голосні і при­голосні. З метою чіткості і свідомості засвоєння знань під час класифікації звуків на голосні і приголосні уч­нів слід орієнтувати на такі ознаки:

спосіб вимови (при вимові голосних повітря вільно виходить через ротову порожнину, при вимові приголос­них— натрапляє на ряд перешкод (язик, зуби, губи);

характер звучання (при вимові голосних чуємо тіль­ки голос, при вимові приголосних — голос і шум або тіль­ки шум);

властивість утворювати склад (голосні утворюють склад самі по собі, приголосні — лише в сполученні з го­лосними).

Всі ці знання учні мають одержувати способом спо­стереження за артикуляційним апаратом (органами мовлення) під час шімоііи окремих звуків, вправлянь у вимовлянні звуків і аналізу особливостей їх вимови.

Під час вивчення цього розділу доцільними будуть вправи фонетичного й артикуляційного характеру, спря-




веного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, є, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:

мованІ на формування умінь класифікувати звуки, на­приклад: 1) назвіть звуки, під час вимови яких повітря вільно проходить через ротову порожнину; 2) назвіть звуки, під час вимови яких створюється перешкода гу­бами ([б], [п\, [в\, [м], [ф]), зубами і кінчиком язика (№, [т\, [з])іт.д.

Само собою зрозуміло, що передувати таким впра­вам мають спостереження за артикуляційним апаратом в процесі вимови голосних і приголосних.

Під час вивчення цієї теми учні

Вивчення теми мають одержати знання про те,

«Голосні звуки щ в уКращСЬКій мові ШІСТЬ ГО-


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 829 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Твір – складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення. | Література | ШКОЛЬІ. | НАВЧАННЯ ГРАМОТИ | ОСНОВНІ ПЕРІОДИ Я ЕТАПИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ | В МАЛОКОМПЛЕКТНІИ ШКОЛІ | МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ І ЛЕКСИКИ | МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ | Зміст уроку | Методика вивчення морфемної будови слова |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Прочитайте пояснювальну записку до програми з граматики і визначте основні настанови і принципи побудови програми з розді­лу «Частини мови».| І позначення ^ * ? гігііігі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)