Читайте также:
|
|
У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання.
У початкових класах вивчається матеріал, який є базовим для свідомого оволодіння мовою в середніх класах. Так, за час навчання в 1—4 класах учні повинні одержати відомості про будову слова і роль морфеми, ознайомитися з частинами мови (іменником, прикметником, дієсловом, займенником, прислівником, прикметником) та їх граматичними категоріями (роду, числа, відмінка, часу, особи та ін.), засвоїти елементи синтаксису (загальне поняття про словосполучення і речення, речення розповідні, питальні, спонукальні, головні та другорядні члени речення (без уживання термінів), звертання у спонукальних реченнях, однорідні члени речення).
Елементи морфології і синтаксису вивчаються у кожному з початкових класів.
Матеріал розташований у порядку наростаючої складності. Наприклад, у період навчання грамоти школярі ознайомляться із словами, що є назвами предметів, ознак і дій (без уживання термінів «іменник», «прикметник», «дієслово»).
У наступних класах діти будуть вивчати такі частини мови, як іменник, прикметник, займенник, дієслово, та граматичні категорії їх.
Перше знайомство з реченням відбувається ще в період навчання грамоти, коли діти виділяють речення з мовного потоку, складають речення з двох-трьох слів за сюжетними та предметними малюнками, продовжують речення за даним початком і вчаться графічно позначати речення. У 2 класі дається визначення поняття речення, виділяються типи речень за метою висловлювання,
вичленовується основа речення, встановлюється за питаннями зв'язок між словами. У 3 класі формується поняття про окличні речення, підкреслюється емоційний характер їх. Діти знайомляться з головними членами речення (підметом і присудком) і другорядними членами речення (без диференціації та вживання термінів). У 4 класі на основі спостережень учні повинні зробити висновок про інтонаційну специфіку окличних речень і зв'язок між інтонацією й пунктуацією (Ми любимо свою Батьківщину — речення розповідне. Ми любимо свою Батьківщину! — речення окличне).
МЕТОДИ НАВЧАННЯ ГРАМАТИКИ
В Основних напрямках реформи загальноосвітньої і професійної школи вказується на необхідність удосконалення методів навчання і виховання.
Радянська школа приділяє велику увагу ідеям розвиваючого навчання, які знайшли своє відображення у прагненні вчителів до активізації пізнавальної діяльності школярів, а отже, до використання таких методів, які дають змогу проникнути в саму суть пізнавального процесу. Такими є евристичний, частково-проблемний та проблемний методи. Вони не виключають можливості використання й інших методів, зокрема пояснювально-ілюстративного й репродуктивного. При вивченні граматики можливе різне співвідношення методів навчання, а також різні прийоми реалізації їх.
Найпоширеніші прийоми, які використовує вчитель на уроках граматики, такі: а) повідомлення (розповідь) учителя, б) бесіда, в) спостереження за мовним матеріалом, г) граматичний розбір, д) робота з підручником.
Нижче розглядаються кожен із методів вивчення граматики і найефективніші прийоми використання їх.
Евристичний метод СУТЬ ЦЬ°Г0 МЄТ0ДУ П0ЛЯгаЄ В °Р" ганізаци на уроках граматики
пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе знання.
Головним прийомом роботи, що лежить в основі евристичного методу, є евристична бесіда. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним ма-
теріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.
Перш ніж користуватися евристичною бесідою, учитель повинен визначити, які знання з граматики школярі засвоїли, які з них будуть опорними під час виведення нового правила чи закономірності, дібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей даного класу для участі в евристичній бесіді, продумати зміст і логіку послідовності запитань.
Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань школярів, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань. Наприклад, вивчаючи іменники-назви опредме-чених дій і ознак, доцільно повторити істотні ознаки іменників (називають предмети, відповідають на питання хто? що?), дієслів (називають дію, відповідають на питання що робить?) та прикметників (називають ознаку, відповідають на питання який?). Крім того, потрібно актуалізувати уміння групувати одноко-рінні слова.
На другому етапі учням пропонується пізнавальна задача, вони усвідомлюють необхідність її вирішення (наприклад, прочитайте слова, знайдіть серед них споріднені і запишіть їх парами: сміх, боротися, сміятися, зелень, боротьба, зелений).
На третьому етапі учитель у ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування власних висновків. Це, наприклад, може відбуватися так:
Учитель. Які групи слів ви виписали?
Учні Сміх — сміятися, зелень — зелений, боротьба — боротися.
Учитель. Що означають слова кожної групи?
Учні. Назву дії чи ознаки.
Учитель. На яке питання відповідає слово сміх? Що означає? А слова зелень, боротьба? До яких частин мови ви віднесете слова кожної групи і чому?
Учні. До іменників, дієслів і прикметників, тому що відповідають на питання щ о? що робить? який?
Учитель. Назвіть виписані вами іменники і поясніть, чому ви їх віднесли до цієї частини мови.
Учні. Слова сміх, зелень, боротьба відповідають на питання що? На питання хто? що? відповідають іменники.
Учитель. Що ж нового про іменники ви дізналися?
Учні. Іменники можуть мати значення дії чи ознаки, але при цьому відповідають на питання щ о?
Отже, користуючись евристичною бесідою, учитель спрямовує пошукову діяльність дітей у потрібне русло, підводячи їх поступово до потрібного висновку, і тим активізує навчальну діяльність їх.
Проблемний метод |
Цей метод також спрямований
на активізацію пошукової діяльності школярів. Як довели радянські психологи, педагоги і методисти, під час організації навчання з використанням проблемного методу учні вчаться мислити логічно, науково, творчо, а навчальний матеріал стає для них змістовнішим і цікавішим. Учні самі «відкривають» І самі знаходять невідомі їм раніше знання і докази.
Головними прийомами, що лежать в основі проблемного методу, є спостереження за мовним матеріалом, яке викликає проблемну ситуацію, та евристична бесіда, яка допомагає вийти з ситуації інтелектуального утруднення.
Створення проблемної ситуації — одне з найважливіших питань у теорії і практиці проблемного навчання. У початкових класах вона створюється (однак не нав'язується) вчителем і усвідомлюється учнями як власна. Вона означає, що в процесі діяльності учні наштовхнулись на щось нове, незрозуміле з першого погляду, що дивує і тривожить їх.
Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим.
Наприклад, учні, вивчаючи корінь слова, засвоїли, що спільна частина споріднених слів називається коренем. Вони дійшли цього висновку, працюючи із словами, які мають однакову частину за значенням і звуковим (буквеним) оформленням (ліс — лісок, дуб — дубок). Однак слова з однаковим звуковим оформленням кореня не завжди є спорідненими (однокореневими). Щоб показати це дітям, учитель пропонує виписати однокоре-неві слова з такого ряду слів: будильник, будувати, будівельник, будити. Отже, учні зустрічаються тут саме із суперечливістю між наявними у них знаннями і необхідністю докласти їх до аналізу нового матеріалу. Діти усвідомлюють, що їхніх знань не вистачає для виконання завдання і потрібно шукати нові. Виникає проблемна ситуація. Пошук шляхів розв'язання проблемної ситуації спонукає учнів до самостійних роздумів, тобто до самостійного осмислення мовного явища.
Шляхи створення проблемної ситуації на уроках граматики в початкових класах різноманітні:
— створення ситуації вибору (виписати однокорінні
слова з такого ряду слів: сільський, село, сіль, посо
лити);
— класифікація слів за певною граматичною озна
кою (Слова читати і читання називають дією. За якими
ознаками слово читання віднесене до іменників?);
— виконання певного практичного завдання (Склас
ти речення з таких слів: стоїть, пам'ятник, парку, бій
цям; Батьківщину, вони, боролися; приходять, школярі,
пам'ятника, часто. Що викликає труднощі? Яких слів
не вистачає? Для чого вони потрібні?);
— спеціально організоване порівняння явищ і фак
тів (Порівняти речення Лісова галявина була вкрита
рожевими, білими, жовтими квітами і Галявина була
вкрита квітами).
Отже, проблемна ситуація виникає внаслідок постановки перед учнями проблемного завдання чи запитання. Проблемними завданнями з граматики вважаються такі, що містять суперечливість, яка властива самому мовному явищу. В одних випадках діти можуть розв'язати її самостійно, в інших — з допомогою вчителя. У проблемному завданні поєднується певна новизна питання із зрозумілістю і доступністю її розкриття.
Знайти вихід із проблемної ситуації школярам допомагає вчитель, використовуючи евристичну бесіду. Наприклад, вивчаючи тему «Корінь слова», учитель підводить дітей до розуміння того, що слова, які відрізняються тільки закінченням, не є однокореневими. З цією метою він використовує проблемне завдання: «Випишіть однокореневі слова: рука, рукою, руки, ручка, рукав».
Виконання цього завдання викликає у дітей труднощі: як погрупувати слова — рука, рукою, руки, рукав і рукавиця чи рука, руки, рукою і рука, рукав, рукавиця? Учитель вдається до бесіди:
— Хто які слова виписав? Поясніть, чому.
— Скільки різних слів записано в ряду рука, рукавиця, рукав?
— Що спільного в цих словах? Чим вони відрізняються?
— Скільки предметів називають? Доведіть це.
— А слова рука, руки, рукою що мають спільне? Чим відрізня
ються?
— Скільки предметів називають? Доведіть це.
— Отже, слова якої групи можна вважати однокорінними,
а якої— ні? Чому?
У початкових класах проблемне навчання вимагає підготовки учнів до нього і може бути виправданим при
молодшим школярам. Інший матеріал вивчається або частково-проблемним, або пояснювально-ілюстративним, або репродуктивним методом. Інший матеріал вивчається або частково-проблемним, або пояснювально-ілюстративним, або репродуктивним методом.
Суть цього методу полягає в то- Частково-проблемний му> що уІЩІ оволодівають лише
окремими елементами пошукової
діяльності. Наприклад, учитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи в ході евристичної бесіди роблять висновки або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у школярів труднощі.
В основі цього методу лежать такі прийоми, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.
Наприклад, учні усвідомили, що підметом у реченні є слово, яке відповідає на питання хто? що? і разом з присудком складає основу речення. Для того щоб закріпити у дітей навички свідомого, а не формального визначення підмета, учитель вдається до частково-проблемного методу. Він пропонує завдання, яке не відбиває суперечливості мовного явища, проте виконати його звичним для учнів шляхом (поставити питання щ о?) не можна. Визначте члени такого речення: Довгі коси миють роси. Визначаючи підмет у цьому реченні, учні побачать, що звичним прийомом («Шукай слово, яке відповідає на питання щ о? і показує, про що повідомляється в реченні») скористатися не можна, бо у реченні є два слова, які відповідають на питання щ о? Виникає утруднення: як бути? Вихід учні знайдуть тільки тоді, коли вдадуться до логічного міркування: коси мити роси не можуть. Миють роси. Значить, слово роси вказує на виконавця дії. Отже, воно є підметом. Слово коси, хоч і відповідає на питання щ о?, але не підмет, бо не вказує на діючу особу.
У зміст передбаченого шкільною Пояснювально- програмою граматичного матері-
і %ЮпСрТоРв7гв:винип алУ ВХ°ДИТЬ і такий, що підля-
методи гає засвоєнню внаслідок запам я-
товування (назви відмінків іменника, поділ іменника на відміни, дієслів на дієвідміни тощо). Під час вивчення такого матеріалу учитель користується пояснювально-ілюстративним методом. Суть
його полягає в тому, що вчитель різними прийомами (повідомлення, демонстрація схем, таблиць, кодокарт) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті. Наприклад, учитель повідомляє, що в українській мові є шість відмінків іменника, які носять назви: називний, родовий, давальний та ін. Діти мають запам'ятати послідовно назви всіх відмінків та запитання до них.
Для того щоб одержані учнями на уроках граматики знання перетворилися на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуковані. Формування умінь і навичок вимагає застосування репродуктивного методу. Суть його полягає в тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань.
У таких завданнях, як правило, точно вказується порядок дій, які повинні здійснити учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком (Змініть іменники за зразком. В іменниках у множині позначте закінчення: числ{о]- числщ, крило —..., озеро —... і под.). Виконання таких завдань передбачає автоматизацію навичок визначення закінчень.
Репродуктивним методом учитель користується тоді, коли досягнути навчальної мети іншими методами неможливо. Тому його використовують під час закріплення знань, засвоєння способів оперування ними.
У початкових класах під час вивчення граматики кожен із розглянутих методів (евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний) використовується не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку. Під час евристичної бесіди учитель може використовувати запитання репродуктивного характеру, спрямовані на актуалізацію опорних знань, або проблемні, які містять у собі пізнавальну трудність.
Одержані учнями під час розв'язування проблемних задач знання учитель закріплює виконанням учнями тренувальних вправ (репродуктивний метод).
Використання різних методів забезпечує не тільки засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування.
Запитання і завдання
1. Назвіть основні методи і прийоми вивчення граматики. Наве
діть свої приклади використання цих методів і прийомів.
2. Чим зумовлюється вибір тих чи інших методів і прийомів для
вивчення граматичного матеріалу?
3. Під час відвідування уроків граматики в початкових класах
простежте, якими методами і прийомами користувався вчитель при
поясненні нового матеріалу. Підготуйте повідомлення про це.
4. У чому різниця між евристичним і репродуктивним методами
вивчення граматики?
5. Розробіть 4—5 проблемно-пошукових завдань для вивчення
частин мови.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 732 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
В МАЛОКОМПЛЕКТНІИ ШКОЛІ | | | МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ |