Ігрові технології в географії

Гра вважається одним з видів діяльності людини в певних ситуаціях, спрямована на відтворення та засвоєння суспільного досвіду; гра- це засіб фізичного, розумового і морального виховання дітей.

Гру завжди пов’язували з певним предметом, і зокрема, з таким, який містить багато новизни. Одним з багатьох предметів в школі є географія. Але в педагогічній літературі з цього питання майже не згадується шкільний предмет географія і жодного слова про географічні ігри. Проте гра - це досить давно відома передача досвіду старших поколінь молодшим. Широке застосування вона знайшла і в роботі вчителів географії, а в сучасній школі, в якій навчальний процес спрямовується на активізацію та інтенсифікацію пізнавальної діяльності учнів, гра в вивчені географії використовується досить широко [5]:

· Засвоєння географічних понять, теми і навіть розділів окремих курсів;

· Організація цікавих уроків географії у цілому та окремих його частин- вивчення нового матеріалу, закріплення, використання окремих вправ;

· Організація та проведення позакласної роботи(географічні вечори, диспути, круглі столи на відповідні теми).

Ігрові географічні технології впроваджуються в навчальний процес на уроці чи в позакласній роботі за допомогою різноманітних методів і прийомів(бесіда, проблемний виклад знань, зацікавленість) і виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності.

За характером педагогічного процесу виділяють такі групи ігрових технологій [5]:

· Навчальні, тренувальні, контролюючі та узагальнюючі;

· Пізнавальні, виховальні та розвиваючі;

· Репродуктивні, продуктивні, творчі;

· Комунікативні, діагностичні та інші.

Цільова орієнтація технологій географічних ігор була і є такою: поширення географічного кругозору, формування і розвиток пізнавальних інтересів до географії, спонукання до навчальної діяльності, прагнення за допомогою ігрових ситуацій досягти успіхів у поглиблення географічних знань.

Одним з дійових засобів розвитку в дітей мислення вважається дидактична гра. Щоб розвивати розум, необхідно оволодіти певними розумовими операціями, логічними прийомами мислення. Цьому сприяють ігри-головоломки, ребуси, кросворди, загадки, про зміст яких йтиметься нижче.

Інтерес до дидактичних ігор, що вимагають напруження мислення, проявляється не в усіх учнів відразу: є діти, які не захоплюються географією і, більше того, навіть не дуже люблять цей предмет. Тому пропонувати географічні ігри навчального характеру слід поступово, не тиснути на дітей. Природа гр. и має такий характер, що за відсутності симпатії до неї, вона перестає бути грою. Гра може захопити, але примусити грати – не можна.

На основі психолого-педагогічної літератури розглянемо істотні ознаки й специфіку дидактичної гри, як засобу розвитку інтересів учнів до навчання. Як вказують досліди, дидактична гра має свою стійку структуру, основними компонентами якої є [2]:

· Ігрова задумка;

· Правила гри;

· Ігрові дії;

· Дидактичні завдання(пізнавальний зміст);

· Обладнання дидактичної гри;

· Результати.

Ігрова задумка – перший структурний компонент гри. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно виконувати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто виступає у вигляді запитання, що проектує хід гри, або як загадка. У будь – якому випадку вона надає грі пізнавального характеру, висуває перед учасниками гри певні вимоги щодо географічних знань.

Правила гри. Вони визначають порядок дій і поведінку учнів в процесі гри, сприяють створенню на уроці ділової атмосфери. Тому правила дидактичних ігор розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.

Ігрові дії є важливим елементом дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель. Він спрямовує її у потрібне русло, за необхідності активізує хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до проведення.

Пізнавальний зміст гри – це дидактичні завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, що застосовуються під час розв’язання навчальної проблеми визначеної грою.

Обладнання дидактичної гри. Включає стінні карти, атласи, підручники, таблиці, картини, роздавальний матеріал.

Результат гри – це закінчення. Він виступає перш за все, у формі виконання поставленого навчального завдання і дає учням моральне та розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або у засвоєнні географічних знань, або в їх застосуванні.

Структурні компоненти дидактичних ігор взаємопов’язані. Без єдності цих компонентів не можливо провести гру на високому рівні, особливо,якщо вчитель ставить за мету не просто засвоїти географічні знання, а розвинути пізнавальний інтерес до предмета. Ось чому, використовуючи дидактичні ігри дуже важливо слідкувати за збереженням інтересу до гри. За його відсутності або загаснення в жодному разі не можна нав’язувати гру дітям, бо в цьому випадку гра втрачає своє дидактичне, розвиваюче значення. Щоб зацікавити дітей дидактичними іграми, потрібно емоційно розповідати їм, привітно ставитись до них, підтримувати відстаючих. За наявності інтересу учнів навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань.

Усе висвітлене вище дає підставу вважати ігри важливим видом діяльності учнів, що сприяє розвитку в них інтелектуальних можливостей.

Досвід роботи вчителів доводить, зо використання ігрових прийомів, з навчальною метою активізує пізнавальну діяльність учнів, допомагає їм долати певні труднощі під час оволодіння програмованим матеріалом, вносить в урок момент розслаблення, знімає розумову напругу, особливо під час виконання одноманітних завдань, поглиблює мислення, зміцнює пам'ять. Зазначимо також відзначену в психолого – педагогічній літературі близькість дидактичних ігор до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв’язати, здогадатися, довести.

У цілому дидактичним іграм присвячено багато досліджень. Але автор не торкаються використання дидактичних ігор у процесі вивчення географії рідного краю, фізичної та економічної географії. Ідеться насамперед про використання з навчально – виховною метою кросвордів, вікторин, головоломок, загадок, ребусів, криптограм, які вважаються свого роду видами інтелектуальних ігор.

Розроблені автором технології дидактичної гри складали пізнавальні завдання. Ігри пропонуються кількох видів. До першого виду були віднесені головоломки і задачі географічного змісту, розв’язування яких вимагало від учнів здогадки, що спиралося на раніше засвоєні знання, до другого – чайнворди, до третього – кросворди та криптограми й до четвертого – вікторини, цікаві запитання, завданням яких є розкриття протиріч між засвоєним і новим матеріалом, а до п’ятого – загадки, ребуси і словесні ігри різноманітного характеру та змісту.

Під час складання дидактичних ігор враховувались їх зміст і характеристика. Організація та проведення дидактичних ігор вимагає не лише розуміння стимулюючої їх роль в навчальному процесі, але й уміння використовувати ігри з метою розвитку інтересу учнів до навчання. Для прикладу: дидактичні ігри першого виду (географічні задачі та головоломки) були внесені до змісту уроків з курсу «Географія материків та океанів (7 клас)» під час вивчення теми «Євразія».

Одна з них полягає в тому, щоб назвати такі географічні терміни, з початкових літер яких можна було б скласти поняття «гора». Такими термінами виявилися: річка в Азії Ганг; країна, що розташована в південно – західній Азії,- Оман; права притока Дніпра – Рось і річка в Росії – Амур.

Далі учні відповідали на запитання вчителя, що вимагали характеристики географічних назв. Треба знайти на карті річку Ганг, показати її та розповісти легенди про неї; відшукати на карті країну Оман, дати її характеристику за картою(географічне положення, столиця, та ін..); показати річку Дніпро та її притоку Рось, розповісти, яке вона має значення в житті країни; охарактеризувати річку Амур: в якому напрямку протікає в якій країні, значення в господарській діяльності людей.

Великий інтерес в учнів викликають географічні задачі в малюнках. Наприклад, вимагається назвати географічні назви, до складу яких входять тропічні фрукти (Ізюм Харківської області), або визначення назв річок, міст та іншого.

Дидактичні ігри другого виду – чайнворди – використовувались з метою закріплення вивченого матеріалу, так, під час вивчення у 6 класі теми «Атмосфера» учні складали своєрідний ланцюг залежних одне від одного понять – «клімат – температура - атмосфера», або вивчаючи внутрішні води Євразії у 7 класі, учні складають своєрідний ланцюг залежних одне від одного понять (назви морів, озер, річок) – «Карське – Егейське – Ейр – Рона - Амур», кожне з яких потім пояснюють(географічне положення, в яких країнах протікають, знаходяться, до яких материків належать, господарське значення) [4].

Більш складним видом дидактичних ігор вважаються кросворди, виконання яких розвивають в учнях допитливість та кмітливість. Нижче буде доведено декілька прикладів.

Особливо підвищений інтерес в учнів викликають дидактичні ігри – завдання: вікторини, загадки, словесні дидактичні ігри, що складались з цікавих запитань, відкривали простір для розуміння, тренування мислення та слугували своєрідним засобом уведення учнів в нову тему.

Вікторина із «Загальної фізичної географії» тема «Гідросфера» у 6 класі може мати такий зміст:

1. Що таке гідросфера? Що означає це слово?

2. Часто говорять: «Безкрайнє море». А чи існує в дійсності море, що немає берегів?

3. Яка протока з’єднує два моря, два океани, поділяє два півострови, два материки й дві країни?

4. Чому найбільший і найбурхливіший океан на землі називається тихим? І хто його так назвав?

5. Чи можна найбільшу в світі гору «потопити» в океані? Якщо так, то в якому океані?

Під час вивчення географії «Материків і океанів» (7 клас) учням можна запропонувати вікторину з теми Африка.

1.Чому на півночі Африки – зима, а в цей же час на півночі цього материка-літо?

2.Який материк за площею менший ніж пустеля Сахара?

3.Яка річка двічі перетинає екватор?

4. В якому морі ловлять рибу жителі трьох частин світу?

5.Який материк розташований у чотирьох півкулях?

6. В Африці протікає річка Конго, чому вона має таку назву?

У наведених прикладах вікторин на перший план виступає новизна. Нове ж дивує учнів, а диво породжує інтерес. Своєю незвичайністю воно змушує учнів цікавитися відповідями на запитання, а несподіваність загострює- емоційно – пізнавальний процес. Врешті – решт, невідповідність попередніх знань новим змішує учнів думати, здогадуватися,0 порівнювати, знаходити вихід із ситуації утруднення.

Кросворди. Сьогодні кросворди увійшли в практику нашого життя досить вагомо їх розв'язують в електричках, на вокзалах чи просто вдома під час відпо чинку. Це свідчить про те, іцо людина хоче дізнатися про щось нове, не відоме й довести, шо вона спроможна подолати труднощі, закодовані в цих кросвордах.

У перекладі з англійської мови «кросворд» — «переплетіння слів». На рисунку в деяких клітинках вписано цифри. З клітинок, де є цифри, розпочинаюся слова — певні географічні назви або поняття. їх слід вписувати по вертикалі або по горизонталі залежно від того, в якій колонці запитані, кросворду міститься цифра — «По вертикалі» чи «По горизонталі». Одна назва перетинає іншу. У місцях перетину двох або кількох назв розмішуються спільні літери. Якщо слова (назви) вписано правильно, в їх перетині не буде ніяких ускладнень.

Технологія географічних ігор більш-менш відома вчителю географії. Але надзвичайно мало є методичних посібників, які містили б географічні ігри Серед дидактичних ігор вагоме місце займають кросворди. Бажано використовувати маленькі кросворди, що швидко розв'язуються учнями, тоді легше робити висновки щодо учнівських операцій і за допомогою них формувати інтерес до географічного матеріалу.

Словесні ігри. Допомагають привернути увагу учнів до вивчення більш складних тем, таким самим сприяють формування і розвитку їх пізнавальних інтересів, а отже, і загальному розвиткові. Так, під час вивчення теми «Гідросфера» учням 6 класу можна запропонувати гру «Поміркуйте», зразок якої наведено нижче:

1. - а- а - права притока Дунаю.

2. - а - а – ліва притока Волги.

3. - а - а – чеська назва річки Ельба.

4. - а - а – ліва притока Північної Двіни.

5. -о - а - річка у Франції.

6. - о - е – частина океану.

7. - е - а – річка в Росії.

8. - е - а – річка в Франції

9. -м - р – річка в Росії

10. - у - а-річка на Кавказі.

Рольові ігри. У процесі їх учасники розігрують певні життєві ситуації та при цьому грають реальні ролі учасників цих ситуацій. Такі ігри зазвичай викликають підвищений інтерес, але водночас трохи звужують індивідуальне поле діяльності, адже, обравши для себе певну роль, учасник зобов'язаний дотримуватися чіткого сценарію, а отже, дуже незначною мірою бути самим собою. У той же час ігри, як правило, прості та І зрозумілі, і в цьому полягає їх безперечна перевага.

Рольові ігри на уроках та в позаурочний час. Під час таких ігор формується дослідницьке, творче ставлення до дійсності навчання.

Сюжетно-рольова гра – це самостійний метод активного навчання.

Дата добавления: 2015-10-13