Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Під час написання звіту були використані річні звіти, первинні документи та інші матеріали.

Читайте также:
  1. IV. Документирование
  2. Вимоги до написання реферату
  3. Всі первинні реакції на надзвичайну ситуацію знаходяться в області емоційної сфери. До них належать шокові реакції, ступор, рухове збудження, плач, агресія та ін.
  4. Доказування. Показання, речові докази і документи, висновок експерта.
  5. Документи щодо особового складу
  6. Документирование предупреждающих действий
  7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела.

Дана робота надрукована на 77 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиці, 3 схеми для відображення більш детального аналізу.

 

 

РОЗДІЛ 1

 

ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ ТА ЙОГО СТРУКТУРИ

 

ПАТ «Ощадбанк» - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.

Ощадбанк — єдиний банк, який у відповідності до Закону України „Про банки і банківську діяльність ” має державну гарантію по вкладах населення. Банк здійснює свою діяльність на підставі отриманих: Банківської Ліцензії № 148 від 16.01.2002р.; Дозволу №148-2 на проведення банківських операцій та додатку №148-2 до нього від 29.04.2002 року [1].

Місія банку — відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої доходності та надзвичайної надійності. Ощадбанк має на меті відновити довіру населення, як запоруку стабільності національної банківської системи, економічного зростання країни та підвищення добробуту громадян. Стратегічна мета Банку — залишаючись банком загальнонаціонального рівня, відтворити позиції стабільної, прозорої, конкурентоздатної фінансової установи, яка співпрацює як з системними державними підприємствам, так і на традиційному для банку сегменті бізнесу — роздрібному.

Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів та розширенні переліку банківських послуг. До яких входять:

· відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів;

· кредити на придбання житла, автомобілів, товарів тривалого користування;

· короткострокові та довгострокові кредити підприємствам, установам, організаціям;

· переказ грошових коштів у національній та іноземній валюті в Україні та за кордон з відкриттям та без відкриття рахунку;

· обслуговування з продажу та обслуговування чеків, векселів та інших платіжних інструментів;

· купівля-продаж банківських металів;

· розміщення коштів на депозитних рахунках;

· відкриття карткових рахунків та обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем MasterCard International і Visa International;

· відповідальне зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

· перевезення валютних цінностей, інкасація коштів та інші.

З метою більш повного забезпечення реалізації функцій керівництво банку має право:

- вимагати від клієнтів при вирішенні питання видачі кредитів подання документів і відомостей, необхідних для всебічного виявлення їх фінансового стану та підтвердження кредитоспроможності;

- здійснювати перевірки використання позичальниками наданих їм позичок згідно з умовами кредитного договору. З цією метою проводити необхідні перевірки на місцях, а також контрольні обміри будівельно-монтажних робіт;

- припиняти кредитні відносини з позичальниками, достроково стягувати заборгованість по наданих позичках;

- порушувати справу перед судом про оголошення клієнта неплатоспроможним;

- від імені банку і в порядку, встановленому банком, брати участь у створенні і діяльності спільних підприємств і організацій як на території України, так і за її межами;

- використовувати частину прибутку, що залишилася всіх обов’язкових платежів;

- самостійно регулювати чисельність апарату Дирекції в межах, затверджених банком витрат на оплату праці;

- створювати територіально відокремлені структурні підрозділи;

- розпоряджуватися закріпленим майном, укладати від імені банку договори (угоди);

- надавати клієнтам на договірних засадах додаткові платні послуги, що не суперечать чинному законодавству.

Організаційна структура банку - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Організаційна структура включає засоби розподілу різних видів діяльності між складовими структури та координації діяльності цих складових, що використовуються для досягнення цілей.

Структура банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням (Додаток А).

Філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва банку не є юридичними особами і діють від імені банку на підставі положень про них.

Філії банку здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про філію, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.

Територіально відокремлені безбалансові відділення здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про таке відділення, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.

Крім того кожен банк (в т.ч. філії, територіальні відділення тощо) поділяється на підрозділи, кожен з яких відповідає за виконання своїх завдань і функцій. Так, Миколаївська філія Міського відділення №8351 ПАТ «Ощадбанк» має у своєму складі кредитний відділ, відділ касових операцій, валютний відділ та бухгалтерію.

Кредитний відділ - це структурний підрозділ банку, ціллю якого є отримання прибутку шляхом залучення тимчасово вільних грошових коштів у одних осіб та надання іншим особам, які мають потребу в позичкових коштах. В своїй діяльності кредитний відділ взаємодіє з бухгалтерією, контролює правильність відображення в обліку операцій відділу з іншими відділами Ощадбанку.

Основними задачами кредитного відділу є:

- залучення кредитних ресурсів для своєчасного виконання обов’язків перед клієнтами банку, виконуючи банківські операції;

- ефективне та раціональне розміщення кредитних ресурсів з ціллю отримання прибутку банку, в умовах ринкової економіки, забезпечення фінансової стабільності банку, його платоспроможності та ліквідності;

- залучення коштів на вклади (депозитні операції) для збільшення банківських ресурсів;

- кредитування юридичних та фізичних осіб та ін.

Основні функції відділу:

- купівля та продаж кредитних ресурсів;

- купівля грошових коштів у юридичних осіб шляхом укладення депозитних договорів;

- аналіз документів позичальника на видачу кредиту, прийняття рішення про видачу кредиту на засіданні кредитного комітету;

- підготовка документів позичальника на видачу кредиту для кредитного комітету Головного банку, який приймає рішення про видачу кредиту в сумі, яка перевищує ліміт кредитування;

- формування резерву (страхового фонду) на можливі збитки по всім виданим кредитам;

- видача кредитів підприємствам та організаціям на основі укладення кредитних договорів про відкриття кредитної лінії).

Відділ касових операцій є структурним підрозділом Ощадбанку і керується Законом України “Про банки і банківську діяльність ”, Статутом банку, іншими законодавчими актами України, нормативними актами НБУ. Взаємодія відділу касових операцій з іншими підрозділами банку основується на правилах,встановлених інструкцією НБУ № 1 від 07.06.94р.

Основними задачами відділу є:

- безумовне виконання законів України, Наказів Президента України,нормативних та інструктивних актів НБУ;

- організація готівкового обігу клієнтів банку, контроль за виконанням підприємствами та організаціями встановленого порядку ведення касових операцій;

- своєчасна видача готівки підприємствам та іншим обслуговуючим організаціям на оплату праці,пенсії та інші цілі;

- виконання встановленого порядку касової та емісійної роботи.

До функцій відділу касових операцій належить:

1. Прийняття коштів та цінностей прибутковою касою.

2. Видача коштів та цінностей видатковою касою.

3. Прийняття та видача коштів (в т.ч. валюти) валютною касою банку.

4. Перерахунок готівки.

5. Щоденна звірка каси з виведенням залишків на кінець операційного дня.

6. Забезпечення належного зберігання грошей та цінностей.

7. Недопущення недостач,надлишків та прорахунків в касі.

8. Щоденне встановлення понадлімітних залишків грошей та поповнення кореспондентського рахунку шляхом здавання готівки в НБУ.

9.Організація чіткого касового обслуговування клієнтів банку.

Валютний відділ є структурним підрозділом Ощадбанку, який діє на основі Ліцензії від 02.08.96р. № 3. згідно з кою установа має право здійснювати операції з валютними цінностями.

До основних послуг банку, пов’язаних з валютними цінностями, належать:

- відкриття та ведення поточних рахунків (резидентів та нерезидентів);

- відкриття та ведення депозитних рахунків по обслуговуванню депозитних вкладів;

- інкасо готівкової валюти, дорожніх та іменних чеків в іноземній валюті;

- виплата переказів, що надійшли з-за кордону на користь фізичних осіб;

- переказ грошових коштів в країни далекого зарубіжжя;

- купівля та продаж іноземної валюти;

- видача готівкових коштів по платіжних картках міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard, Visa, Diners Club;

- емісія карток системи Eurocard/MasterCard;

- обслуговування підприємств, що приймають до оплати картки міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard, Visa, American Express, GCB, Diners Club;

- приймання на інкасо та виплата відшкодування по зношених банкнотах;

- організація роботи пунктів обміну валют з використанням поширеного переліку операцій неторгового характеру, а саме:

ü купівля та продаж іноземної валюти;

ü виплата готівки по пластикових картках міжнародних платіжних систем.

Для юридичних осіб:

- відкриття валютних рахунків;

- обслуговування переказів;

- ведення валютних рахунків клієнтів: зарахування валютних надходжень на рахунок резидентів і нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачено чинним законодавством;

- неторгові операції: операції з перерахуванням валютних цінностей, не пов’язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів та послуг; купівля та продаж готівкової іноземної валюти; організація роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах; інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

Отже, в першому розділі ми ознайомилися із загальною характеристикою Миколаївської філії Міського відділення №8351 ПАТ «Державний ощадний банк України». Вивчили перелік операцій та послуг, які надає банківська установа, а також дослідили основні задачі та функції підрозділів банку (кредитний, валютний та відділ касових операцій).

 

 

РОЗДІЛ 2

 

ОРГАНІЗАЦІЯ КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТІВ

 

Усі розрахунки в господарському обігу України юридичні та фізичні особи можуть здійснювати як готівкою, так і у безготівковому порядку через установи Ощадного банку України.

Відповідно до порядку ведення касових операцій готівка в банку може бути одержана з установи Ощадного банку підприємствами для розрахунків з населенням з оплати праці, грошових виплат та заохочень, інших виплат населенню, що не входять до складу коштів, які спрямовані на споживання, допомогу, компенсації, гонорари, стипендії, пенсії, витрати на відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів їх переробки, тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів і ягід, лікарських рослин, макулатури, ганчір’я, склотари, брухту, страхові відшкодування ломбардами, що здійснюють винятково ломбардні операції тощо.

Розрахунково-касові операції банку регламентуються „Правилами організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті”, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 5 лютого 2001 року N 44 [7] і здійснюються на підставі „Порядку організації касової роботи в установах ПАТ „Ощадбанк””, затвердженого постановою Правління ВАТ „Ощадбанк” від 15.04.2004 № 28-3 [6].

Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Для того, щоб здійснювати касове обслуговування клієнтів, банки повинні мати в своєму розпорядженні грошові кошти в готівковій формі в достатніх розмірах.

При визначенні суми готівкових коштів, що повинна знаходитись в касі банку, сума готівки повинна бути достатньою для забезпечення нормального обслуговування клієнтів, від чого залежить розмір доходів від операцій по касовому обслуговуванню та репутація надійного банку. З іншого, ця сума не повинна бути надмірно високою в порівнянні з дійсною потребою банку в готівкових коштах, оскільки цей вид банківських активів не приносить доходу у вигляді процентів.

Банки здійснюють касові операції по обслуговуванню клієнтів на основі єдиних правил, що встановлені НБУ. Ці правила визначають порядок прийому, видачі, упаковки, зберігання та обліку готівки.

Для прийому та видачі готівки в банківській установі організуються прибуткові та видаткові каси. Проте, в банках з невеликим обсягом касових операцій можуть організовуватись єдині каси, які будуть здійснювати весь комплекс касових операцій. Каси банку, що функціонують протягом операційного дня банку, називають денними. Комерційні банки України активізують свою діяльність по розрахунково-касовому обслуговуванню населення і для зручності останнього організують при банку ощадні каси, що обслуговують клієнтів протягом робочого дня.

Денні прибуткові каси Ощадбанку приймають від клієнтів готівкові кошти, що здаються підприємствами та організаціями, а також надходження коштів від громадян. Основним джерелом готівкових коштів банку є виручка торговельних, транспортних, видовищних, побутових підприємств, надлишки підприємств зв’язку.

Прибуткові каси приймають від клієнтів готівкові кошти по стандартних документах: об’ява на внесення готівки, прибутковий касовий ордер (Додаток Б). В документах, як правило, зазначається характер внесення — торговельна виручка, виручка транспортних підприємств та інше. Це необхідно для того, щоб фактичні касові обороти обліковувалися за номенклатурою статей, за якою складається прогнозний розрахунок касових оборотів банку. На прийняту від клієнта суму готівкових коштів банк виписує йому квитанцію. Після прийому грошових коштів від населення установа банку робить відповідний запис у вкладній книжці клієнта. Готівкові кошти, що надійшли до каси банку до закінчення операційного дня, в той же день повинні бути оприбутковані та зараховані на рахунки клієнтів.

Для розширення можливостей касового обслуговування клієнтів банк відкрив вечірні каси, що приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Готівкові кошти, що надійшли до таких кас, зараховуються на рахунки клієнтів, як правило, на наступний день. Видаткових операцій вечірні каси не проводять.

При прийомі та переліку готівки, касири банку проводять її експертизу (визначають справжність, платіжність та ступінь зносу). Платіжність грошових знаків визначається згідно з правилами НБУ, які обов’язкові для всіх підприємств, організацій та громадян. Дійсними вважаються банкноти України, що не викликають сумніву щодо їх платоспроможності і зберігають повністю слова та цифри, що визначають їх номінал, та ті, що не мають слідів псування.

Всі грошові кошти, що були прийняті до каси банку, сортують за їх номіналом, а потім на придатні до обігу та зношені. Зношені кошти в обіг не випускаються, а здаються до регіональних управлінь НБУ. Сума зношених грошових коштів, що була здана НБУ, зараховується на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Оформлення та пакування готівкових коштів проводиться у встановленому для всіх банків єдиному порядку, так, щоб по реквізитах упаковки можна було встановити, хто персонально і в якому банку формував упаковку.

Видаткові каси, що працюють протягом операційного дня банку, видають готівку клієнтам з їх рахунків по грошових видаткових документах — грошових чеках, видаткових касових ордерах (Додаток В). У цих документах клієнти, як правило, повинні зазначити, на які цілі вони отримують готівку (заробітна платня, витрати на відрядження та інше).

По заявках клієнтів на основі отриманих від них чеків банк може підготуватись до видачі готівкових коштів (Додаток Д та Додаток Е). Підготовлена до видачі готівка пакується в мішки. В спеціально відведеному приміщенні клієнти банку відкривають мішки під наглядом працівника банку, який зрізає з них пломби.

В кінці операційного дня касир складає Довідку касира прибуткової каси про суму прийнятої готівки та кількість прибуткових документів, які надійшли до каси та Книгу обліку прийнятої та виданої готівки (цінностей) (Додаток Ж та Додаток З). Крім того касир заповнює Книгу обліку показників лічильників електронного контрольно-касового апарату та сум готівки, що прийнята за день (Додаток И).

Періодично, за розпорядженням керівника банку, проводиться ревізія готівкових коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Крім того, управління НБУ регулярно здійснює перевірки роботи по грошовому обігу в установах комерційних банків.

Комерційні банки можуть стягувати платню за касове обслуговування клієнтів. Види платних послуг та розмір винагороди визначаються банками на договірній основі з клієнтами з урахуванням інтересів кожного з них. Оскільки Ощадбанк є державною банківською установою, то всі операції клієнтів проводяться без оплати комісійної винагороди.

ПАТ «Ощадбанк» відповідно до чинного порядку Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 перевіряє дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах, які він обслуговує, незалежно від форми власності не менше одного разу на два роки. При виявленні порушень касової дисципліни перевірка може здійснюватися частіше. При перевірці касової дисципліни установа банку має право одержувати від підприємств і організацій дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання грошей [8].

Перевірки дотримання касової дисципліни проводяться за рішенням керівника установи банку, який щорічно затверджує плани таких перевірок. Визначаючи перелік тих підприємств, у яких плануються перевірки касової дисципліни, керівник установи враховує, що такі перевірки в установах і організаціях, які перебувають на державному і місцевих бюджетах, проводяться фінансовими органами.

Дотримання законодавчих і нормативних актів з питань готівкового обігу та порядку ведення касових операцій в Україні контролюється також органом Державної податкової адміністрації, Державною контрольно-ревізійною службою, органами внутрішніх справ України. Відповідно до планів перевірок дотримання касової дисципліни бухгалтерські працівники установи банку готують потрібні для цього дані про суми готівки, що здана до кас банку і видана ними в розрізі підприємств, що підлягають перевірці. До перевірок касової дисципліни залучаються всі економісти банку. Працівники, які направляються на перевірку, повинні мати посвідчення на право перевірки, підписані керівником установи банку.

При наявності у підприємства поточних рахунків у кількох установах банків перевірку касової дисципліни може здійснювати будь-який банк, у якому відкрито поточний рахунок, незалежно від того, який банк встановив ліміт залишку готівки в касі. Для підвищення ефективності контролю за дотриманням такими підприємствами касової дисципліни доцільно проводити спільні комплексні перевірки силами тих установ банків, де відкрито поточні рахунки цих суб'єктів господарювання.

Перевірка дотримання касової дисципліни проводиться за визначений планом період - квартал, півріччя, але не менше ніж за три місяці і з виділенням операцій за кожний місяць окремо.

Перевірка здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку підприємств, а при потребі і за первинними грошовими та іншими документами - касовими ордерами, платіжними відомостями, податковими накладними, товарними і касовими чеками, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, наданих послуг, авансовими звітами тощо.

Умови зберігання грошей і цінностей, а також наявність готівки безпосередньо в касах на підприємствах установи банків не перевіряють. В окремих випадках установи банків при перевірках касової дисципліни можуть здійснювати контроль за достатністю в касах підприємств розмінної монети для видачі здачі громадянам.

При перевірці касової дисципліни з'ясовується:

а) наявність встановленого ліміту залишку каси;

б) забезпечення щоденного дотримання встановленого ліміту залишків готівки в касі. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі на кінець дня зі встановленим підприємству банком (або самостійно визначеним ним) лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, чи здійснювались у цей день касові обороти чи ні: якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлений, то вся наявна у його касі на кінець дня готівка є понадлімітною.

Ліміти залишку готівки в касі встановлюються всім підприємствам, які мають рахунки та здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм банком щорічно протягом першого кварталу.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється банком за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму та специфіки роботи підприємства, його віддаленості від банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки та графіка заїзду інкасаторів:

- для підприємств торгівлі та сфери обслуговування населення, які мають постійну грошову виручку із строком здавання її щоденно наприкінці робочого дня - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня; із строком здавання виручки наступного дня - в межах середньоденної виручки;

- для інших підприємств, що мають касові надходження і ліміт каси яким встановлюється виходячи з цього показника - у розмірах, що залежать від встановлених строків здавання цих готівкових надходжень (не рідше одного разу на п’ять днів) і їх суму;

- для підприємств, ліміти каси яким встановлюються виходячи з фактичних витрат готівки (крім витрат на заробітну плату, допомогою за тимчасовою непрацездатністю,премії,стипендії), в межах середньоденного видатку готівки.

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності.

Для встановлення підприємствам лімітів залишку готівки в касах, банк отримує від них заявку-розрахунок. У разі неподання клієнтом вказаної заявки-розрахунку,банк встановлює йому самостійно ліміт залишку готівки в касі в розмірі одного неоподаткованого мінімуму громадян.

У договорі на розрахунково-касове обслуговування підприємств банк може передбачити застосування штрафних санкцій до клієнтів за неподання заявки-розрахунку на встановлення лімітів залишку готівки в касі і неотримання ними затверджених лімітів залишку готівки в касі банку.

При встановлені лімітів залишку готівки у касі враховується, що підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних рад мають право зберігати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівки, що одержана в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів,компенсацій,пенсій,відряджень,дивідендів. Після закінчення строків суми готівки, що не використанні, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі.

Готівкова виручка здається підприємствами в установленому банком порядку у денну і вечірню касу. Підприємства,організації,установи можуть отримувати готівку на цілі,які передбачає Статут. Готівка, яка отримана підприємством у банку може використовуватися тільки на ті цілі, на які вона отримана.

Видача готівки на виплату заробітної плати, стипендій здійснюється банком в строки, встановлені в касових планах підприємств. Банк задовольняє обґрунтовані вимоги клієнтів готівки і не допускають видачу грошей на заробітну плату підприємствам раніше встановлених строків, за винятком випадків, передбачених Інструкцією. Видача готівки на виплату заробітної плати за строками, що припадають на вихідні та святкові дні проводиться банком на передодні (за два робочих дні).

Для регулювання касових ресурсів банк щорічно складає календар видачі коштів на заробітну плату та інші види оплати праці робітників і службовців.

Крім цього, при оцінці дотримання підприємством ліміту каси банком враховуються такі вимоги та положення чинного порядку ведення касових операцій в Україні:

- дотримання підприємствами встановлених норм розрахунків між собою готівкою протягом одного дня;

- дотримання строків здавання банкові депонованих сум;

- дотримання на підприємствах порядку й строків звітування підзвітних осіб щодо витрачання коштів, отримання на відрядження та господарські витрати;

- здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці, й виплат дивідендів (доходу) за рахунок готівкових коштів, отриманих у банку.

в) повнота оприбуткування готівки, одержаної з каси банку, відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним банку. У разі розходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясовуються їх причини. При встановленні зловживань установи банків зобов'язані негайно передати матеріали правоохоронним органам;

г) дотримання строків і порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк не витрачених у встановлений строк сум заробітної плати, допомог, стипендій, винагород та інших сум (депонованих сум). У разі виявлення порушень з'ясовується, протягом якого часу і яка сума не здавалася до банку;

д) витрачання готівки, одержаної у банку, на цілі, зазначені в чеку; правильність (правомірність) витрачання готівки з виручки; цільове використання готівкових грошей, отриманих у банку в значних розмірах (більше 50 тис. грн.);

е) правильність ведення касової книги та своєчасність і повнота обліку в ній надходжень і видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.

Результати перевірки оформляються актом із доданням до нього довідки про касові операції підприємства за період, що перевіряється. При проведенні спільних перевірок дотримання касової дисципліни силами установ банків, де відкрито поточні рахунки підприємств, складається спільний акт перевірки. Акт і довідки про касові операції підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства і представником (представниками) банку. У разі відмови підписувати акт в ньому робиться напис "відмовився", додається до акту відповідне письмове пояснення.

Якщо при перевірці касової дисципліни порушень не встановлено, то представник банку обмежується лише заповненням довідки про касові операції підприємства.

У разі виявлення порушень касової дисципліни чи зловживань відповідні примірники актів перевірок передаються податковій адміністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законодавством. Матеріали про результати перевірок дотримання касової дисципліни підприємствами і вжиті щодо порушників заходи щомісячно, не пізніше (3-го числа місяця, наступного за тим, в якому проводилася перевірка) подаються установами банків для узагальнення дирекціям (управлінням) банків.

Узагальнені матеріали з наведенням найбільш типових фактів порушень касової дисципліни керуючий банком подає своїм центральним банкам, регіональним управлінням НБУ щомісячно (не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, в якому проводилася перевірка), а регіональні управління НБУ - Національному банку України (не пізніше 12-го числа місяця, наступного за тим, в якому проводилася перевірка).

Отже, в другому розділі досліджено організація косового обслуговування клієнтів у ПАТ «Ощадбанк», розкрито особливості проведення прибуткових і видаткових касових операцій, встановлення контролю за порядком їх ведення, а також досліджено особливості та порядок встановлення ліміту готівки в касі.

 

 

РОЗДІЛ 3

 

ОПЕРАЦІЇ ПАТ «ОЩАДБАНК» ІЗ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ

 

Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів та послуг, а також нетоварні платежі. За допомогою готівкової та безготівкової форм здійснюється обіг товарів, а також рух позикового та фіктивного капіталів. В залежності від форми функціонування грошей в обороті виділяють готівковий і безготівковий оборот. Готівкові гроші використовуються в основному населенням. Сфера використання готівкових грошей в народному господарстві обмежена в порівнянні з безготівковими розрахунками.

Значну частину грошового обороту складають платежі підприємств за товари, роботи, послуги, які здійснюються безготівковим шляхом. Сукупність платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей, складає безготівковий грошовий оборот.

Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

В основі організації безготівкових розрахунків лежать наступні принципи:

1. Грошові кошти суб’єктів господарювання підлягають обов’язковому зберіганню на розрахункових, поточних та інших рахунках в установах банків;

2. Грошові розрахунки та платежі підприємства здійснюються в основному через установи банків чи інші кредитні установи в безготівковому порядку за допомогою документів, що передбачені правилами розрахунків;

3. Розрахунки виконуються після відвантаження товарів або надання послуг, одночасно з ними, або ж у порядку, передбаченому умовами угоди;

4. Розрахунки виконуються, як правило, за згодою платника після перевірки виконання постачальником умов договору тощо.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Для зберігання грошових коштів та здійснення безготівкових розрахунків підприємство відкриває в банку розрахунковий або поточний рахунок. Для цього в банк надаються такі документи:

- заява на відкриття рахунку за встановленою формою;

- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

- нотаріально засвідчена копія зареєстрованого статуту;

- копія реєстраційного документу органами податкової служби;

- картка із зразками підписів осіб, яким дається право розпоряджатися коштами на рахунку та підписувати розрахунково-касові документи;

- нотаріально засвідчена копія документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України.

Безготівкові розрахунки мають ряд наступних переваг:

- по-перше, зменшуються витрати обігу, тобто затрати праці, пов’язані з використанням готівкових грошей (карбування, друк, перевезення, зберігання та ін.);

- по-друге, сприяє безперервному обігу коштів.

Між готівковим та безготівковим оборотом існує тісний взаємозв’язок: гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу, змінюючи форму готівкових знаків на депозит в банку і навпаки. Таким чином, безготівковий платіжний оборот та обіг готівкових грошей тісно пов’язані між собою і створюють разом єдиний грошовий оборот країни.

В Міському відділенні №8351 «Ощадний банк України» безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахунків:

1. Платіжними дорученнями

Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.

Дорученнями проводиться:

ü розрахунки за отримані товари та надані послуги;

ü авансові платежі;

ü розрахунки по нетоварних операціях;

ü попередня оплата товарів і послуг та інші.

Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів.

Окрім звичайних платіжних доручень, у розрахунках використовуються гарантовані банком платіжні доручення. Вони застосовуються:

- при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, зарплати, авторського гонорару;

- при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату зарплати, набір робочої сили, заготівлю сільгосппродукції у населення тощо;

- при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, податків.

Приймаючи платіжне доручення від клієнта, працівник банку звертає особливу увагу на такі моменти: чи заповнені всі реквізити; чи відповідають назва платника назві в реєстраційних документах, а підписи осіб - зразкам підписів у картці; чи правильно вказано призначення платежу та посилання на документ - підставу для платежу.

2. Платіжними вимогами-дорученнями.

Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до банку, оформивши його своїми підписами та відбитком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника передбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів.

Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє безпосередньо постачальника в порядку і строки, передбачені договором.

3. Векселями

Розрахункова діяльність Ощадбанку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють такі операції:

1. інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю).

2. доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).

Інкасування векселя - це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.

Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

4. Чеками.

Розрахунковий чек - це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів).

Чеки поділяються на два види:

· чеки для розрахунків між юридичними особами;

· чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.

Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки - 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, - три місяці.

У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволяється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.

Ліміт чекової книжки - це максимальна сума, на яку платник може виписати чек з цієї книжки.

Ощадбанк видає чекову книжку клієнту на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними.

Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином. Покупець, отримавши від постачальника рахунок за товар чи послугу, виписує на відповідну суму чек і вручає його постачальнику. Останній здає чеки разом з їх реєстром до свого банку. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші списуються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки», і зараховуються на рахунок постачальника.

Якщо ж постачальник і покупець обслуговується різними банками, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригінала реєстру, оприбутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». В цьому випадку гроші зараховуються на рахунок постачальника тільки після надходження їх від банку покупця. Останній примірник реєстру (четвертий) повертається постачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру видається платнику.

При надходженні до банку постачальника грошей по оплачених чеках одночасно із зарахуванням їх на рахунок постачальника проводиться списання з рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату».

У випадку надходження грошей протягом 10 календарних днів з моменту інкасації чека робиться запит банку платника, на що той не пізніше наступного дня повинен дати відповідь.

 

Якщо в чековій книжці після закінчення строку її дії залишились невикористані чеки, то вони повертаються до банку і погашаються ним. За бажанням клієнта можна подовжити термін дії книжки.

Якщо чеки з чекової книжки використані, а ліміт залишився невикористаним, банк може видати нову книжку на цю суму.

4. Заліку взаємних вимог.

При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і покупцем, і постачальником різних видів товарів чи послуг.

За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахунків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо). Переваги подібних розрахунків полягають в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів.

Розрахунки по сальдо між двома підприємствами проводяться на основі угоди.

Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають в тому, що її учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи надані послуги не в банк, а один одному.

Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні строку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шляхом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів.

Договірні відносини між платником та одержувачем коштів регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 16.01.97 та постановою Верховної Ради України від 25.06.93 «Про норматив обігу платіжних документів в Україні».

Як і при веденні касових операцій, обліково-операційний апарат Ощадбанку виконує контрольні функції щодо розрахунково-платіжних документів, які поступають від клієнтів впродовж операційного дня. Банківський контроль передбачає правильність оформлення документів, законність платежу, достовірність параметрів учасників розрахунків тощо. Відповідно до Інструкції № 7, розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

- назву документа;

- номер документа, число, місяць, рік його виписки.

Число та рік вказуються цифрами, місяць — літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01 — 12);

- назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, у фізичних осіб — ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

- назви банків платника і одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

- суму платежу цифрами та літерами;

- призначення платежу — назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше) із зазначенням його номера і дати, зазначення назви і відповідної статті закону, якою передбачене право безспірного списання (стягнення) коштів.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення;

- на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) — відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

- підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

- суму податку на додану вартість цифрами або напис «без податку на додану вартість».

У разі, коли хоча б один зі щойно зазначених реквізитів не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускається.

Банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ, банк у день його отримання має зробити на зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом банку) та повернути його клієнтові.

Розрахункові документи за операціями, що здійснюються:

- суб’єктами підприємницької діяльності — юридичними особами — повинні мати відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, яким відповідно до чинного законодавства України та установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком і підпису розрахункових документів і які повідомлені банку в картці зі зразками підписів та відбитком печатки;

- відділеннями, філіями, представництвами, від імені юридичної особи, підписуються особами, які уповноважені цією юридичною особою і завіряються відбитком печатки, що відповідає вміщеним у картку зразкам підписів та відбитка печатки;

- підприємцями без створення юридичної особи, підписуються однією відповідальною особою, зразок підпису якої зазначений у картці зразків підписів та відбитка печатки (за наявності печатки);

- фізичними особами, підписуються ними та приймаються банком до виконання за наявністю на документі підпису, зразок якого вміщено в картку рахунку.

Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв’язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками в межах залишків коштів на початок операційного дня.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.

На всіх примірниках паперових розрахункових документів працівник банку в обов’язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп «Вечірня». Дата виконання розрахункового документа проставляється у правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проведення банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.

Банк одержувача зобов’язаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від розрахункової палати.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур’єрською поштою (спецзв’язком) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Міністерства зв’язку України.

Спецзв’язком розрахункові документи відправляються банком одержувача коштів банку платника у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня.

Повернення розрахункових документів, які стосуються сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, або на підставі відкликання органу, який надав документ на безспірне стягнення коштів, або на підставі одержаного від клієнта листа про відкликання розрахункових документів на сплату податків та неподаткових платежів.

При цьому підприємства, установи і організації можуть відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на сплату податків та неподаткових платежів тільки за згодою відповідного органу стягнення. На листі про відкликання робиться відмітка органу стягнення про згоду на відкликання з картотеки розрахункового документа, яка підписується уповноваженою ним особою та засвідчується печаткою.

Отже, в третьому розділі охарактеризовано основні форми платіжного обороту та особливості їх трансформування одна в одну. Досліджено особливості організації проведення безготівкових розрахунків у Міському відділі № 8351 ПАТ «Ощадбанк» та форми безготівкових розрахунків, які використовуються банком. Проаналізовано основні вимоги щодо оформлення розрахункових документів.

 

РОЗДІЛ 4

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ОЩАДБАНКОМ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ

 

Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції.

Депозитними є пасивні операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у формі вкладів (депозитів) шляхом їх зарахування на відповідні рахунки на певних умовах.

Депозит – це гроші або інші кошти в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов'язковим поверненням вкладнику.

Вклади, що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються залежно від строку, категорії депонента, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків та інших характеристик (рис. 4.1).

За строками використання коштів вклади (депозити) клієнтів банку поділяють на:

– вклади (депозити) на вимогу;

– строкові вклади (депозити).

До вкладів на вимогу належать залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на поточних рахунках.

Проведення депозитних операцій банку регламентується Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516 [3]. Порядок обліку установами банків операцій за вкладами (депозитами) регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 р. № 435 [ 9].

 

 


Рис.4.1. Класифікація депозитів за категоріями депонентів і строками

 

ПАТ «Ощадбанк» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро та рублях РФ). Сьогодні банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту.

Для відкриття депозитного рахунку в Ощадбанку необхідно укласти договір та надати наступні документи:

1. Клопотання у довільній формі (зазначається необхідна сума вкладу, термін вкладу, із виплатою процентів у кінці строку).

 

2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідченої нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій).

3. Копія належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення), засвідченої органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально.

4. Копія довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально або органом, який видав довідку, чи підписом уповноваженого працівника банку.

5. Копія документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої органом, який видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

6. Юридична особа, яка використовує найману працю і є платником страхових внесків, додатково до цих документів подає копію документа про повідомлення нею органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо наміру відкрити вкладний (депозитний) рахунок, засвідчену в установленому порядку.

7. Анкета клієнта-юридичної особи

8. Паспорт або документ, що його замінює, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків (для резидентів) та документи, що підтверджуються повноваження осіб, які мають право першого та другого підписів.

Ощадбанк гарантує таємницю відомостей про вкладників, операції, що ними здійснюються, та стан рахунків. Без згоди вкладника довідки третім особам по рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Власник такого рахунку може внести кошти та у будь-який момент їх отримати. Розрахункові операції по таких рахунках не проводяться. Процентна ставка вища за ставку по поточних рахунках, але нижча від строкових вкладів. У ВАТ "Ощадбанк" є можливість відкрити вклад на вимогу "Універсальний Ощадного банку" в іноземній валюті.

Строкові вклади (депозити) відкриваються для тривалого зберігання коштів - строком від одного місяця. Кошти можуть зараховуватися готівкою або безготівковим шляхом, в національній або іноземній валюті. Депозит може бути як короткостроковим, так і довгостроковим. По строкових вкладах встановлені різноманітні умови залучення коштів та сплати процентів.

Сума, строки та умови приймання депозитів визначаються між банком та вкладником на договірних засадах. Особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади регулюються внутрішніми положеннями банку. Ощадбанк встановлює основні умови залучення банківського депозиту відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації.

Банк повертає вклади та сплачує нараховані проценти у строки, визначені умовами договору банківського вкладу між вкладником і банком. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового депозиту із закінченням строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

АТ "Ощадбанк" залучає кошти в національній та іноземній валюті від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на строкові депозити.

Проценти сплачуються за вибором клієнта:

§ щомісячно

§ щоквартально

§ разом з поверненням депозиту

Діючі по системі АТ „Ощадбанк” строкові вклади для юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців:

Депозитний вклад „Максимальний”

Депозитний вклад „Перша вимога ”

Депозитний вклад „Грошова лінія Ощадного банку ”

Депозитний вклад „Мобільний”

Депозитний вклад „Накопичувальний”

Депозитний вклад "Золотий депозит"

Строковий депозит "VIP-Строковий"

Строковий депозит "VIP-Оперативний"

Детальніше по строкам вкладів, валюті та процентним ставкам відображено у Додатку Й та Додатку К.

Отже, депозитна політика Ощадбанку – це комплекс заходів комерційного банку із формування портфеля депозитних послуг, різноманітних форм і методів здійснення цих заходів, визначення його конкурентних позицій по даному сегменті ринку та забезпечення стійкості й надійності ресурсної бази.

 

РОЗДІЛ 5

 

РОБОТА БАНКУ ПО ЗАЛУЧЕННЮ КОШТІВ НАСЕЛЕННЯ

 

АТ «Ощадбанк» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро та рублях РФ).

Сьогодні банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту;

Для відкриття депозитного рахунку в Ощадбанку необхідно укласти договір (Додаток Л) та надати наступні документи:

1. резидентам

- паспорт фізичної особи;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, видана органом податкової адміністрації.

В установі банку можна оформити довіреність на право розпорядження коштами іншій особі та заповідальне розпорядження.

2. нерезидентам (громадянин України, який постійно проживає за її межами, іноземний громадянин або особа без громадянства, яка тимчасово перебуває на території України строком до 1 року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність перебування в Україні згідно з чинним законодавством), вам необхідно надати такі документи:

- паспорт фізичної особи;

- документ про підтвердження джерела надходження готівки в національній або іноземній валюті.

 

Ощадний банк пропонує своїм клієнтам наступні види вкладів (Додаток М).

Залучення коштів на депозит здійснюється за певною відсотковою ставкою. Відсоток — це засіб стимулювання залучення депозитів у банк. Розмір відсоткової ставки за депозитами визначається двома основними чинниками:

1) сумою вкладу;

2) строком розміщення коштів.

Ставка депозитного відсотка є відношенням суми грошових коштів, що сплачуються у вигляді відсотка, до суми коштів, які одержані у вигляді депозиту. Порядок нарахування і виплати відсотків, розмір відсоткової ставки за вкладом обумовлюються в депозитному договорі. Відсоток має стимулювати вкладників до тривалого збереження грошових коштів на банківських рахунках, тобто збереження коштів в організованих формах.

Проявом конкуренції на ринку депозитів є прагнення кредитних установ залучити до себе вільні кошти юридичних і фізичних осіб на основі більш високої відсоткової ставки. В останні роки особливо посилилася конкуренція між Ощадним банком України та комерційними банками за залучення тимчасово вільних грошових коштів населення (приватних клієнтів).

Зміна відсоткової ставки за депозитом відбувається за узгодженням сторін при зміні кон’юнктури ринку кредитних ресурсів, облікової ставки НБУ і затверджується наказом по банку. Виплата відсотків здійснюється на поточний рахунок клієнта за його письмовою вимогою. Відсотки за депозитом можуть сплачуватися: при погашенні депозиту, періодично, при внесенні коштів на депозит (авансом). У разі дострокового вилучення вкладником своїх коштів із строкового депозиту розмір відсотка, що сплачується за даним видом внеску, значно зменшується.

Доходи за депозитними операціями підлягають оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.

Управління “депозитним портфелем” — важлива складова діяльності Ощадбанку. Величина відсоткової ставки має забезпечувати банкові отримання максимально можливого прибутку при мінімальному ризику. У кількісному вираженні відсоткова ставка за депозитами має бути вище рівня інфляції.

У розрахунках відсотків за депозитними операціями передбачається використання двох фінансових механізмів:

• розрахунки на основі простих (номінальних) відсотків;

• розрахунки на основі складних (фактичних) відсотків;

При використанні простої (номінальної) відсоткової ставки, нарощена сума депозиту розраховується шляхом множення номіналу депозиту (без врахування отриманих раніше відсотків) на множник нарощення

Нарахування простих відсотків здійснюється на сальдо за рахунком за фактичний строк зберігання коштів із врахуванням змін відсоткової ставки за договором. Нарахування складних відсотків (“відсотків на відсотки”) здійснюється на сальдо за рахунком і нараховані раніше відсотки із врахуванням змін відсоткової ставки і строку розміщення коштів. Розрахунок доходу при складному відсотку ґрунтується на геометричній прогресії (“відсоток на відсоток”).

Процес нарощування депозиту за рахунок відсотків за депозитом називається капіталізацією відсотків. Наступне нарахування здійснюється на суму депозиту з урахуванням відсотків. У разі капіталізації сума депозиту і нарахованих за ним відсотків повертається депоненту при погашенні депозиту.

Нарахування відсотків починається з наступного дня після надходження грошової суми на депозитний рахунок клієнта та проводиться шляхом множення денного залишку на рахунку на денну відсоткову ставку.

Отже банк використовує у своїй діяльності один з двох методів нарахування відсотків метод рівних частин, кий полягає у тому, що при нарахуванні відсотків за депозитом за кожний період нарахування застосовується проста (номінальна) відсоткова ставка. При цьому не враховуються нараховані раніше відсотки.

У момент внесення коштів на депозитний рахунок депозит враховується на всю суму його номіналу. Відмінності обліку номіналу депозиту визначаються конкретним методом виплати відсотків. Існує два таких методи: 1) за період; 2) на період.

У банківській практиці відсотки сплачуються депоненту, як правило, по закінченні певного періоду, передбаченого депозитною угодою, тобто за період. У цьому випадку номінальна сума депозиту і сума, що перераховується на депозитний рахунок, збігаються.

Національний банк повинен регулювати рівень відсоткової ставки за депозитами. Йдеться, насамперед, про обмеження банківської конкуренції в сфері депозитних відсоткових ставок.

В даний час відсоткові ставки по депозитах Ощадбанку залежать від виду вкладу, строків та валюти вкладу і коливаються в межах 6-13 % національної валюти, 4,5-7 % доларів США та 3,5 – 5,5 % євро.

У сучасних умовах комерційні банки в Україні проводять самостійну депозитну відсоткову політику. НБУ регулює відсоткову ставку шляхом встановлення офіційної облікової ставки.

Низька відсоткова ставка за депозитами за інших рівних умов обмежує приплив внесків до банку. Навпаки, достатньо високий розмір депозитного відсотка дисциплінує комерційний банк, вимагає від нього ефективного використання цього виду залучених ресурсів, адже банк, отримавши кошти у тимчасове користування, повинен не тільки повернути їх, але й виплатити відсоток. Зрозуміло, що виконання цих умов неможливе без одержання максимального ефекту від використання залучених на депозит коштів.

Отже, відсоткова політика комерційних банків у сфері депозитних операцій має ґрунтуватися на принципах оптимальності, ефективності, адекватності ситуації, що реально існує на ринку банківських послуг, враховувати як власні економічні інтереси, так і інтереси вкладників.

РОЗДІЛ 6

 

ПРОВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ ОЩАДБАНКОМ

 

Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу, ввезенням, переказом та пересиланням на територію країни та вивезенням, переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку.

Суб'єктами ринку виступають:

— Національний банк;

— уповноважені банки;

— уповноважені фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 494 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Талап» - лучшая студенческая организация| I. Танцы с тенями

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.107 сек.)