Щодо написання реферату

Реферат – це короткий письмовий виклад основного змісту роботи студента над темою з дисципліни “Трудове право”, запропонованою викладачем, чи обраною студентом з актуальних питань.

Завдання реферату:

-	розвиток мислення студента (вміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні погляди, конкретний матеріал, формулювати висновки);
-	розширення кругозору та поглиблення знань з навчальної дисципліни;
-	розвиток базисних умінь наукової роботи (дослідницька робота, користування та тлумачення законодавчих та інших нормативних актів, складання переліку використаної літератури);
-	опанування основами аналітичного та логічного мислення;
-	формування пізнавальних умінь, потрібних для оволодіння програмою дисципліни.

Вимоги до написання реферату:

1.	Реферат виконується державно. мовою, бажано за допомогою ПЕОМ.
2.	Обсяг реферату – 10-12 сторінок машинопису (10-20 сторінок рукопису).
3.	Реферат має бути виконаний за відповідною структурою, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносів, цитат, висновків та списком використаної літератури.
4.	Реферат оформляється охайно та грамотно.

Структура реферату:

1.	Титульний лист.
2.	План.

= 9 =

Практичне заняття № 2

План

1.	Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення.
2.	Зміна істотних умов праці.
3.	Порядок переведення на іншу роботу.
4.	Атестація працівників: поняття, значення її проведення, коло працівників, що проходять атестацію, правові наслідки атестації.

Методичні вказівки

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникам заробітну плату й забезпечувати умови праці. При укладенні трудового договору сторони визначають професію, спеціальність, кваліфікацію або посаду, розмір оплати за працю, час початку виконання роботи. Трудові обов’язки службовців конкретизуються в посадових інструкціях. Умови трудового договору: обов’язкові (визначення трудової функції працівника, влаштування працівника на роботу, встановлення моменту початку виконання роботи) і додаткові (строк дії трудового договору, угода надання житла і т.п.). Коло трудових повноважень і обов’язків працівника є його трудова функція. Місце роботи визначається місцем знаходження підприємства та його структурних підрозділів. Окремим видом трудового договору є контракт.

Вимога власника або уповноваженого ним органу виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором, вважається переведенням на іншу роботу. Види переведень: постійні переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, у разі виробничої потребі, у разі простою, за станом здоров’я. Припинення трудового договору може відбуватися за угодою сторін (може припинятись як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і терміновий договір). По закінченні терміну підлягають припиненню трудові договори, укладені на певний строк. За вимогою Міністерства Оборони України трудовий договір може припинятись у зв’язку з призовом або вступанням працівника на військову службу. Якщо працівник за його згодою переводиться на іншу роботу на інше підприємство, таке переведення працівника є підставою для припинення трудового договору. Відмова робітника перевестись в іншу місцевість разом з підприємством є підставою для припинення трудового договору з працівником. При вивченні теми потрібно ознайомитись зі ст. 21, 23, 24, 25, 26-28 КЗпП України, ст. 31, 32, 36, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 114 КЗпП України, п. 24, п. 10, п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 92 р. № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”.

= 10 =

Запитання для самоперевірки

1.	Який існує порядок укладання трудового договору?
2.	Види трудових договорів.
3.	Охарактеризувати обставини зміни трудового договору.
4.	Дати загальну характеристику підстав припинення трудового договору.
5.	Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників.

ТЕМА 6.

Забезпечення зайнятості та працевлаштування.

Теоретичні питання

Поняття та форми зайнятості, державна політика в цій формі. Поняття працевлаштування. Правова організація працевлаштування. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.

Семінарське заняття

План

1.	Законодавство про зайнятість населення. Поняття, форми зайнятості і державні гарантії зайнятості населення в умовах переходу до ринкових відносин.
2.	Право громадян на працевлаштування. Поняття, форми і організація працевлаштування.
3.	Державна служба, її права і обов’язки.
4.	Особливості працевлаштування окремих категорій громадян (молоді, інвалідів, осіб, які звільнені з лав збройних Сил або та ін.).
5.	Право громадян, які зареєстровані у службі зайнятості, на профпідготовку і перекваліфікацію.
6.	Поняття безробітного, його правовий статут.
7.	Загальні компенсації при втраті роботи. Загальні умови виплати допомоги у разі безробіття.
8.	особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Методичні вказівки

У ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” зайнятість визначається як діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб і така, що приносить їм дохід у грошовій або інший формі. Відносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню регулюються Законом України “Про зайнятість населення”, КЗпП України (глава ІІІ-А “Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників”), а також соціально-партнерськими угодами і колективними договорами. При вивченні теми потрібно ознайомитись з відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

= 31 =

72.	Підстави і умови матеріальної відповідальності.
73.	Відсторонення працівника від роботи та його відмінності від розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
74.	Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є стороною трудового договору (з ініціативи третіх осіб).
75.	Порядок випробування при прийнятті на роботу та його правове значення.
76.	Принципи трудового права.
77.	Зміст Закону “Про державну службу”.
78.	Правовий статус безробітного.
79.	Трудовий колектив як суб’єкт трудового права України.
80.	Загальний порядок прийому на роботу.
81.	Судовий порядок розгляду трудових спорів.
82.	Зміст принципів трудового права.
83.	Поняття відпочинку та його види.
84.	Підвищена матеріальна відповідальність.
85.	Порядок укладання трудового договору та його зміст.
86.	Поняття охорони праці в трудовому праві.
87.	Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного проступку.
88.	Значення керівних роз’яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю.
89.	Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
90.	Матеріальна відповідальність власника або уповноваженої особи за шкоду, спричинену працівникові.

загальні методичні вказівки

до виконання самостійної роботи

Відповідно до навчального плану з дисципліни “Трудове право” студенти повинні поряд з аудиторними заняттями самостійно працювати над поглибленням знань по трудовому законодавству.

Для самостійної роботи студентам надаються завдання, виконання яких допомагає їм в закріпленні найбільш важливих норм права, в умінні оцінювати ту або іншу правову ситуацію, використовуючи вивчений матеріал, вирішувати практичні завдання, вчитися давати повні і обґрунтовані, як нормативно, так і логічно, відповіді на поставлені питання, складати ділові папери.

Студенти мають виконувати такі самостійні завдання:

-	конспектування достатнього за смисловим змістом логічно завершеного матеріалу з законів України або окремих статей з наукових журналів;
-	опрацювання нормативних актів з даної теми;
-	рішення комплексних задач, тестів;

= 30 =

48.	Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру.
49.	Поняття та зміст трудового правовідношення.
50.	Строки розрахунку при звільненні. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
51.	Відпустки без збереження заробітної плати, що даються працівникові в обов’язковому порядку.
52.	Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
53.	Особливості порядку розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремою категорією працівників (неповнолітні, депутати та ін.).
54.	Страйк і порядок його проведення. Відповідальність за незаконний страйк.
55.	Співвідношення міжнародних норм про працю і трудового законодавства України.
56.	Розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його відмінності від припинення трудового договору за угодою сторін.
57.	Порядок розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
58.	Поняття та види трудових спорів.
59.	Переміщення і його відмінності від тимчасового і постійного переведення на іншу роботу.
60.	Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням.
61.	Класифікація підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
62.	Визначення розміру шкоди. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
63.	Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
64.	Поняття трудового договору та його відмінності від суміжних договорів, пов’язаних з трудом.
65.	Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності за положеннями та статутами про дисципліну.
66.	Випадки повної матеріальної відповідальності.
67.	Методи регулювання заробітної плати: державне (централізоване) і локальне, нормативне та договірне.
68.	Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, не пов’язаних з винними діями працівника.
69.	Попередня згода профспілкового органу на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, порядок її розгляду і строки її виконання.
70.	Поняття заробітної плати та її відмінності від гарантійних та компенсаційних виплат.
71.	Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певними умовами.

= 11 =

Запитання для самоперевірки

1.	Поняття безробітного. Охарактеризувати його правовий статус.
2.	Дайте характеристику правам та обов'язкам державної служби зайнятості.
3.	Яке існує законодавство про зайнятість населення?
4.	Право громадян, які зареєстровані у службі зайнятості, на профпідготовку і перекваліфікацію.
5.	Який існує порядок працевлаштування окремих категорій громадян (молоді, інвалідів, осіб, які звільнені з лав Збройних Сил або інш.).

ТЕМА 7.

Робочий час і час відпочинку.

Теоретичні питання

Поняття робочого часу за трудовим правом України. Поняття і види робочого тижня, робочого дня і робочої зміни. Види тривалості робочого часу. Режим роботи і облік робочого часу.

Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення. Чергування.

Поняття відпочинку та його види. Святкові і неробочі дні.

Трудові відпустки. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Творча відпустка. Соціальні відпустки. Відпустки без збереження заробітної плати. Порядок надання відпусток.

Семінарське заняття

План

1.	Поняття робочого часу і значення його правового регулювання.
2.	Правові нормативи робочого часу.
3.	Види робочого часу.
4.	Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи.
5.	Надурочні роботи і порядок залучення до них.
6.	Поняття і види часу відпочинку.
7.	Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.
8.	Щорічна основа відпустку і порядок її надання.
9.	Щорічна додаткова відпустка, її види і порядок надання.
10.	Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
11.	Творчі відпустки.
12.	Соціальні відпустки.
13.	Відпустки без збереження заробітної плати і порядок її надання.

= 12 =

Практичне заняття

План

1.	Поняття робочого часу і значення його правового регулювання.
2.	Правові нормативи робочого часу.
3.	Складання наказів адміністрації з питань установлення режиму роботи підприємства, сумарного обліку робочого часу.
4.	Складання заяв робітників про представлення відпусток, відгулів та ін.

Методичні вказівки

Робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи або умов трудового договору повинен знаходитися на своєму робочому місці і виконувати свої трудові обов’язки.

Час відпочинку – це частина календарного періоду, протягом якої працівник згідно із Законом повинен бути звільнений від виконання трудових обов’язків і яку він може використати на свій розсуд для задоволення своїх інтересів і відновлення працездатності. Для вивчення теми необхідно знати ст. 45 Конституції України, ст. 50, 51, 56, 62, 64, 65 КЗпП України, Закон України “Про відпустки”.

Запитання для самоперевірки

1.	Визначте поняття робочого часу. Види робочого часу.
2.	Облік робочого часу і порядок його встановлення.
3.	Визначте поняття надурочних робіт. Ненормованого робочого дня.
4.	Охарактеризуйте поняття і види часу відпочинку.
5.	Види відпусток.

ТЕМА 8.

Оплата праці.

Теоретичні питання

Поняття і зміст заробітної плати в умовах становлення ринкової економіки. Структура заробітної плати: основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Сфери регулювання заробітної плати: державне, договірне регулювання.

Організація оплати праці на підприємстві (тарифна система, нормування праці, преміювання). Елементи тарифної системи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики. Надбавки і доплати.

Системи оплати праці. Нормування праці.

= 29 =

16.	Єдність та диференціація правового регулювання праці.
17.	Зміст Закону України “Про відпустки”.
18.	Особливості правового регулювання праці неповнолітніх.
19.	Поняття і класифікація суб’єктів трудового права та їх правовий статус.
20.	Зміст колективного договору та порядок його укладення.
21.	Види матеріальної відповідальності працівників.
22.	Загальне та спеціальне законодавство про працю.
23.	Зміст Закону України “Про працю”.
24.	Трудова книжка і порядок її оформлення.
25.	Поняття, форми та значення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин.
26.	Зміст Закону України “Про оплату праці”.
27.	Поняття сумісництва та його відмінності від заміщення та суміщення професій.
28.	Поняття права на труд та його гарантії відповідно до Конституції України і Законодавства про працю.
29.	Організація комісій по трудових спорах, їх компетенція. Порядок виконання рішень КТС.
30.	Гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість.
31.	Трудовий колектив підприємства як суб’єкт трудового права та його правовий статус.
32.	Зміст Закону України “Про колективні договори і угоди”.
33.	Правове регулювання службових відряджень.
34.	Оціночні поняття в трудовому праві та їх особливості.
35.	Міжнародна Організація Праці (МОП): її основні функції і задачі.
36.	Порядок розгляду колективних трудових спорів.
37.	Поняття та характеристика трудової функції (професія, спеціальність, кваліфікація, посада) як умови трудового договору.
38.	Особливості правового регулювання праці сезонних та тимчасових працівників.
39.	Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.
40.	Колективні трудові спори: предмет, сторони і види.
41.	Державний нагляд за охороною праці на підприємствах, в установах, організаціях.
42.	Стягнення за порушення трудової дисципліни та порядок їх застосування, оскарження і зняття.
43.	Умови трудового договору: встановлені законодавством, встановлені угодою сторін.
44.	Поняття заробітної плати та її відмінності від гарантійних та компенсаційних виплат.
45.	Контракт як особлива форма трудового договору і сфера його застосування.
46.	Істотні умови праці робітника: поняття, порядок зміни і правові наслідки.
47.	Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, пов’язаних з винними діями працівника.

= 28 =

Порядок організації КТС, строк звернення до неї, порядок і строки розгляду трудових спорів у КТС, оскарження її рішень регламентуються ст.ст. 221-232 КЗпП України. Ст. 230 КЗпП регламентує дії, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує рішення КТС. Звернення сторін по трудових спорах до суду регламентується ст.ст. 233, 234 КЗпП України. Як крайній засіб вирішення колективного трудового спору у зв’язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ним органу, профспілки, об’єднання профспілок чи уповноваженого ним органу застосовується страйк. Умови проведення страйку регламентуються ст. 44 Конституції, ст.ст. 17-22 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.

Запитання для самоперевірки

1.	Сутність поняття трудовий спір. Види трудових спорів, їх причини.
2.	Підвідомчість трудових спорів.
3.	Який існує порядок розгляду індивідуальних трудових спорів?
4.	Який існує порядок розгляду колективних трудових спорів?
5.	У яких випадках виникає право на страйк? Правові наслідки законного і незаконного страйку.

питання до іспиту

1.	Конституція України як правова засада регулювання соціально-трудових відносин.
2.	Зміст Закону України “Про зайнятість населення”.
3.	Право робітника на відпустку: гарантії і порядок її реалізації.
4.	Предмет трудового права: трудові правовідносини працівників і похідні від них інші відносини та їх загальна характеристика.
5.	Зміст Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів”.
6.	Поняття й види робочого часу, їх порівняльна характеристика.
7.	Метод трудового права та його особливості.
8.	Права профспілок у сфері соціально-трудових відносин.
9.	Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.
10.	Поняття та види джерел трудового права.
11.	Значення рішень Конституційного Суду України, керівних Постанов Пленумів Верховного Суду України в правовому регулюванні трудових відносин.
12.	Поняття та види переведення на іншу роботу.
13.	Система трудового права як галузі права і як науки.
14.	Зміст Закону України “Про оплату праці”.
15.	Особливості правового регулювання праці жінок.

= 13 =

Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці. Обчислення середньої заробітної плати. Індексація заробітної плати.

Семінарське заняття

План

1.	Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагород за цивільно-правовими договорами, гарантійних і компенсаційних виплат.
2.	Сфери регулювання заробітної плати.
3.	Організація оплати праці на підприємстві.
4.	Тарифна система та її елементи.
5.	Система заробітної плати та її види.
6.	Нормування праці.
7.	Надбавні і доплати.
8.	Порядок обчислення середнього заробітку.
9.	Індексація заробітної плати.
10.	Порядок виплати заробітної плати.

Практичне заняття

План

1.	Поняття і структура заробітної плати.
2.	Сфери регулювання заробітної плати.
3.	Система заробітної плати та її види.
4.	Премії і винагорода за підсумками роботи за рік.
5.	Надбавки і доплати.
6.	Складання переліку посадових осіб та робіт, по яким дозволяється сумісництво.
7.	Складання трудового договору про роботу за сумісництвом з відзначенням умов праці.

Методичні вказівки

Заробітна плата є винагородою в грошовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізичної особи, для яких виконує обумовлену трудовим договором роботу. Заробітна плата буває основною та додатковою.

Основною є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

= 14 =

Додатковою є винагорода за працю понад встановленої норми, трудові успіхи, винахідливість та особливі умови праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Правове регулювання оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, трудових договорів.

Основою формування та диференціації розмірів заробітної плати є тарифна система. Тарифна система – це комплекс різних нормативних актів. які приймаються у централізованому і локальному порядку та забезпечують диференціацію оплати праці у залежності від кваліфікації праці, її умов, характеру і значення праці.

Важливим елементом організації оплати праці є нормування праці, суть якого полягає в проектуванні раціональних трудових процесів і встановленні прогресивних науково обґрунтованих норм праці. Система норм праці складається з норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, норми чисельності, норми управління.

Під системою заробітної плати розуміється засіб встановлення співвідношення між виконаною працівником працею і розміром його заробітної плати.

Запитання для самоперевірки

1.	Дати загальну характеристику законодавства про оплату праці.
2.	Які права мають підприємства в галузі оплати праці? Мінімальна заробітна плата: поняття, функції, реформування.
3.	Дати визначення тарифної ставки. Охарактеризувати її елементи.
4.	Системи заробітної плати.
5.	Доплати та надбавки до заробітної плати. Які існують заохочення в оплаті праці?

ТЕМА 9.

Гарантії і компенсації.

Теоретичні питання

Поняття та види гарантій, передбачених законодавством про працю. Поняття та види компенсаційних виплат.

Практичне заняття

План

1.	Індексація заробітної плати.
2.	Порядок виплати заробітної плати. Обмеження утримань із заробітної плати.
3.	Компенсація заробітної плати у зв'язку з затримкою її виплати.
4.	Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
5.	Поняття і види компенсаційних виплат.

= 27 =

Семінарське заняття

План

1.	Поняття трудових спорів, їх види і причини виникнення.
2.	Система органів розгляду трудових спорів. Принципи розгляду трудових спорів.
3.	Підвідомчість трудових спорів та її види.
4.	Організація і компетенція КТС. Порядок і строки розгляду трудових спорів у КТС.
5.	Розгляд індивідуальних трудових спорів судом.
6.	Поняття і види колективних трудових спорів.
7.	Порядок вирішення колективних трудових спорів.
8.	Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки законного і незаконного страйку.

Методичні вказівки

Трудові спори – це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства.

За ознакою підвідомчості можна виділити три види розгляду спорів:

1. в загальному порядку, який включає до себе послідовність розгляду спору в комісії по трудових спорах і районному суді;

2. в судовому порядку, при якому розгляд трудового спору розпочинається безпосереднім зверненням до суду, минаючи КТС;

3. в особливому порядку, при якому певні категорії спорів або трудові спори певних категорій працівників вирішуються відповідно до спеціальних правил, визначених процесуальними нормами.

По суб’єктах відрізняють індивідуальні та колективні трудові спори.

Причини виникнення трудових спорів можуть носити суб’єктивний характер (відставання правової свідомості від реалій життя, непізнаність як працівників, так і керівних осіб з чинним законодавством), так і об’єктивно-організаційний характер (недоліки у нормотворчій діяльності, послаблення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю). Поряд з причинами виникнення трудових спорів існують також приводи їх виникнення. Приводом для виникнення трудових спорів можуть бути різні дії або бездіяльність одного із суб’єктів трудових правовідносин. Обов’язковим первинним органом по розгляду трудових спорів є комісія по трудових спорах (КТС). КТС обирається загальними зборами або конференцією трудового колективу підприємства з числом працюючих не менш, ніж 15 чоловік. Право звернення до КТС надано працівнику.

= 26 =

Умови колективного договору нормативні, зобов’язальні, організаційні. Угоди – це правовий акт, який укладається між соціальними партнерами, що містіть їхні зобов’язання про встановлення умов праці. зайнятість і соціальні гарантії для працівників держави, галузі, регіону.

І колективний договір, і угоди є правовою формою соціального партнерства між працівниками і власником або уповноваженим ним органом, результат узгодження їхніх інтересів. Для оволодіння темою необхідно вивчити закон України “Про колективні договори і угоди”, розд. ІІ КЗпП України, Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р., ознайомитись з матеріалами Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Українським Союзом промисловців і підприємців та профспілковими об’єднаннями України на 1997 – 1998 роки.

Запитання для самоперевірки

1.	Розкрийте зміст Закону України “Про колективні договори і угоди”.
2.	Назвіть сторони колективного договору. Який порядок його укладання?
3.	Який порядок вирішення розбіжностей, що витікають під час ведення колективних переговорів?
4.	Реалізація колективного договору. Хто здійснює контроль за його дією?
5.	Яка існує відповідальність за порушення колективного договору?

Дата добавления: 2015-10-13