Виникнення і припинення юридичної особи

Суб'єкти цивільноправових відносин виступають не тільки фізичні особи, а й юридичні. Щодо виникнення осуб'єктності юридичної особи існує багато теорій, в тому і теорія фікції та теорія реальності. Георія фікції юридичної особи пов'язана з іменем

Савіньї - німецького юриста, представника історичної їй права, що виникла в XIX ст. Він твердив, що людина і си вона є дійсним суб'єктом права. Позитивне право, на його;у, може звузити об'єм правоздатності людини або, навпаки, іирити його наданням штучних суб'єктивних прав. Юридична особа, продовжує Савіньї, являє собою ніщо інше, іктивний суб'єкт права.

Реальними суб'єктами правовідносин залишаються єдино ливі носії правосуб'єктності - фізичні особи. Дієздатними є лише об'єкти, що складаються з фізичних

Якщо юридична особа є штучним створенням, то звідси іиває, що лише держава може окреслити сферу, у якій вона ляє себе.

З даної теорії випливає дозвільний порядок створення юридичних осіб та спеціальна її правоздатність, спрямована на забезпечення контролю за об'єднанням осіб, що мають статус юридичної особи.

Другий напрям обґрунтування особливої правосуб'єктної юридичної особи, втілений в теорії реальності (органічній теорії), пов'язаній з ім'ям теж німецького юриста минулого сторіччя Гірке, котрий розглядав юридичну особу як реально існуючий суб'єкт права, необхідний для нормального функціонування держави, як консолідоване утворення осіб. Воно, за Гірке, виявляє себе у діяльності людської спільноти як єдине ціле, виступаючи окремим суб'єктом прав та обов'язків.

Сучасні представники органічної теорії розглядають юридичну особу як відокремлену єдність інтересів наділену правами та обов'язками. За своєю структурою це є особлива єдність, у якій інтереси спільноти чітко відмежовуються від інтересів окремих її членів.

Види юридичних осіб.

Законодавство і теорія розрізняють юридичних осіб з публічного і приватного права. Для їх розмежування використовуються різні критерії. Одним з них є природа акта, покладеного в основу виникнення того чи іншого суб'єкта права.

Якщо юридична особа публічного права_виншае на підставі публічно-правового акта (закону, адміністративного акта), то юридичні особи приватного права виникають на підставі приватно-правового акта.

До юридичних осіб публічного права відноситься держава, адміністративно-територіальні одиниці, державні установи, торгові і промислові палати. Як юридичні особи публічного права в деяких країнах виступають державні підприємства.

Властивість юридичної особи публічного права, як правило, вимагає спеціального визнання. Організація, сфера діяльності, представництво, регулюються нормами публічного права.

Основними видами юридичних осіб приватного права у Франції є товариства і асоціації, у Німеччині - союзи і установи.

Порядок створення юридичних осіб.

Порядок створення юридичних осіб залежить від виду юридичних осіб. Юридичні особи приватного права виникають

ініціативою приватних осіб щодо яких встановлено три)рядки створення:

а) дозвільний;

б) нормативно-явочний;
в)явочний.

При дозвільному порядку створення юридичної особи юбхідно отримати дозвіл компетентного органу державної іади, який вирішує питання доцільності створення нового б'єкта права.

Нормативно-явочний порядок передбачає наявність гального нормативного акта, що реіулює порядок створення і яльність певного виду юридичної особи.

При явочній системі створення юридичної особи необхідним позитивний вияв наміру діяти, як особливий суб'єкт права.

Чинне законодавство України та доктрина права, крім тільного та нормативно-явочного порядку створення ридичних осіб визначає такі способи, як розпорядчий і ковірний.

Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник айна або уповноважений ним орган приймає рішення озпорядження) про створення організації та затверджує її ■атут або положення про неї (ст. 5 Закону України "Про дприємства")

Д оговірна основа утворення юридичної особи ґрунтується на >му, що вона виникає шляхом укладення установчого договору іж засновниками. В ньому останні зобов'язуються створити ридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності по її гворенню, діяльності та інше.

П рипинення діяльності юридичної особи.

Припинення діяльності юридичних осіб відбувається як завило, у тому ж порядку, в якому вони були створені. Так, зипинення державних організацій, що є юридичними особами цйснюється органом, за рішенням якого вони утворюються (ст.)4, 105 Цивільного кодексу України).

Діяльність підприємств припиняє його власник (вищий орган ідприємства, уповноважений орган). Припинення за ридичними підставами може бути двох видів: добровільним і римусовим.

Юридичними підставами добровільного припинення підприємства є ініціатива власника підприємства або передбачені законом чи установчими документами обставини.

Мотиви ініціативи підприємства, закон не регулює. Це можуть бути зміна профілю діяльності, конкуренція, затоварення тощо. До передбачених законом чи установчим договором зазначених обставин відносяться:

♦ закінчення строку, на який створювалося підприємство;

♦ досягнення мети, поставленої засновниками під час створення підприємства (ст. 19 Закону "Про господарські товариства").

Види, юридичних підстав примусового припинення підприємства визначені в законодавстві у вигляді примірного переліку (ст. ст. 59, 91 Господарського кодексу України.)

Підприємства примусово припиняються:

По-перше, на підставі рішень суду (господарського суду) про визнання недійсними їх установчих документів.

По-друге, підприємство припиняється на підставі рішеня суду (господарського суду) за поданням органів, що контролюють його діяльність, у разі систематичного або грубого порушення ним чинного законодавства.

По-третє, підприємство припиняється на підставі Інструкції державної реєстраційної палати у разі несвоєчасного повідомлення ним про зміну свого місцезнаходження.

По-четверте, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішення господарського суду про визнання його банкрутом.

Громадські організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених в їх статутах (ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України),

Формами припинення юридичних осіб є:

♦ ліквідація;

♦ реорганізація(ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Для здійснення рішення про ліквідацію юридичної особи створюється, як правило, ліквідаційна комісія.

При реорганізації також має місце припинення юридичної оби, але її справи і майно переходять до іншої юридичної оби у порядку загального правонаступництва.

Сама реорганізація здійснюється в різних формах:

♦ шляхом злиття;

♦ приєднання;

♦ поділу;

♦ виділу або перетворення.

Злиття_має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи ''єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє тування. Таким шляхом можуть утворюватись виробничі і уково-виробничі об'єднання, в які входять на правах руктурних одиниць раніше самостійні підприємства, проектно-інструкторські та інші організації.

Приєднання - це форма реорганізації, при якій одна зидична особа включається до складу іншої юридичної особи, з продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі, зиєднувана організація припиняє свою діяльність.

Зворотний процес має місце при под'їлі й видій. Поділ начає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або льше нових юридичних осіб, а перша припиняє своє існування. ои вид'їлі ж припинення юридичної особи відсутнє. З її складу вділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами ридичної особи.

Своєрідною формою реорганізації осіб є їх перетворення, зго суть полягає в тому, що на основі юридичної особи ворюється нова організація, яка має інший профіль, мету яльності, структуру тощо, але приймає усі активи і пасиви ого попередника.

При злитті й поділі юридичних осіб майно (права і іов'язки) переходять до юридичних осіб, що виникли. В разі іиєднання однієї юридичної особи до іншої, її майно іреходить до останньої. Майно переходить до правонаступника день підписання передаточного балансу, якщо інше не ' редбачено законом або постановою про реорганізацію (ч. І ст. Ц Цивільного кодексу України).

Правонаступник відповідає по зобов'язаннях юридичної особи, що припинила своє існування в повному обсязі, тобто і тоді, коли одержані активи не перекривають усіх вимог кредиторів.

При поділі і виділі правонаступники відповідають по боргах пропорційно до часток одержаного ними майна, зазначених у розподільчому балансі.

Контрольні завдання та запитання для засвоєння матеріалу: і. Дайте визначення поняття приватизації.

2. Розкрийте зміст структури Фонду державного майна України.

3. Які функції включає структура механізму приватизації?

4. Які ви знаєте суб'єкти приватизації?

5. Кому підпорядкований і підзвітний ФДМ України?

6. Які основні завдання здійснює Фонд державного майна України?

7. Що таке об'єкт приватизації?

8. Які права має ФДМ України?

9. Дайте загальну характеристику застосування Методики оцінки вартості об'єктів приватизації.

Ю. Які основні цілі можна віднести до особливостей Методики? п. Що таке цілісний майновий комплекс?

12. Дайте визначення поняття бухгалтерський баланс.

13. У якій послідовності здійснюється оцінка майна цілісних майнових комплексів?

14. Назвіть способи приватизації об'єктів, зданих в оренду.

15. Назвіть переваги і недоліки оренди з викупом у приватизаційних процесах.

16. Назвіть документи, якими регулюється правове забезпечення приватизації орендного майна.

17. З яких підстав створюється і припиняється діяльність юридичних осіб?

Лекція №14

6.>4. Тема: Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання

1. Відповідальність учасників господарських відносин.

2. Поняття, умови і порядок відшкодування збитків у сфері

господарювання.

3. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань.

5. Види адміністративно-господарських санкцій та їх застосування до суб'єктів господарювання.

Література Сонституція України, К. 1996р. Господарський кодекс України, К. 2003р. Цивільний кодекс України, К. "Кондор" 2004р. Іравознавство, К. 2002р.

^.нтимонопольне законодавство України, К.2001р. Фінансові санкції за законодавством України, К. Юрінком нтер, 2001р.

Дата добавления: 2015-10-13